Банківський сектор 2025: чому прибуток знижується, попри зростання доходів
Фінансові результати банків України за січень–липень 2025 року на перший погляд виглядають переконливо: 95,50 млрд грн чистого прибутку, стабільне зростання процентних та комісійних доходів, збереження лідерських позицій державними установами. Проте за цими цифрами низка проблемних тенденцій, які свідчать не стільки про слабкість системи, скільки про її переобтяження ризиками та регуляторним тиском.
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року банки недоотримали 1,2 % чистого прибутку. Це не криза, але і не статистична флуктуація. Падіння відбулося на фоні зростання ключових джерел доходу:
- Чистий процентний дохід зріс на 14,3 % і склав 151,74 млрд грн.
- Комісійний дохід на 12 %, до 35,41 млрд грн.
- У липні ці показники демонстрували ще більшу динаміку: 22,84 млрд грн та 5,30 млрд грн відповідно.
Проте фінансовий результат у липні 14,42 млрд грн, що на 1,9 % нижче, ніж за липень 2024 року. У цьому розриві відповідь на головне питання: доходи зростають, але темпи зростання витрат вищі.
Основні причини падіння прибутку
1. Обвал доходів від валютних операцій та переоцінки ОВДП
Цей напрям за сім місяців скоротився на 28,1 % до 17,24 млрд грн. У липні лише 1,77 млрд грн, що втричі менше, ніж у липні минулого року. Банки втратили частину «підстрахувального» доходу, який традиційно допомагав збалансувати структуру.
2. Різке зростання резервів
У 2024 році банки віднесли до резервів лише 380 млн грн. У 2025‑му 4,93 млрд грн. Це прямий тиск на чистий фінансовий результат. Банки готуються до можливих збитків, навіть коли показники виглядають стабільно. Це ознака превентивної обережності, але одночасно й фактор, що стримує прибутковість.
3. Збільшення адміністративних витрат
Загальні адміністративні витрати сягнули 72,24 млрд грн (+20,8 %), інші операційні 11,92 млрд грн (+15,5 %). Частка адміністративних витрат у структурі доходів зросла з 29,9 % до 31,2 %. У структурі витрат вони продовжують витісняти менш критичні статті.
Чи винен фінансовий моніторинг?
Запроваджені влітку 2025 року нові підходи до фінмоніторингу не є головною причиною падіння прибутку, але вони суттєво вплинули на поведінку банків. Від перевірок і попереджень регулятор перейшов до санкцій:
- Індустріалбанк отримав штраф у 800 тис. грн.
- Небанківська установа Лінеура рекордний штраф 9,63 млн грн.
- Посилилися вимоги до верифікації клієнтів, обмеження на операції, блокування підозрілих рахунків.
«Національний банк у липні 2025 року застосував заходи впливу до одного банку та шести небанківських фінансових установ за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства» – повідомила пресслужба НБУ.
Фактично, навантаження на комплаєнс-служби банків зросло, що спричинило і затримки операцій, і підвищення витрат на відповідність.
Державні банки локомотив прибутковості, але не гарантія стабільності
- ПриватБанк головний прибуткоутворювач сектора: 34,8 млрд грн лише за пів року.
- Ощадбанк 8,27 млрд грн, Укрексімбанк 4,22 млрд грн.
- Частка державних банків у загальному прибутку 65,9 %.
Це дозволяє системі виглядати стабільною, але водночас створює ризик концентрації, коли фінансове здоров’я кількох установ визначає ситуацію в цілому.
Ринок залишається напруженим
Банківський сектор продовжує залишатися надприбутковим у порівнянні з довоєнними роками, але на тлі високих воєнних ризиків, регуляторного тиску та повільного відновлення економіки навіть незначне зниження прибутку сигнал.
«Це не кризова динаміка, але ринок виходить із фази надприбутків і переходить у режим обережної оптимізації» – такий висновок можна зробити з фінансових звітів НБУ.
Якщо дивитись з позиції фінансиста, ця ситуація не про втрату прибутковості, а про перехід у режим захисту маржі. Банки зберігають дохідність на високому рівні, але витрати (у тому числі обов’язкові резерви, підготовка до ризиків, витрати на фінмоніторинг) з’їдають частину прибутку.
Система не деградує вона дорослішає. І реакція банків на нові вимоги свідчить про зрілість, а не слабкість. Але якщо фіскальний та регуляторний тиск посилюватиметься без продуманих компенсаторів ми отримаємо новий виток зниження, вже не превентивний, а вимушений.
About the Author
Читати також:
Інфляція проти доходів: чому українці майже не відчувають зростання зарплат 
Україна повертається до кредитів: що означає зростання попиту і чого чекати далі 
Зростання кількості банкрутств в Україні: тенденція, причини та наслідки 
Open banking в Україні: як зміниться безготівкова оплата з 1 серпня 2025 року
