Тарифи на житлово-комунальні послуги: Чому Україна стоїть на порозі змін
Питання підвищення цін на житлово-комунальні послуги знову виходить на передній план української публічної дискусії. Про необхідність перегляду тарифної політики сьогодні говорять не лише в уряді, а й у Національному банку України. Що саме може змінитися, які ризики й аргументи наводять сторони аналізуємо спокійно, ґрунтовно і без штучної драматизації.
У фокусі уваги заява першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука. Він підкреслив:
«Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки».
Його позиція ґрунтується на тому, що різкі цінові стрибки створюють додаткові ризики для економіки.
Ніколайчук зауважив:
«Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами».
Ключовий аргумент НБУ субсидіювання тарифів надто дороге для держави і рано чи пізно їх доведеться вирівнювати до ринкового рівня.
«Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати», – підкреслив Ніколайчук.
Більш передбачувана тарифна політика, на його думку, дозволить державі краще планувати витрати і не створювати накопичених ризиків у майбутньому. НБУ у своїх інфляційних звітах регулярно рекомендує уряду не відкладати надовго повернення до ринкових цін на житлово-комунальні послуги.
Прогноз щодо ціни та політика уряду
Уряд відкрито визнає: ціна на електроенергію для населення в Україні зростатиме. Міністерство економіки у своїх офіційних прогнозах на 2026-2028 роки очікує щорічне зростання тарифу для побутових споживачів на 15% (плюс-мінус 5%). Ця інформація підтверджується листом Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами для економіки на зазначений період. Крім того, у липні 2024 року в листі про наміри до керівництва МВФ українська влада підтвердила плани поступового підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Проте з важливою умовою: це відбуватиметься лише після закінчення війни.
«Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни», – наголошується у документі.
Тарифи під час війни: статус-кво та винятки
Від березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас ціна на електроенергію не потрапила під цей мораторій. Під час повномасштабної війни тариф на електроенергію для населення вже підвищувався з 2,64 грн/кВт⋅год до 4,32 грн/кВт⋅год. Ця ціна повинна була діяти до кінця квітня 2025 року, але її підвищення відтермінували до осені, а уряд продовжив дію спеціальних зобов’язань (ПСО) до кінця жовтня 2025 року.
«Громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом 4,32 грн за кВт⋅год», – заявив у квітні 2025 року тодішній Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Чи виправдане підвищення тарифів: думки експертів
У професійному середовищі немає єдності щодо економічної доцільності підвищення тарифів.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко зазначає:
«Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 грн, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 грн щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 грн».
Попенко також підкреслює, що підвищення ймовірно стосуватиметься не лише електроенергії, а й інших послуг газу, тепла, води.
«Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно “помірного” зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки», – вважає він.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко підтримує позицію, що поточний тариф вже покриває витрати енергетичних компаній:
«Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів».
Борг населення: хронічна проблема ринку
Станом на зараз борг українців за оплату житлово-комунальних послуг перевищує 106 млрд грн.
За даними Держстату:
- за тепло та гарячу воду 35,2 млрд грн
- за газ 32,3 млрд грн
- за електроенергію 17,1 млрд грн
- за холодну воду 10,2 млрд грн
- за управління будинком 8,8 млрд грн
- за вивіз сміття 3,1 млрд грн
Ця сума щороку зростає, відображаючи структурну кризу платоспроможності населення та дисбаланси в ринку.
Як виглядає ситуація сьогодні
Сьогодні підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні є питанням не політичного бажання, а економічної необхідності. Це підтверджують офіційні прогнози уряду, позиція НБУ та ключові документи, подані МВФ. Водночас, темпи та обсяг зростання тарифів гальмуються соціальними ризиками низькою платоспроможністю більшості домогосподарств та значною заборгованістю.
Експертне середовище звертає увагу на те, що “один лише перегляд тарифів не вирішить структурних проблем у галузі”. Без комплексної реформи ринку, системної підтримки малозабезпечених і наведення порядку у сфері субсидій, ризик невиконання населенням своїх зобов’язань лише зростатиме. Підвищення тарифів виглядає неминучим із точки зору макроекономіки, але без правильної соціальної політики й реформ ринку ЖКГ це може перетворитись на ще більшу кризу неплатежів і соціальної напруги. Політична дискусія навколо тарифів це про пошук балансу між економікою і соціальною справедливістю, а не про прості рішення.
About the Author
Читати також:
Тарифи на житлово-комунальні послуги: економічна неминучість, борги та виклики для українських родин 
Зростання зарплат в Україні: чи відчують українці реальне підвищення доходів 
ФОП-нерезиденти в Україні: як іноземці відкривають бізнес у 2025 році 
Банківський прибуток 2025: чому фінансовий результат знизився, попри зростання доходів
