Україна приєдналася до European AI Board: новий етап у цифровій інтеграції та політиці штучного інтелекту
24 жовтня 2025 року Україна вперше взяла участь у засіданні високого рівня Європейської ради зі штучного інтелекту (European AI Board). Це не лише знакова дата для вітчизняної цифрової політики, а й важливий стратегічний крок у контексті європейської інтеграції. Представляла нашу країну команда ШІ Міністерства цифрової трансформації України, що стало підтвердженням визнання технічного і політичного потенціалу України у сфері інновацій.
Україна отримала статус спостерігача в European AI Board на підставі рішення Єврокомісії. Цей статус дає право бути присутніми на засіданнях, брати участь в обговореннях і долучатися до формування спільної політики у сфері штучного інтелекту в Європі. Як зазначено у повідомленні, «це важливий крок у європейській інтеграції України та наближенні до стандартів AI Act».
Формат співпраці дозволяє Україні не лише ділитися власним досвідом, а й адаптувати європейські регуляторні підходи для національного ринку. Згідно з офіційною інформацією, такий статус було надано на запит української сторони під час переговорів із Єврокомісією у березні 2025 року.
Що Україна презентувала на засіданні
Під час засідання Україна представила кілька ключових ініціатив і досягнень:
- Прогрес у реалізації “Білої книги” зі ШІ та планів імплементації AI Act разом із європейськими партнерами (EU4Digital).
- Розробку Національної стратегії ШІ до 2030 року, запуск AI-асистента у “Дії”, створення інструментів для євроінтеграції та розробку великої мовної моделі.
- Потребу у підтримці AI Sandbox та розвитку регуляторних інституцій для вивчення та тестування нових ШІ-технологій.
- Прагнення приєднатися до EuroHPC JU ініціативи ЄС для розвитку суперкомп’ютерних обчислень і штучного інтелекту.
Країни ЄС на засіданні обговорювали питання розбудови AI Factories, національної адаптації AI Act, спрощення регулювання та перспектив застосування Apply AI Strategy у межах ЄС.
“Біла книга” та стратегія регулювання ШІ в Україні
Вже у 2024 році Міністерство цифрової трансформації презентувало “Білу книгу” з регулювання ШІ в Україні документ, що пропонує комплексний підхід до впровадження і контролю нових технологій на державному рівні. Пропонований підхід базується на принципі bottom-up від меншого до більшого: спочатку інструменти для підготовки бізнесу, рекомендації, добровільні кодекси поведінки, а потім поетапне законодавче врегулювання. Другий етап передбачає розробку спеціального закону, який стане аналогом Регламенту ЄС про штучний інтелект (AI Act). Як зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, «штучний інтелект невідворотний тренд. Тому Україні потрібні чіткі правила, щоб розвивати бізнес та захистити права людини у взаємодії зі ШІ».
Системний підхід до регулювання ШІ дозволяє українським компаніям співпрацювати з міжнародними партнерами завдяки єдиним правовим стандартам, залучати інвестиції та розвивати конкурентний ринок. Кожна людина в Україні отримає механізми захисту прав у цифровому середовищі. Як підкреслено у презентації Мінцифри, завдання держави забезпечити безпечне та прозоре середовище для інновацій, бізнесу і громадян.
Світовий тренд активне обговорення впливу штучного інтелекту та створення законодавчих механізмів контролю. У країнах G7 міністри цифрових технологій наголошують: «їхнім урядам потрібно ухвалити закони для регулювання штучного інтелекту». У ЄС запроваджується AI Act, в Італії тимчасово блокували ChatGPT, а у США CEO OpenAI Сем Альтман закликав створити спеціальне агентство для ліцензування ШІ-компаній. Україна рухається у тренді світових змін і впроваджує власні ініціативи, які вже сьогодні дозволяють вести діалог із європейськими партнерами на рівних.
Актуально
Участь України в засіданні European AI Board та отримання статусу спостерігача підтверджують країна впевнено інтегрується у європейський цифровий простір. Всі основні факти від презентованої “Білої книги” до запуску національної стратегії й участі у ключових європейських інституціях офіційно підтверджені й відображають реальні кроки уряду.
Політично це стратегічний вибір на користь гармонізації із європейським законодавством, створення конкурентного бізнес-середовища та захисту прав громадян у сфері ШІ. Як наголосив Михайло Федоров:
«йдеться про кроки, які дадуть змогу українським компаніям у сфері ШІ конкурувати з європейськими, залучати інвестиції й напрацювання».
Правда полягає у тому, що штучний інтелект уже став одним із ключових чинників цифрового розвитку світу. Україна, вибудовуючи прозорі й сучасні правила, не лише підвищує власну стійкість, а й наближається до статусу повноправного гравця на європейському ринку інновацій.
Участь у European AI Board і поступова імплементація AI Act це не просто крок до інтеграції, а реальна відповідь на глобальні виклики. Системний підхід, підтримка інновацій і гармонізація з європейськими стандартами відкривають нові можливості для бізнесу, суспільства та держави. Україна доводить, що може бути не лише спостерігачем, а й партнером у формуванні майбутнього європейської цифрової політики.
About the Author
Читати також:
Як ринки, що розвиваються, перебудовують інвестиційні стратегії через бум штучного інтелекту 
Канада і безпека України: як візит Марка Карні до Києва закріпив новий рівень оборонної співпраці 
Законопроєкт № 12439 виклик антикорупційній системі чи “новий рівень» бізнес‑захисту? 
Оборонний бюджет-2025: як Рада кардинально збільшує фінансування армії
