Фармацевтичний ринок України 2024-2025: нові правила гри, податки та баланс інтересів
У 2024-2025 роках фармацевтичний сектор продовжує зміцнювати позиції як одна з ключових галузей економіки, що забезпечує стабільне наповнення державного бюджету. До рейтингу 100 найбільших платників податківувійшли п’ять представників фармринку: Farmak, Acino (група Arcera), Дарниця, Тева в Україні та ІнтерХім. Сукупно ці компанії сплатили 3,2 млрд грн податків за 2024 рік і ще 1,8 млрд грн за перше півріччя 2025-го. Фармацевтичний бізнес демонструє стійкість навіть на тлі війни та значних економічних коливань.
Падіння фармвиробництва у 2022 році на майже 30% стало серйозним викликом для галузі. Проте вже у 2023 році випуск фармацевтичної продукції зріс на 3,1%, а у 2024 році ще на 6,3%. Індекс виробництва поступово повертається до докризових показників, хоча галузь ще не досягла рівня стабільного зростання 2019-2020 років.
У грошовому еквіваленті ринок продовжує залишатися під контролем зарубіжних брендів, на які припадає понад 63% обороту. Натомість українські виробники утримують 34%. Однак у натуральному вираженні (кількість проданих одиниць) 61% ринку припадає саме на продукцію вітчизняного виробництва, а на імпорт 39%. Це відображає цінову доступність українських ліків, хоча основний прибуток іде до іноземних компаній.
Лідери ринку активно інвестують у нові розробки та нарощують асортимент. Зокрема, Farmak у першому півріччі 2025 року вивів на ринок 6 нових лікарських засобів та запустив 8 R&D-проєктів. Дарниця за період повномасштабної війни додала 44 нових лікарських засоби, у тому числі в першому півріччі 2025 року розпочала виробництво нових антидепресантів, протизапальних та знеболювальних препаратів. Компанія також вийшла на ринки Боснії і Герцеговини, Грузії та Литви. ІнтерХім у складних умовах воєнного часу представив 4 оригінальні препарати, а понад 10 позицій стабільно входять до топ-100 найбільш популярних в Україні. Тева в Українізалишається одним із найбільших імпортерів, щороку завозить понад 260 найменувань лікарських засобів та забезпечує державні програми лікування тяжких захворювань.
Обсяг «аптечного кошика» за підсумками першого півріччя 2025 року сягнув 112 млрд грн, що на 21% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Проте кількість реалізованої продукції зросла лише на 1%. Це свідчить, що основним драйвером зростання ринку є підвищення роздрібних цін на ліки. За 9 місяців 2025 року ціни на фармацевтичну продукцію зросли на 7,3%. Серед інших факторів: перерозподіл споживання у бік дорожчих препаратів і оновлення асортименту за рахунок нових брендів.
Головні гравці та їхній внесок у бюджет
Farmak: 1,3 млрд грн податків за 2024 рік, 0,7 млрд грн за І півріччя 2025 року, чистий дохід 10,8 млрд грн і 5,9 млрд грн відповідно.
Acino (Arcera): 596,4 млн грн податків за 2024 рік, 411,5 млн грн за І півріччя 2025 року, чистий дохід 7,3 млрд грн і 4,4 млрд грн.
Дарниця: 590 млн грн податків за 2024 рік, 298,9 млн грн за І півріччя 2025 року, чистий дохід 6,9 млрд грн і 1,7 млрд грн.
Тева в Україні: 446,1 млн грн податків за 2024 рік, 287 млн грн за І півріччя 2025 року, чистий дохід 3,8 млрд грн і 2,4 млрд грн.
ІнтерХім: 227,8 млн грн податків за 2024 рік, 123,4 млн грн за І півріччя 2025 року, чистий дохід 1,2 млрд грні 0,6 млрд грн.
В останні роки держава посилює регуляторний вплив на фармринок: встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, обмежуються торгові націнки для дистриб’юторів та аптек, активізуються антимонопольні розслідування. Заборона маркетингових платежів знизила прибутковість дистрибуції. У першому півріччі 2025 року податкове навантаження дещо зменшилось через здешевлення ліків, але вже з третього кварталу ситуація стабілізувалася доходи й податкові відрахування знову зростають. Анатолій Редер, генеральний директор «ІнтерХім»:
«З 3 кварталу ситуація почала вирівнюватись. На той час додаткові витрати на покриття наслідків зниження стабілізувалися, поступово зросли доходи й, відповідно, податкові відрахування. Зараз бачимо показники доволі високого стабільного навантаження».
Віталій Гайдученко, фінансовий директор «Тева в Україні»:
«Як сумлінний платник податків ми не мали великої кількості податкових перевірок ні до введення мораторію, ні після, тому якихось відчутних змін у цьому напрямі не спостерігаємо».
Фармацевтичний сектор демонструє адаптивність до кризових умов і водночас стає все більш залежним від фіскальної й регуляторної політики держави. На ринку відсутнє однозначне домінування вітчизняних чи імпортних брендів: за обсягом продажів лідирують українські компанії, за вартістю іноземні. Основними рушіями зростання залишаються інфляція, поява нових дорогих препаратів і підтримка державних програм.
Фармацевтичний ринок України у 2024-2025 роках проходить через етап глибокої трансформації, де на перший план виходить питання балансу між доступністю ліків для населення, конкурентоздатністю українських виробників і необхідністю підтримки бюджету через стабільні податкові надходження. Сектор демонструє стійкість до зовнішніх потрясінь і вміє пристосовуватися до нових реалій, включаючи інфляційний тиск, посилення державного регулювання й зростання конкуренції між вітчизняними та іноземними компаніями. Водночас, темпи зростання ринку здебільшого визначаються не лише реальним розширенням виробництва, а й інфляцією та переходом споживачів до більш дорогих товарів. Діяльність лідерів галузі Farmak, Acino, Дарниця, Тева в Україні та ІнтерХім формує як динаміку ринку, так і його стратегічний вектор. Подальший розвиток галузі буде залежати від того, наскільки ефективно держава зможе поєднати контроль за цінами, стимулювання інновацій і захист інтересів як споживачів, так і виробників. Відкритість, передбачуваність і прозорість регуляторної політики стануть визначальними для майбутньої стійкості фармацевтичного ринку й економіки в цілому.
About the Author
Читати також:
Скільки насправді дають українці економіці Польщі: податки, ВВП та бізнес 
Тіньовий ринок тютюну: чому держава втрачає мільярди і як повернути їх у бюджет у воєнний час 
Бюджет, реформи та ризики: які фінансові виклики стоять перед Україною у 2026 році 
Банківський сектор під тиском податків: як надприбутки і фіскальна політика змінюють фінанси України 
