Оновлений Календар щеплень в Україні: які вакцини стануть обов’язковими з 2026 року та що зміниться для дітей і дорослих
Час для дій проаналізував ключові зміни, які набудуть чинності з 1 січня 2026 року разом із впровадженням оновленого Календаря профілактичних щеплень. Цей документ стане головним орієнтиром для медиків і батьків та визначатиме перелік обов’язкових вакцинацій, графіки проведення щеплень та нові підходи до захисту від інфекцій.
Згідно з рішенням МОЗ, Календар щеплень від 2026 року охоплюватиме 11 основних інфекційних хвороб. До вже відомих українцям обов’язкових щеплень проти туберкульозу, гепатиту В, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюку та ХІБ-інфекції додалося нововведення обов’язкова вакцинація дівчат 12–13 років проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). МОЗ підкреслює, що впровадження безоплатної однократної вакцинації від ВПЛ є важливим кроком до сучасних стандартів профілактики: «Для кампанії вже придбано дев’ятивалентну вакцину найновіший доступний препарат».
Ще одним важливим акцентом реформи стало розширення можливостей використання комбінованих вакцин, що дозволяє одночасно захищати від кількох інфекцій та скорочує кількість візитів до лікаря. Новий графік щеплень проти гепатиту В тепер включатиме 2, 4, 6 та 18 місяців життя дитини, що дає змогу використовувати сучасні комбіновані вакцини (АКДП+Hib+ВГВ). Таким чином, процес вакцинації стане простішим та комфортнішим для батьків і дітей.
Особливої уваги заслуговує зміна у схемі вакцинації проти кору, паротиту та краснухи. Якщо раніше другу дозу цієї вакцини діти отримували у 6 років, тепер її будуть вводити вже у 4. Це рішення МОЗ обґрунтовує необхідністю захистити дітей від ускладнень у більш ранньому віці: «Щеплення будуть проводити у 1 та 4 роки замість чинної схеми 1 і 6 років. Це забезпечить захист дітей у більш ранньому віці та зменшить ризики тяжкого перебігу інфекцій».
Також з 2026 року в Україні запроваджується повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). Це рішення відповідає сучасним міжнародним підходам до імунізації та має на меті посилити захист дітей від поліомієліту. Щодо вакцинації БЦЖ, тепер щеплення від туберкульозу планується проводити через 24 години після народження дитини. Якщо немовля до 7 місяців не має підтвердженого контакту з хворим на туберкульоз, вакцинуватимуть без попередніх проб.
МОЗ наголошує, що всі ці зміни спрямовані на те, щоб зробити вакцинацію більш сучасною, зручною й узгодженою з міжнародними рекомендаціями:
«Зміни почнуть діяти з 1 січня 2026 року. Сімейні лікарі допоможуть адаптувати індивідуальні плани вакцинації з урахуванням змін. Слідкуйте за оновленням інформації на офіційних ресурсах МОЗ».
Актуальною залишається і ситуація з іншими вакцинами, зокрема, антирабічною вакциною. У листопаді 2025 року до України надійшла перша партія у 26 тисяч доз від ВООЗ, ще понад 60 тисяч закуплено за держкошти. За спостереженнями Центру громадського здоров’я МОЗ, потреба у вакцинах проти сказу зростає в геометричній прогресії «за останні три роки місячне споживання збільшилося майже в шість разів із приблизно 3,5 тисячі доз у 2022 році до 18 тисяч у вересні 2025-го».
Ситуація з кором в Україні залишається напруженою. Станом на вересень 2025 року зареєстровано 1446 випадків майже у сім разів більше, ніж торік. МОЗ спільно з Центром громадського здоров’я реагують на зростання захворюваності запуском мобільних бригад, які виїжджають у найвіддаленіші громади Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Одеської, Вінницької, Чернівецької та Хмельницької областей для вакцинації дітей. У відомстві підкреслюють:
«Вакцинація проти кору входить до національного Календаря профілактичних щеплень та є повністю безоплатною. За інформацією Центру громадського здоров’я, у 2024 році обидві необхідні дози отримали 83% дітей, тоді як для колективного захисту необхідно щонайменше 95%».
Щодо специфіки перебігу та профілактики хвороб, МОЗ радить батькам та всім громадянам: при укусах або ослиненні твариною негайно промивати рану, накладати чисту пов’язку та звертатися до Центру антирабічної допомоги. Також важливо: «навіть потрапляння слини тварини на ушкоджену шкіру є підставою для початку профілактичного лікування».
Актуально
Час для дій підкреслює: оновлений Календар щеплень це не просто нові схеми чи строки. Це базис для формування колективного імунітету, інструмент захисту від важких інфекцій та підвищення довіри до системи охорони здоров’я. Впровадження однократної вакцинації проти ВПЛ, модернізація схем для гепатиту В, кору та поліомієліту, перехід на комбіновані вакцини всі ці кроки відповідають найкращим міжнародним практикам та суттєво змінюють підхід до профілактики в Україні.
Водночас важливо, щоб ці зміни були впроваджені у співпраці з батьками, освітянами, лікарями та місцевими громадами, а інформація про вакцинацію залишалася відкритою й доступною для кожного. Питання не тільки у тому, скільки дітей отримають щеплення, а й у тому, наскільки ефективною стане система профілактики хвороб у цілому. Україна отримує шанс створити більш стійку імунну систему суспільства але лише за умови, що кожен з учасників цього процесу усвідомлюватиме свою роль і відповідальність.
About the Author
Читати також:
Закон і щеплення: що зміниться для дітей, шкіл і батьків 
Середня зарплата в Україні: що прогнозує уряд на 2026-2028 роки та як інфляція вплине на доходи 
Вакцинація у школах: чому МОЗ дозволяє не допускати невакцинованих дітей до занять 
Open banking в Україні: як зміниться безготівкова оплата з 1 серпня 2025 року
