Свідок ДТП: як правильно надати першу допомогу за інструкцією МОЗ
Час для дій проаналізував алгоритм дій, який рекомендує Міністерство охорони здоров’я у випадку, якщо людина стала свідком дорожньо-транспортної пригоди. Йдеться не про складні медичні маніпуляції, а про базові кроки, які здатні визначити, чи матиме постраждалий шанс дочекатися бригади екстреної допомоги.
Зменшення рівня освітлення, відключення світлофорів, складні погодні умови усе це підвищує ризики на дорогах. Але критичним залишається інше: поведінка очевидців у перші хвилини після аварії. Саме цей проміжок часу часто стає вирішальним. Перший крок безпека того, хто надає допомогу. Рекомендація звучить чітко:
«Перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки для себе».
Це не формальність. Людина, яка потрапляє в емоційний шок, може кинутися до постраждалих, не помітивши палаючий автомобіль, витік пального або активний рух транспорту. Допомога не повинна створювати нову жертву. Якщо загрози немає, наступний крок виклик екстреної медичної допомоги за номером 103. Важливо зробити це одразу, навіть якщо здається, що ситуація контрольована. Фахівці наголошують: кожна хвилина має значення. Далі контакт із постраждалим.
«Підійдіть до постраждалого та голосно поставте просте запитання, наприклад: “Ви мене чуєте?”»
Це не просто звернення. Це первинна перевірка свідомості. Якщо людина відповідає, це означає, що вона притомна, а її дихальні шляхи прохідні. У такій ситуації важливо не залишати її саму, пояснити, що допомога вже викликана, підтримати словом. Психоемоційний стан у момент травми відіграє значну роль: страх і дезорієнтація посилюють фізичний біль. Коли постраждалий у свідомості, необхідно запитати, що саме його турбує. Це допоможе зорієнтуватися в характері травм і підготувати інформацію для медиків. Інша ситуація втрата свідомості. Тут алгоритм стає жорсткішим і водночас простішим.
«Якщо ж людина втратила свідомість, то потрібно зробити наступне:
– перевірте життєві показники дихання та наявність критичної кровотечі;
– за наявності критичної кровотечі її треба негайно зупинити якщо відсутнє дихання розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації;
– якщо постраждалий без свідомості, але є ознаки життя надайте стабільне положення та чекайте на прибуття медиків».
У цьому алгоритмі закладено ключовий принцип невідкладної допомоги: перш за все дихання і кровообіг. МОЗ підкреслює:
«Найчастіше смерть постраждалих внаслідок ДТП настає внаслідок кровотечі та порушення прохідності дихальних шляхів».
Це означає, що основна увага повинна бути спрямована саме на ці фактори. Критична кровотеча може призвести до смерті протягом кількох хвилин. Порушення прохідності дихальних шляхів так само. Окремо варто звернути увагу на стабільне положення. Якщо людина без свідомості, але дихає, її обережно укладають на бік, щоб запобігти западінню язика або аспірації. Це проста дія, яка може врятувати життя. Не менш важливо запобігти втраті тепла. Травма і шок часто супроводжуються різким падінням температури тіла. Тому рекомендація виглядає логічною:
«До приїзду бригади екстреної медичної допомоги уникайте втрати тепла постраждалим вкрийте його спеціальним термопокривалом або ковдрою».
Гіпотермія погіршує згортання крові й загальний стан організму. Навіть у теплу пору року постраждалий може швидко втрачати тепло. Важливий акцент зроблено й на межах компетенції.
«Проводьте огляд та надавайте допомогу тільки тоді, коли ви впевнені у своїх діях. Важливо не нашкодити постраждалому».
Це професійно виважена позиція. Спроба виконати складні маніпуляції без знань може спричинити додаткові травми, зокрема пошкодження хребта. Якщо стан постраждалого погіршується, алгоритм передбачає повторний виклик екстреної допомоги. Це важливо, адже диспетчер може надати додаткові інструкції телефоном.
Окремий блок рекомендацій стосується профілактики. Використання світловідбивних елементів, особливо в темну пору доби, здатне зменшити ризик наїзду. Пішохід у темному одязі на неосвітленій дорозі практично непомітний для водія. За складних погодних умов ця небезпека зростає в рази.
З терапевтичної точки зору найважливішим у цьому алгоритмі є не лише техніка, а й внутрішня готовність діяти. Людина, яка бачить аварію, часто впадає в стан шоку або ступору. Чіткий порядок кроків допомагає структурувати поведінку й зменшити паніку. Перша допомога це не героїзм і не медична освіта. Це здатність зберегти спокій, оцінити ситуацію і виконати базові дії. Саме вони створюють міст між моментом травми і прибуттям професійної бригади. У критичних ситуаціях вирішальними стають прості речі: безпека, виклик допомоги, перевірка дихання, зупинка кровотечі, підтримка тепла і контроль стану. Все інше вже справа медиків.













