Тютюнова галузь України під час війни: між податковою опорою бюджету, тіньовим ринком і викликами для здоров’я
Час для дій проаналізував стан тютюнової галузі України на тлі війни, податкових змін і зростання нелегального сегмента. Галузь, попри скорочення внутрішнього ринку та зміну споживчих моделей, залишається одним із найбільших донорів державного бюджету, джерелом валютної виручки та робочих місць. Водночас саме вона сьогодні оголює одразу кілька системних проблем держави від слабкого контролю за тіньовим обігом до загроз здоров’ю підлітків.
За даними асоціації «Укртютюн», у 2024 році тютюнові компанії сплатили 135 млрд грн податків, що становить близько 6% усіх податкових надходжень до бюджету. Основна частина цих коштів акцизний податок, який традиційно формує фінансову основу цієї галузі. Учасниками асоціації є ключові гравці ринку «Філіп Морріс Україна», «JTI Україна», «Імперіал Тобакко», «Бритіш Американ Тобакко», які й надалі утримують лідерські позиції. За даними «Укртютюну», саме ці компанії у 2024 році сплатили понад 128 млрд грн податків і забезпечили $148 млн валютних надходжень від експорту. Загальний обсяг їхніх інвестицій в економіку України оцінюється приблизно у $2 млрд.
Важливо, що економічний ефект галузі не обмежується лише бюджетними платежами. За оцінками, діяльність тютюнових компаній формує близько 100 тис. робочих місць, включно з виробництвом, імпортом, логістикою та виготовленням паковання. Для країни, що перебуває у стані війни, це не абстрактні цифри, а реальна підтримка зайнятості й суміжних секторів економіки.
У 2025 році частина компаній уже відзвітувала про результати першого півріччя. «JTI Україна» перерахувала до держбюджету 21,2 млрд грн податків, що на 75% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. У компанії пояснюють зростання комплексом чинників, серед яких підвищення ставок акцизного податку, покращення операційних показників та зміна валютного курсу. Паралельно бізнес декларує соціальну складову: з початку 2022 року понад 270 млн грн спрямовано на підтримку співробітників і громад, ще $6,3 млн було залучено через проєкти JT Group. У 2025 році ці ініціативи, за словами компанії, зосереджені на підвищенні інклюзивності громад.
«Філіп Морріс Україна» за І півріччя 2025 року перерахувала до бюджету 28,9 млрд грн податків, що на 17% або 5 млрд грн більше, ніж торік. Основу цієї суми становить акциз 22,9 млрд грн, ще 5,4 млрд грн припадає на ПДВ. Водночас компанія звертає увагу на проблему скорочення частки легального бізнесу, посилаючись на дослідження «Kantar Україна», і прямо пов’язує це з негативними наслідками для державних фінансів та ринку загалом.
Саме зростання тіньового сегмента сьогодні стає ключовим ризиком. Війна, міграція населення та нестабільна податкова політика призвели до падіння легальних продажів. Частина споживачів виїхала за кордон, інші перейшли на дешевші нелегальні сигарети. За результатами моніторингу «Kantar Україна» у квітні 2025 року, частка нелегальної продукції сягнула 16,2%, тоді як на початку року вона становила 14,1%. Особливо тривожним є зростання підроблених сигарет з 6,4% у лютому до 8,8% у квітні 2025 року.
Аналітики оцінюють, що за такого рівня тіньового ринку річні втрати держбюджету сягають 25,2 млрд грн, а обсяг нелегального обігу перевищує 5 млрд сигарет на рік. Значну частку цього сегмента становить продукція з маркуванням Duty Free або для експорту, яка незаконно реалізується всередині країни. Основними каналами збуту залишаються кіоски та магазини, через які продається 67% нелегальних сигарет. Це вказує не лише на проблему попиту, а й на системну слабкість контролю.
Окремий і дедалі гостріший вимір проблеми підліткове куріння та поширення електронних сигарет. За даними опитування ГО «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» 2022/2023 років, 17% підлітків віком 11-17 років мають досвід куріння сигарет, а 20% електронних сигарет. За останні 30 днів курили 10-12% підлітків, 4% роблять це щодня. Показники різко зростають із віком: серед 11-річних курять 3% сигарет, серед 17-річних уже 22%; електронних сигарет 21% та 30% відповідно.
Небезпека електронних сигарет полягає не лише в нікотині. Аерозолі містять токсичні речовини, що шкодять серцево-судинній системі, розвитку мозку та підвищують онкологічні ризики. Додатково використані картриджі створюють екологічне навантаження, забруднюючи довкілля пластиком, металами й хімікатами.
Актуально
У світі дедалі більше країн відповідають на ці виклики жорстким регулюванням. Наприклад, у Сінгапурі вейпи заборонені з 2018 року, а за порушення передбачені штрафи до $2 тис., обов’язкова реабілітація та кримінальна відповідальність для продавців і імпортерів. Україна також рухається в бік посилення контролю. На початку вересня президент підписав закон №4536-IX від 16.07.2025 року «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який, зокрема, передбачає заборону торгівлі рідинами з нікотином у вигляді окремих компонентів або наборів для самостійного виготовлення. За порушення встановлений штраф у розмірі 200% вартості товару, але не менше 24 тис. грн.
Варто наголосити, що ароматизовані вейпи формально заборонені в Україні з липня 2024 року, однак ринок продовжує зростати. За оцінками Growford Institute, держбюджет щороку втрачає до 5 млрд грн через нелегальний обіг рідин для електронних сигарет. Гравці галузі відкрито говорять: без реального контролю та політичної волі ці заборони залишатимуться декларативними.
Профіль великих компаній демонструє, що тютюнова галузь водночас є одним із найбільших інвесторів. «Філіп Морріс Україна» за 30 років інвестувала понад $750 млн, у 2024 році відкрила нову фабрику на Львівщині з інвестиціями $30 млн і створила 250 робочих місць. «JTI Україна» загалом вклала понад $433 млн, а «Imperial Brands» та «British American Tobacco Україна» залишаються великими виробниками й платниками податків, із мільярдними відрахуваннями до бюджету у 2024 році.
Тютюнова галузь в Україні сьогодні є парадоксальною опорою бюджету. Вона забезпечує значні податкові надходження, експорт і зайнятість, але водночас потерпає від тінізації ринку, неконтрольованого поширення нелегальної продукції та загроз для здоров’я молоді. Подальша стабільність цього сектору залежить не від чергового підвищення акцизів, а від системної державної політики: ефективного контролю, боротьби з нелегальним обігом, реального виконання заборон і чітких правил гри. Без цього держава ризикує втрачати десятки мільярдів гривень щороку й водночас платити значно вищу ціну у вигляді погіршення здоров’я наступних поколінь.
About the Author
Читати також:
Як фармкомпанії формують бюджет України: податки, регулювання і ріст ринку 
Тіньовий ринок тютюну: чому держава втрачає мільярди і як повернути їх у бюджет у воєнний час 
Лісова галузь України: регіональні дисбаланси, динаміка та перспективи зростання 
Український ІТ-сектор: як галузь зберігає стійкість, нарощує експорт і формує нову технологічну модель держави
