Обшуки у Верховній Раді: що насправді відомо про нову антикорупційну справу НАБУ і САП і де межа між фактами та чутками
Кінець грудня 2025 року приніс один із найгучніших сигналів у сфері антикорупційної політики за весь рік. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про викриття організованої злочинної групи, до якої входили чинні народні депутати України. За версією слідства, мова йде про систематичне отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Це формулювання звучить максимально жорстко. І не випадково. Воно означає не окремий епізод, не «помилку одного депутата», а сталу схему, яка, за даними слідства, діяла тривалий час і була вбудована безпосередньо в парламентські процеси.
Що підтверджено офіційно
Почнемо з того, що справді підтверджено публічно і без застережень.
НАБУ і САП у спільній заяві повідомили:
- викрито організовану злочинну групу;
- до її складу входили чинні народні депутати;
- депутати отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді;
- операція включала дії під прикриттям;
- деталі справи будуть оприлюднені пізніше.
Це важливий момент. Правоохоронні органи свідомо не назвали імен, обмежившись загальною рамкою справи. Така практика типова для стадії активних слідчих дій, коли публічність може зашкодити збору доказів або майбутнім процесуальним рішенням.
Обшуки у парламенті і конфлікт з УДО
За інформацією НАБУ, детективам перешкоджали працівники Управління державної охорони, обмежуючи доступ до урядового кварталу з боку Європейської площі. У бюро прямо заявили, що такі дії є порушенням закону.
Лише після публічного розголосу та втручання керівництва доступ детективам було надано.
Паралельно незалежні медіа, зокрема «Суспільне», підтвердили:
- обшуки в Комітеті Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури;
- проведення слідчих дій у приміщеннях, пов’язаних з парламентською діяльністю.
Це принципово важливо. Мова йде не про приватні квартири чи випадкові офіси, а про інституційну частину державної влади.
КВЦ «Парковий» і що тут не варто перебільшувати
Окремий інформаційний резонанс викликали повідомлення про обшуки у КВЦ «Парковий», де розташований штаб партії «Слуга народу».
Тут ситуація складніша і потребує обережності.
Журналісти справді повідомляли про слідчі дії у будівлі. Водночас народний депутат Ярослав Железняк чітко пояснив: КВЦ «Парковий» – це великий бізнес-центр, і проведення там обшуків не означає автоматично обшуки саме в офісі партії. За його словами, в офісі «Слуги народу» детективів не було.
Це важливе уточнення, яке знімає частину політичних маніпуляцій навколо теми.
Імена депутатів: що кажуть медіа і чого не сказало НАБУ
Найбільш чутлива частина справи прізвища можливих фігурантів.
За інформацією ZN.UA з посиланням на джерела у правоохоронних органах та фракції «Слуга народу», підозри отримали Євген Пивоваров, Ігор Негулевський та Юрій Кісєль. Усім трьом інкримінують статтю 368 Кримінального кодексу України отримання неправомірної вигоди службовою особою.
Також в ухвалах суду, за інформацією джерел, фігурують:
- стаття 255 – участь у злочинній організації;
- стаття 369 – надання неправомірної вигоди.
Це серйозний набір статей, який вказує на спробу слідства кваліфікувати справу як організовану систему, а не разові домовленості.
Водночас важливо зафіксувати: НАБУ і САП офіційно не оприлюднили список підозрюваних. Уся інформація про конкретні імена наразі базується на журналістських джерелах, а не на пресрелізах правоохоронців.
Корявченков: найбільша плутанина
Окремо варто зупинитися на історії з Юрієм Корявченковим.
НАБУ офіційно заявило, що обшуки у нього не проводилися. Також за даними джерел «Української правди», йому не оголошували підозру.
Інформація про його виїзд з України є суперечливою. Одні джерела стверджують, що він залишив країну, інші це заперечують. На цей момент жодного офіційного підтвердження виїзду немає.
Чому тут згадується справа Міндіча і де межа
У публічному просторі цю справу почали пов’язувати з іншим гучним розслідуванням НАБУ корупційною схемою в «Енергоатомі» та операцією «Мідас», де фігурує Тимур Міндіч.
Фактично:
- справа щодо депутатів і справа «Енергоатому» є різними кримінальними провадженнями;
- їх поєднує лише масштаб і підхід НАБУ до викриття системних схем;
- прямого підтвердження, що це одна справа або єдина мережа, наразі немає.
Будь-яке злиття цих кейсів в одну історію зараз це медійна спекуляція, а не доведений факт.
Що це означає для парламенту і держави
Ця історія важлива не лише через прізвища. Вона оголює проблему торгівлі голосами як системного ризику.
Якщо слідство доведе, що народні депутати:
- отримували гроші за голосування;
- діяли в межах організованої групи;
- використовували комітети як інструмент впливу,
це означатиме кризу довіри до парламенту як інституції, а не просто репутаційний удар по окремих політиках.
Поки що справа перебуває на етапі, де:
- частина фактів підтверджена офіційно;
- частина базується на журналістських джерелах;
- частина інформації суперечлива або потребує додаткової перевірки.
Час для дій у цій точці бачить ключове питання не лише в іменах, а в результаті. Чи дійде ця справа до суду, вироків і реальних строків. Бо без цього навіть найгучніші обшуки ризикують залишитися ще одним епізодом гучної, але незавершеної боротьби з корупцією.
About the Author
Читати також:
Повоєнні вибори: чому Україні потрібен окремий закон і як його готують у Верховній Раді 
Атака на незалежність НАБУ та САП: що змінює законопроєкт №12414 
Відновлення незалежності НАБУ та САП: як парламент і президент реагують на тиск, критику та запит суспільства 
Чому криза незалежності НАБУ і САП загрожує фінансуванню та реформам в Україні
