Рекордна безпекова допомога і умовна стабільність: з чим Україна заходить у 2026 рік
Обсяги міжнародної безпекової та фінансової підтримки України у 2025 році та ті ресурси, з якими держава входить у 2026-й. Картина, що вимальовується з наявних даних, є значно складнішою, ніж просте зростання цифр у звітах. Вона поєднує рекордні обсяги допомоги, нові моделі фінансування, але водночас і високу залежність від виконання політичних обіцянок, рішень парламентів партнерів і юридично неврегульованих питань щодо заморожених російських активів. У 2025 році Україна отримала понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги, що майже на 30% більше, ніж у 2024 році. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що 2025 рік став рекордним для міжнародної безпекової підтримки України. Йдеться не лише про прямі грошові надходження, а про сукупний обсяг ресурсів, які включають озброєння, боєприпаси, логістику, навчання, ремонт, технічну підтримку та інвестиції у виробництво.
Структура цієї допомоги показує принципову зміну підходів партнерів. Основні напрями військової підтримки у 2025 році охоплювали озброєння та боєприпаси, розвиток ППО та ПРО, інвестиції у спільне виробництво та закупівлі для українського ОПК, а також навчання, ремонт, технічну підтримку та логістику. Окремо варто виділити понад $6 млрд, спрямовані саме на розвиток українського оборонно-промислового комплексу в межах так званої «данської моделі», яка передбачає фінансування виробництва зброї безпосередньо в Україні або у тісній кооперації з українськими підприємствами. Ще одним важливим джерелом стали майже $3 млрд, отримані завдяки прибуткам від заморожених російських активів у Європейському Союзі та Великій Британії. Ці кошти використали для закупівлі озброєння та розвитку оборонної галузі. Сам факт такого механізму свідчить про поступовий злам колишніх табу в європейській фінансовій політиці, хоча юридично питання повноцінного використання активів росії досі залишається відкритим.
Водночас 2025 рік став не лише роком рекордів, а й точкою переходу до більш довгострокового планування. У 2026 році Україна планує спрямувати на потреби оборони майже $120 млрд. Половину цієї суми країна має покрити самостійно, ще $60 млрд допомоги Україні у 2026 році запланували в НАТО в межах ініціативи PURL. Про це 4 листопада 2025 року заявив голова представництва НАТО в Україні Патрік Тернер.
Ініціатива PURL – Prioritised Ukraine Requirements List передбачає принципово іншу логіку підтримки. Її суть полягає в тому, що американську зброю постачатимуть Україні, а фінансування забезпечуватимуть європейські союзники, Канада та інші партнери НАТО. Таким чином, США зберігають роль ключового виробника, але фінансове навантаження розподіляється між союзниками. У межах цієї ініціативи вже оголошено чотири пакети допомоги, однак значна частина сум усе ще перебуває у статусі зобов’язань, а не фактичних надходжень. Паралельно партнери фіксують підтримку у власних бюджетах. Велика Британія на початку червня 2025 року анонсувала передачу Україні 100 тисяч дронів до квітня 2026 року в межах коаліції дронів, створеної під час 19-ї зустрічі у форматі «Рамштайн». Крім того, 10 вересня британський уряд оголосив про підписання угоди про спільну розробку передової військової техніки. До коаліції дронів, окрім Великої Британії, входять Австралія, Бельгія, Канада, Данія, Нідерланди, Німеччина, Польща, Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Італія, Франція, Нова Зеландія, Норвегія та Туреччина. Латвія, яка ініціювала створення коаліції, також виділить €15 млн на дрони у 2026 році.
Німеччина 28 листопада затвердила бюджет на 2026 рік, у межах якого Україні передадуть військову допомогу на €11,5 млрд, зокрема бронетехніку, артилерію та безпілотники. Окремо Берлін виділив €100 млн на відновлення енергетичної інфраструктури. Нідерланди оголосили про €700 млн додаткової військової підтримки у першому кварталі 2026 року та ще €250 млн на закупівлю американської зброї для України в межах ініціативи PURL. На цьому тлі показовим є рішення Данії, яка 4 грудня затвердила держбюджет і заявила про скорочення підтримки Україні. У 2026 році країна передасть близько 9,4 млрд крон, або ж близько €1,2 млрд, що майже вдвічі менше за 2025 рік 16,5 млрд крон. Це один із перших сигналів про можливу зміну масштабів підтримки окремими партнерами після років надзвичайно високих витрат.
Окремої уваги заслуговує позиція Сполучених Штатів. 18 грудня 2025 року президент США Дональд Трамп підписав законопроєкт про «Національне забезпечення оборони на 2026 рік», який передбачає щорічні військові витрати у розмірі $901 млрд, з яких $400 млн передадуть Україні у 2026 році та ще стільки ж у 2027-му. Це значно скромніші суми у порівнянні з піковими роками підтримки, але вони закріплені на рівні закону. Поза військовою допомогою не менш важливою залишається фінансова підтримка бюджету. 13 листопада 2025 року міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг підтвердив плани щодо надання Україні €7,3 млрд на 2026 рік, сума вже закладена в держбюджеті країни. 20 грудня Швеція затвердила додаткові 2 мільярди крон, або ж близько $176 млн, через програму Ukraine Facility для покриття дефіциту фінансування українського бюджету.
Актуально
Ключовим рішенням став саміт Європейського Союзу у Брюсселі 19 грудня, де лідери ЄС ухвалили стратегічне рішення про надання Україні фінансової підтримки в розмірі €90 млрд на 2026–2027 роки. Головна особливість цього пакета полягає в тому, що він базується на спільних запозиченнях ЄС на ринках капіталу, а не безпосередньо на заморожених активах росії. Позику забезпечать бюджетним резервом Євросоюзу, а Україна поверне кошти лише після того, як росія сплатить репарації. До того часу російські активи залишатимуться заблокованими, а ЄС залишає за собою право використати їх для погашення кредиту, якщо агресор відмовиться платити. Контекст заморожених російських активів залишається одним із найбільш чутливих. Після початку повномасштабної війни у 2022 році західні країни заморозили близько €300 млрд резервів рф, з яких приблизно €210 млрд перебувають у юрисдикціях держав-членів ЄС. Найбільша частка близько €180 млрд розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії. Наразі у ЄС триває активна дискусія щодо правового механізму їх використання, і питання 2026 року залишається відкритим.
Президент України Володимир Зеленський 29 грудня повідомив, що протягом найближчих двох років Україна може отримати перші $100 млрд у формі репараційного кредиту коштом заморожених російських активів. У разі припинення війни ці кошти планують спрямувати на відновлення країни, а у випадку продовження оборони на забезпечення захисту держави.
Україна входить у 2026 рік не з браком підтримки, а з високим рівнем умовності цієї підтримки. Значна частина коштів зафіксована в бюджетах, рішеннях парламентів і деклараціях, але реальна стійкість залежатиме від швидкості надходження ресурсів, здатності України профінансувати власну частку оборонних витрат і від політичної волі партнерів довести обіцяне до виконання. Ключовими змінними залишаються ініціатива PURL, рішення щодо російських активів і готовність західних суспільств підтримувати Україну в умовах затяжної війни. Саме ці фактори визначатимуть, чи стане 2026 рік роком стабілізації, чи роком нових випробувань для української оборони та економіки.
About the Author
Читати також:
Ринок нерухомості під тиском дефіциту: що показав 2025 рік і з чим країна входить у 2026-й 
Бюджет 2026: як держава планує підтримувати оборону, освіту, медицину, ветеранів і бізнес 
Кінець року без валютної паніки: як гривня входить у 2026-й і чому НБУ тримає ринок під контролем 
Середня зарплата в Україні: що прогнозує уряд на 2026-2028 роки та як інфляція вплине на доходи
