Хто наповнює бюджет у війні: бізнес, банки і звичайні платники
Податки під час війни це не суха статистика, а зріз витривалості економіки. Дані за 2025 рік показують складну, нерівну, але показову картину: Україна утримує фінансову систему в умовах повномасштабної війни, навіть коли значна частина бізнесу працює на межі можливостей.
У 2025 році великий бізнес сплатив до Зведеного бюджету України 953,2 млрд грн, що становить 46,5% усіх податкових надходжень. Про це повідомила в. о. голови ДПС Леся Карнаух. Фактично кожна друга гривня податків у країні це внесок великих платників. Загальні надходження від цього сегмента зросли на 7,4%, але за сухими цифрами ховається важливий нюанс: майже 40% великих компаній скоротили свої податкові відрахування. Причина не у бажанні оптимізувати платежі, а у прямому впливі війни руйнування виробничих потужностей, логістичні розриви, дефіцит електроенергії. Це означає, що зростання бюджету не є рівномірним або стабільним. Воно тримається на частині економіки, яка змогла адаптуватися, і водночас оголює слабкі місця реального сектору.
Рекордна динаміка, але не за рахунок прибутків
Порівняно з 2024 роком великі платники сплатили на 65,6 млрд грн більше. Основне зростання дали не прибутки як такі, а податки, прив’язані до обороту та зайнятості:
- ПДФО: +41,8 млрд грн (+133,2%);
- ПДВ: +14,3 млрд грн (+106,1%);
- Акцизний податок: +13,5 млрд грн (+112,8%).
Ці цифри свідчать про одне: економіка працює у режимі підтримки базових процесів. Зарплати виплачуються, споживання зберігається, обіг товарів триває, але це не означає, що бізнес масово інвестує або нарощує виробництво.
Де економіка втрачає
Попри загальне зростання, війна продовжує бити по ключових секторах. Найбільше падіння прибутковості зафіксовано у галузях, які критично важливі для відбудови:
- переробна та добувна промисловість;
- транспорт і складське господарство;
- поштова та кур’єрська діяльність;
- постачання електроенергії та газу.
Це не випадковий перелік. Саме ці галузі першими реагують на обстріли, перебої з електропостачанням і проблеми з логістикою. І саме вони визначатимуть, якою буде економіка після війни. За словами очільниці податкової служби, «саме партнерство держави та великих платників є критичною умовою для фінансової стійкості та подальшої відбудови країни».
Місцеві бюджети і податок на нерухомість
Паралельно з великим бізнесом дедалі помітнішою стає роль громадян і місцевих бюджетів. За підсумками 2025 року податок на нерухоме майно сплатили майже 1,1 млн громадян, що принесло громадам понад 12,7 млрд грн. Надходження зросли на 2,1 млрд грн або на 19,3% порівняно з 2024 роком. У ДПС наголосили: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишається важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів». Регіонами-лідерами стали:
- Київ – 2,5 млрд грн;
- Київська область – 1,3 млрд грн;
- Львівщина – 1,3 млрд грн;
- Дніпропетровщина – 1,2 млрд грн.
Податківці вважають, що таке зростання це ознака відповідального ставлення власників до своїх громад і інвестицій у місцевий розвиток.
Банки як стабільний платник
Окремий блок банківський сектор, який у 2025 році фактично став одним із найбільш передбачуваних платників податків. Рейтинг топ-платників серед банків оприлюднив голова парламентського комітету Данило Гетманцев. Серед лідерів:
- ПриватБанк;
- Сітібанк;
- Креді Агріколь Банк;
- ОТП Банк;
- Райффайзен Банк;
- Південний;
- Укрсиббанк;
- Ощадбанк;
- Універсал Банк.
Гетманцев наголосив: «В умовах сьогодення внесок банків у наповнення державного бюджету є вкрай важливим. Представники банківського сектору чітко усвідомлюють роль сумлінної сплати податків. У цьому секторі практично немає тіні».
З 2026 року держава вводить підвищену ставку податку на прибуток для банків 50%, а також забороняє враховувати збитки минулих років для зменшення оподатковуваного результату. Очікуваний ефект додаткові 30 млрд грн до бюджету у 2026 році. Ці кошти планують спрямувати на фінансування сектору безпеки та оборони. Важливо, що цей крок не потребує додаткових бюджетних витрат, а базується на перерозподілі вже наявних ресурсів.
Актуально
«Укрнафта» як приклад державного управління
За три роки державного управління компанія сплатила 96,7 млрд грн податків, зборів, митних платежів і дивідендів. Очільник «Нафтогазу» Сергій Корецький підкреслив:
«Йдеться не лише про фінансові показники, а про довіру до держави як власника, стабільні надходження до бюджету та реальний внесок у стійкість та енергетичну безпеку країни».
Лише у 2025 році внесок компанії склав:
- 28,6 млрд грн податків, зборів і митних платежів;
- 5 млрд грн дивідендів.
Голова правління Богдан Кукура зазначив, що компанія дотримується чіткої фіскальної дисципліни, а податкові надходження напряму підтримують Сили оборони, місцеві громади та загальну стійкість економіки.
2025 рік не був роком економічного прориву. Він став роком фінансової витримки. Українська податкова система тримається на балансі між великим бізнесом, банками, громадянами і державними компаніями. Головний ризик виснаження реального сектору. Головний ресурс довіра і партнерство між державою та платниками. Умови війни не залишають простору для ілюзій. Але цифри показують інше важливе економіка не зламалася. Вона працює, адаптується і фінансує державу тоді, коли це критично потрібно.
About the Author
Читати також:
Бюджет 2026: як держава планує підтримувати оборону, освіту, медицину, ветеранів і бізнес 
Державний бюджет-2026: головний фінансовий документ 
Бюджет, реформи та ризики: які фінансові виклики стоять перед Україною у 2026 році 
Тіньовий ринок тютюну: чому держава втрачає мільярди і як повернути їх у бюджет у воєнний час
