ПриватБанк списав 140 млрд грн проблемних кредитів: як змінилися NPL, податки та показники банківської системи
У грудні 2025 року державний ПриватБанк припинив визнання активів, пов’язаних із колишніми власниками, на 140 млрд грн. Цей крок різко змінив фінансову “картинку” найбільшого банку країни: частка непрацюючих активів у його портфелі впала в кілька разів, а бюджет отримав додаткові податкові надходження. Водночас для клієнтів і поточної роботи банку це рішення майже нічого не змінює воно стосується насамперед старих проблем, які тягнулися ще з докапіталізаційної та постнаціоналізаційної епохи.
Операція зі списання “мертвих” кредитів сталася одразу після завершення тривалих судових процесів у Високому суді Англії та Уельсу. Судовий марафон тривав вісім років і завершився перемогою ПриватБанку в листопаді 2025 року. Уже в грудні банк припинив визнавати на балансі активи, пов’язані з колишніми власниками. Важливий момент: чиста балансова вартість цих активів на момент списання дорівнювала нулю. Це означає, що економічний збиток був зафіксований раніше через резерви, сформовані під непрацюючі кредити. Грудневий крок радше закрив юридично й бухгалтерськи те, що де-факто вже давно вважалося безнадійним.
Як змінилися показники ПриватБанку
Після припинення визнання активів на 140 млрд грн частка непрацюючих активів у загальному портфелі ПриватБанку знизилася з 59,4% до 10%. Для банку, який протягом років залишався лідером за обсягом NPL і водночас одним із головних джерел негативної статистики для системи, це якісна зміна сприйняття. Окремо банк наголосив: у портфелі, сформованому після націоналізації 2016 року, рівень непрацюючих кредитів становить 3,3%. Саме ця цифра важлива для оцінки поточної якості кредитування: вона відділяє “стару” проблемну спадщину від нових кредитних практик. На початок грудня 2025 року загальний кредитний портфель ПриватБанку становив майже 378 млрд грн. Для порівняння, в Ощадбанку 194 млрд грн, в Укрексімбанку 143 млрд грн. У той же момент обсяг непрацюючих кредитів ПриватБанку сягав майже 169 млрд грн, у Ощадбанку 62 млрд грн, в Укрексімбанку 39 млрд грн. У відносному вимірі частка NPL у ПриватБанку на 1 грудня 2025 року становила 44,7%. Це була одна з найвищих часток у групі найбільших банків: поруч банк “Альянс” із 43,2%, далі державний Сенс Банк із 33,3%. Ощадбанк і Укрексімбанк мали 31,9% і 27,4% відповідно. Після грудневого списання саме цей показник у ПриватБанку різко просів.
Ефект для всієї банківської системи
ПриватБанк настільки великий, що його бухгалтерські рішення помітно впливають на статистику всієї системи. Національний банк повідомив: через припинення визнання старих непрацюючих активів ПриватБанку частка NPL у банківській системі скоротилася з 24% до 14% станом на 1 січня 2026 року. НБУ також наводить розрізи по сегментах: у державних банках частка NPL тепер становить менше 20%, у приватних банках з українським капіталом 8,4%, з іноземним капіталом 6,5%. Регулятор називає це найнижчими показниками за понад 15 років. Для системи це не косметика. Високі NPL спотворюють порівняльну оцінку банків, ускладнюють пояснення фінансових результатів, а також створюють репутаційний ефект: коли найбільший банк демонструє аномально високий відсоток проблемних кредитів, це часто переноситься на весь ринок, навіть якщо причина історична.
За даними НБУ, у 2006 році обсяг непрацюючих кредитів ПриватБанку становив 2,3 млрд грн. На 1 січня 2016 року він зріс до 31 млрд грн. Найбільший стрибок відбувся після націоналізації: на 1 січня 2017 року обсяг поганих кредитів уже становив 169 млрд грн. Пікові значення були зафіксовані на 1 січня 2019 року 245 млрд грн. Надалі показник знизився і переважно коливався біля 170 млрд грн, зокрема на 1 грудня 2025 року він знову становив 169 млрд грн. Ще більш показова динаміка частки проблемних кредитів. Якщо в 2006-2016 роках частка NPL коливалася в межах 6-21%, то на 1 січня 2017 року вона стрибнула до 77%, а ще через рік досягла 88%. Це означало, що майже 9 із 10 кредитів у портфелі були непрацюючими. Далі частка поступово знижувалася і на 1 грудня 2025 року становила 44,7%. Грудневе списання прибрало з балансу значну частину найстарішого проблемного шару.
Одна з ключових причин, чому списання стало настільки помітною подією, податки. Національний банк пояснив: через припинення визнання активів ПриватБанк донарахував податок на прибуток, витрати з податку зросли удвічі, а прибуток після оподаткування скоротився. Сам банк назвав точну цифру: відповідно до Податкового кодексу додаткові зобов’язання з податку на прибуток становили 37,5 млрд грн. За підсумками 2025 року до державного бюджету має бути перераховано близько 59 млрд грн податку на прибуток. Прибуток банку після сплати податку очікується на рівні 29,1 млрд грн. Це важливо для держави одразу в кількох сенсах. По-перше, державний банк напряму формує доходи бюджету через податок на прибуток. По-друге, очищення балансу зменшує викривлення у фінансовій звітності, яке роками тягнулося від старих кредитів. Окремо зазначалося, що на 1 грудня 2025 року резерви під непрацюючі кредити становили 170,13 млрд грн, а на початок січня 2026 року вже 20,55 млрд грн. Найбільше знизилися резерви під проблемні кредити юридичних осіб: зі 163,95 млрд грн у грудні 2025 року до 14,48 млрд грн після списання.
Актуально
Що це означає для клієнтів ПриватБанку
Для клієнтів фізичних осіб і бізнесу зміни радше статистичні, ніж практичні. Списані кредити були зарезервовані ще з 2016 року, тобто їхній економічний вплив на банк був зафіксований раніше. Операційна діяльність, тарифи, робота відділень і сервісів, швидкість платежів або доступність кредитів від такого списання не змінюються автоматично. Кредитування визначається іншими факторами: ліквідністю, якістю позичальників і рівнем ставок. Сам факт “прощання” зі старими проблемними активами не створює додаткового ресурсу для видачі кредитів і не є сигналом про зміну кредитної політики.
Протягом років ПриватБанк мав одночасно найбільший кредитний портфель і найбільшу проблему NPL. Через це банк виглядав аномально “важким” у системній статистиці, навіть якщо значна частина проблеми стосувалася історичних кредитів, не пов’язаних із поточною моделлю роботи. Зменшення частки NPL до 10% прибирає цей репутаційний перекіс. Для банку це означає більш зрозумілу структуру портфеля й простіше сприйняття його фінансової звітності. Експерти також допускають, що очищення балансу може бути елементом тривалішої підготовки до можливої часткової приватизації. Такий процес зазвичай займає 3-5 років і потребує прозорих показників, низької частки проблемних активів і зрозумілої історії портфеля.
Списання 140 млрд грн “мертвих” кредитів ПриватБанку це не про нові втрати, а про закриття старого проблемного шару, який роками спотворював ключові показники найбільшого банку країни та тягнув вниз статистику всієї системи. Для ПриватБанку це означає різке зниження частки непрацюючих активів з 59,4% до 10% і більш прозору фінансову картину. Для держави додаткові 37,5 млрд грн податку на прибуток і близько 59 млрд грн загальних надходжень за 2025 рік. Для клієнтів відсутність змін у щоденному користуванні банком, оскільки ці кредити були зарезервовані задовго до грудневого списання.
About the Author
Читати також:
План відбудови України на $800 млрд, що це за документ і чому він поки не про гроші 
Україна повертається до кредитів: що означає зростання попиту і чого чекати далі 
Двадцять років української банківської системи: кризи, трансформації та новий етап стабільності 
Нові правила від «Нової пошти» та NovaPay: що зміниться для підприємців і звичайних клієнтів
