Британські компоненти у «Герань-2»: як росія отримує електроніку для ударних дронів через треті країни
У російських ударних безпілотниках типу «Герань-2», якими системно атакують українські міста, виявили електронні компоненти британського виробництва, виготовлені вже після початку повномасштабного вторгнення. Час для дій розібрався, що саме знайшли у збитих дронах, як ці деталі могли потрапити до росії та чи означає це пряме порушення санкцій з боку західних компаній.
Йдеться про російську версію іранського Shahed безпілотник, який став одним із ключових інструментів повітряного терору проти української інфраструктури. Після аналізу уламків українські фахівці та міжнародні розслідувачі зафіксували в цих апаратах низку електронних компонентів британського походження. Серед виявлених деталей кварцові резонатори компанії AEL Crystals, виготовлені у 2023 році, енергетичні мікросхеми від Dialog Semiconductor UK, компоненти перетворення сигналу FTDI, мікрокомп’ютери Raspberry Pi, запобіжники Golledge Electronics, елементи з маркуванням XP Power, а також з’єднувальні компоненти Isocom Components 2004 Ltd.
Факт виробництва після 2022 року є принциповим. Це означає, що деталі не є залишками довоєнних поставок, а потрапили до російського оборонного виробництва вже в умовах санкційного режиму. Водночас у розслідуваннях не йдеться про прямі поставки від британських компаній російським виробникам. Імпортні дані свідчать, що компоненти постачалися через треті країни, зокрема через компанії в Китаї та Гонконзі. Така схема ускладнює встановлення кінцевого отримувача й розмиває юридичну відповідальність.
Після початку повномасштабної війни Велика Британія та ЄС запровадили заборону на експорт до росії товарів подвійного призначення. Проте механізми контролю мають обмеження. Якщо продукція продається офіційно зареєстрованим компаніям у третіх країнах і не класифікується як військова, довести свідоме порушення з боку виробника вкрай складно. Голова парламентського комітету із закордонних справ Великої Британії Емілі Торнберрі заявила, що санкції «занадто легко можна обійти» через треті сторони та потребують жорсткішого контролю. Ця оцінка фактично визнає існування прогалин у системі обмежень.
Схема виглядає так: цивільна електроніка продається легально, перепродається посередниками і зрештою опиняється в озброєнні. Багато з цих компонентів мають широке застосування від побутової техніки до промислових систем. Саме універсальність робить їх зручними для військових виробників і складними для повного блокування. Розслідувачі також повідомляють, що британські деталі знаходили не лише у дронах. Їх виявляли в російських танках Т-72, пускових установках ППО та навіть у балістичних ракетах малої дальності. Це свідчить про системність використання західної електроніки у російському військово-промисловому комплексі. При цьому жодне з оприлюднених матеріалів не містить доказів прямої співпраці британських компаній із російськими оборонними структурами. Окремі виробники заявляли, що їхня продукція могла бути підроблена або перепродана без їхнього відома.
Нафтопровідні та енергетичні санкції часто привертають більше уваги, але саме мікроелектроніка є критичною для сучасної війни. Без стабільного доступу до чіпів, контролерів, резонаторів і перетворювачів сигналу неможливо забезпечити точність навігації, стабільність зв’язку та керування безпілотниками.
Актуально
Проблема полягає не лише у конкретних деталях, а в глобальних ланцюгах постачання, які складно повністю ізолювати від військового використання. Світова електронна індустрія побудована на багаторівневій системі дистрибуції. Кожен новий посередник зменшує прозорість і ускладнює контроль. Таким чином, підтверджується: у російських «Герань-2» знайдені британські компоненти, виготовлені після початку повномасштабної війни. Прямих доказів незаконних поставок з боку самих виробників немає. Натомість виявлено вразливість санкційної системи, яку росія активно використовує через треті юрисдикції.
Санкції працюють, але їх можна обходити. І поки контроль за ланцюгами постачання залишається фрагментарним, технологічна база для виробництва зброї продовжує формуватися з деталей, створених у цивільному світі.















