Біткоїн і війна на Близькому Сході: чому крипторинок реагує першим і куди це веде
Ринок криптовалют знову спрацював як перший індикатор глобального ризику. Падіння до зони $63 000 стало не ізольованим епізодом, а частиною повторюваної моделі поведінки під час геополітичних шоків.
Після початку авіаударів і повідомлень про жертви в іранській провінції Хормозган біткоїн за кілька годин знизився приблизно на 3%, наблизившись до $63 000. Згодом відбулося часткове відновлення до району $65 000, після чого ціна знову відступила до $64 700. Цей рух виглядає знайомо. Коли традиційні фінансові ринки закриті у вихідні, криптовалюти залишаються єдиним великим ліквідним майданчиком. Акції, облігації та більшість сировинних контрактів не торгуються. У такій ситуації біткоїн стає активом, через який інвестори можуть негайно знизити ризик. Саме тому крипторинок часто виступає своєрідним запобіжним клапаном для глобального страху. Продажі відбуваються не тому, що фундаментальні характеристики мережі змінюються, а тому що учасники ринку шукають ліквідність.
Нездатність біткоїна закріпитися вище $65 000 свідчить, що покупці не готові агресивно заходити в позиції в умовах невизначеності. Проте водночас відносна стабільність на тлі серйозності новин говорить про відсутність масової капітуляції. Тонка ліквідність вихідних робить коливання різкішими, ніж у будні, але поки що не йдеться про структурний злам ринку. Рух виглядає як реакція на заголовки, а не як довгострокова зміна настрою.
Ормузька протока як фактор страху
Суттєву частину напруги формує можливий сценарій блокування Ормузької протоки. Через цей вузький прохід щоденно транспортується близько 20 мільйонів барелів нафти приблизно п’ята частина світових поставок. У криптоспільноті активно обговорюється варіант, за якого перекриття маршруту могло б підштовхнути нафту до $120-150 за барель, спровокувати інфляційний шок і нову хвилю розпродажів ризикових активів.
Проте експертні оцінки обережніші. Іран виробляє близько 3,3 мільйона барелів нафти на добу і значну частину експортує до Китаю. Повне перекриття протоки завдало б шкоди йому самому. Крім того, географія регіону ускладнює повне блокування: судноплавні шляхи проходять переважно у водах Омана, які є глибшими та зручнішими для великих танкерів.
Експерти з енергетичних ринків наголошують, що навіть у періоди воєн протока фактично не блокувалася. Це означає, що сценарій повного припинення поставок виглядає малоймовірним, а можливий стрибок цін на нафту може бути обмеженим і тимчасовим.
Що насправді тисне на крипторинок
Головний ризик полягає не в самій протокі, а в ймовірності розширення конфлікту до повномасштабної війни з прямим залученням США. У такому разі інвестори традиційно переходять у режим захисту капіталу:
- зростає попит на долар;
- капітал перетікає у державні облігації;
- ризикові активи знижуються.
Біткоїн, попри наратив “цифрового золота”, у кризових фазах поводиться як високоризиковий актив. Якщо напруження триватиме, тиск може посилитися, а рівень $60 000 стане ключовою психологічною межею.
Поточна динаміка показує, що ринок криптовалют залишається чутливим до глобальної геополітики. Біткоїн продовжує виконувати функцію індикатора ризику у неробочі години традиційних бірж.
Без ескалації конфлікту й фактичного порушення поставок нафти можливий сценарій поступового відновлення після відкриття традиційних ринків. Якщо ж конфлікт поглибиться, крипторинок може перейти у фазу підвищеної волатильності з ризиком глибшого зниження.
Біткоїн наразі не демонструє ознак системної кризи, але він чітко сигналізує геополітична напруга знову стає визначальним фактором для глобального капіталу. І саме від розвитку подій на Близькому Сході залежатиме, чи стане це коротким стрес-тестом, чи початком ширшої корекції.












