Готівка в обігу в Україні 2025: чому зростає обсяг та як реагує економіка
Станом на 1 жовтня 2025 року готівка в обігу в Україні сягнула 890,1 млрд гривень це на 8,2% більше, ніж на початку року. Це не випадкова тенденція, а відображення як сезонних чинників, так і глибших процесів, пов’язаних із війною. Деталі пояснюють у Національному банку України, де простежують прямий зв’язок між економічною поведінкою громадян, рівнем ризиків та станом платіжної інфраструктури.
На початку 2025 року готівковий обіг становив 822,4 млрд грн, а вже у жовтні 890,1 млрд. Протягом I кварталу навіть спостерігалось вилучення готівки з обігу, але у II та III кварталах попит різко пожвавився. НБУ фіксує:
«Якщо у I кварталі року спостерігалося вилученням готівки з обігу, то у II і III кварталах попит на готівку дещо пожвавився».
Загалом обсяг готівки на руках українців зріс на 67,7 млрд грн лише за дев’ять місяців. Таке зростання НБУ пояснює сезонністю це класична тенденція для української економіки, коли в літньо-осінній період збільшується споживчий попит та розрахунки готівкою.
Вплив війни та ризики для платіжної системи
Паралельно з сезонними змінами зростання готівки має й іншу причину. За даними НБУ, у III кварталі 2025 року посилилась невизначеність щодо завершення війни, почастішали повітряні атаки та зросли ризики тривалих відключень електроенергії. Це вплинуло на поведінку громадян:
Українці формують додаткові запаси готівки “на чорний день” – у разі перебоїв із банкоматами чи платіжною інфраструктурою. Цей чинник називають «посиленням невизначеності», і він напряму вплинув на попит на готівку.
Структура готівки: які банкноти та монети переважають
За офіційними даними НБУ, в обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 881,0 млрд грн та 15,1 млрд монет на 8,9 млрд грн.
- Найбільше в обігу банкнот номіналом 500 гривень 26,6% усіх банкнот,
- найменше 50-гривневих (4,5%).
- Щодо монет, найбільша кількість номіналом 1 гривня, найменша 10 гривень.
На одного жителя України станом на 1 жовтня 2025 року припадає 63 банкноти і 191 монета. Ця структура практично не змінилася з початку року.
Важливий нюанс: із жовтня почалось поступове вилучення з обігу монет номіналом 10 копійок, оскільки вони втратили розрахункову функцію. Їх частка 27,4% від усіх монет, але роль у розрахунках незначна. Це дасть змогу скоротити державні витрати на виготовлення, оброблення й транспортування дрібних монет.
Актуально
Банківські операції: чому касові обороти зростають
Касові обороти банків за перше півріччя 2025 року зросли на 9,2%, досягнувши 1,42 трлн грн за надходженнями та 1,47 трлн грн за видачами. Це на 25% більше за довоєнний період 2021 року. НБУ пояснює це “позитивною економічною активністю, якій сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги”. Найбільший обсяг готівки банки видають через операції клієнтів із використанням платіжних карток 85% від усіх видатків. На другому місці обмін валюти, на третьому підкріплення операторів поштового зв’язку. Найбільші джерела надходження готівки до кас торговельна виручка (31,3%), операції з картками (23,4%), надходження від продажу валюти (16,3%) і виручка від усіх видів послуг (13,6%).
Збільшення готівки в обігу це не сигнал дефіциту довіри до банківської системи. Навпаки, це адаптація до сезонних і воєнних ризиків. Система працює стабільно, а банки й надалі забезпечують розрахунки та обслуговування клієнтів навіть у складних умовах. Оптимізація обігу монет і вилучення дрібних номіналів відповідає сучасним трендам це економія для держави й зручність для користувачів. Зростання частки великих банкнот (1000 і 500 грн) відображає і загальну інфляцію, і збільшення обсягів розрахунків готівкою, а також підготовку до непередбачуваних ситуацій.
Збільшення готівки “на руках” українців це очікувана реакція на комбінацію сезонних, економічних та воєнних викликів. Водночас інфраструктура банків і касові операції залишаються стабільними, а фінансова система України адаптується до нових умов, зберігаючи довіру й забезпечуючи безперервність розрахунків навіть в умовах тривалих криз. Це свідчить не про відкат у фінансовій культурі, а про стійкість та гнучкість економіки у відповідь на безпекові ризики.
About the Author
Читати також:
Чи потрібна Україні «копійка»? Чому перейменування на «шаг» це більше, ніж символіка 
Ціни на вторинне житло завмерли, оренда зростає: чому ринок нерухомості не реагує на “логіку” економіки 
Російська економіка 2025: зламана стійкість, воєнна інерція та тріщини системи 
Економіка України в серпні 2025 року: виживання на підтримці, що не може бути вічною
