Чи варто знижувати податки на пальне в Україні під час зростання цін
Зростання світових цін на нафту знову загострило дискусію про податкову політику на паливному ринку. У різних країнах уряди шукають способи стримати подорожчання бензину та дизеля. Одним із можливих інструментів вважається тимчасове зниження податків. В Україні цей підхід викликає серйозні суперечки. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляє, що повторювати податкові пільги 2022 року недоцільно і навіть небезпечно для державних фінансів.
«Час для дій» розібрався, чому влада виступає проти податкових послаблень, як на це реагує ринок і чому інші країни обирають іншу стратегію.
Під час паливної кризи 2022 року українська влада вже застосовувала податкові пільги. Верховна Рада тоді ухвалила рішення різко знизити податкове навантаження на паливо. Ставка податку на додану вартість була зменшена з 20% до 7%, а акцизний податок тимчасово обнулили. Очікувалося, що такі кроки дозволять швидко стабілізувати ринок і знизити роздрібні ціни. Проте згодом уряд відмовився від цієї політики. У 2023 році податкові ставки повернули до довоєнного рівня: ПДВ знову становить 20%, а акцизи відновлено. Голова парламентського комітету Данило Гетманцев переконаний, що досвід 2022 року довів неефективність таких рішень.
«Я категорично проти повторення таких помилок, адже вони прямо шкодять фінансуванню армії».
На його думку, податкові пільги не стали фактором стабілізації цін. Вони лише змінили розподіл доходів у паливному секторі. За словами Гетманцева, зменшення податкового навантаження фактично дозволило частині нафтотрейдерів отримати додаткові прибутки.
Ризик дефіциту і консультації з ринком
Паралельно влада намагається запобігти іншій проблемі можливому дефіциту пального. Гетманцев заявляв про необхідність широких консультацій з компаніями, які постачають нафтопродукти до України. Йдеться про координацію дій держави і ринку, щоб уникнути перебоїв із поставками вже найближчими місяцями. Народний депутат також закликав представників паливного бізнесу не використовувати панічні настрої для отримання надприбутків. Таким чином влада намагається впливати на ринок не через податкові зміни, а через діалог із ключовими постачальниками.
Інший підхід у Європі
Водночас деякі країни Європи розглядають прямо протилежні кроки. У Румунії влада обговорює можливість тимчасового зниження податків на пальне, щоб стримати подорожчання на заправках. Міністр енергетики Богдан Іван заявив, що уряд розглядає сценарій, за якого ціна бензину або дизеля може досягти 10 леїв за літр. Для запобігання такому розвитку подій уряд готує варіанти зменшення акцизного навантаження. На початку березня в Бухаресті ціни вже демонстрували помітне зростання. Найдешевший бензин коштував понад 8 леїв за літр, тоді як преміальні види пального перевищували 9 леїв. Румунська конфедерація перевізників COTAR закликає владу піти ще далі і зменшити акцизи щонайменше вдвічі. За даними асоціації, нинішній акциз на дизель становить 466 євро за тисячу літрів, що суттєво перевищує мінімальний рівень Європейського Союзу.
Світові ціни на нафту як головний фактор
Основний драйвер подорожчання пального перебуває за межами внутрішньої політики держав. Світові котирування нафти різко зросли після загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Важливим фактором стала фактична блокада Ормузької протоки, через яку транспортується значна частина світових енергоносіїв. Побоювання щодо перебоїв у поставках підштовхнули ціни на нафту до рівня понад 100–119 доларів за барель. Це найвищі значення з 2022 року. Для країн, які значною мірою залежать від імпорту пального, такі коливання швидко відображаються на внутрішніх цінах.
Що відбувається з цінами в Україні
Український паливний ринок також реагує на глобальні тенденції. За оцінками експертів, дизельне пальне може наблизитися до психологічної позначки 80 гривень за літр. Подальша динаміка бензину залежатиме від світових котирувань і вартості імпортного ресурсу. Зростання цін пов’язане передусім із подорожчанням імпорту і збільшенням гуртових закупівельних цін.
Дискусія про зниження податків на пальне демонструє складний вибір, який стоїть перед державою у воєнний період. З одного боку, податкові пільги можуть тимчасово зменшити фінансовий тиск на споживачів. З іншого вони скорочують бюджетні доходи у момент, коли держава потребує максимальних ресурсів для фінансування оборони. Аргументація Данила Гетманцева базується на досвіді попередніх рішень. Якщо податкове зниження не гарантує зменшення роздрібних цін, воно фактично перерозподіляє кошти з державного бюджету до комерційного сектору. У такій ситуації ефект для споживача може виявитися мінімальним, тоді як бюджет втратить значні надходження. При цьому ключовий фактор ціноутворення світова вартість нафти залишається поза контролем національних урядів. Саме вона визначає основну частину вартості пального. З огляду на ці обставини позиція української влади виглядає прагматичною: відмова від податкових пільг є спробою зберегти фінансову стабільність держави в умовах війни, навіть якщо це не дозволяє швидко знизити ціни на автозаправних станціях.
About the Author
Читати також:
Український книжковий ринок після 2022 року, від шоку до агресивного зростання 
Пальне дорожчає, як геополітика, курс валют і зима одночасно тиснуть на ціни в Україні 
Ціни на пальне в Україні: чому зростають, до чого готуватися 
Пальне дорожчає без дефіциту, як паніка розкручує ціни і що реально штовхає ринок
