Законопроєкт №13227: чи врятує він ринок деревини від корупції
Нова ініціатива в парламенті обіцяє очистити лісову галузь від схем, які роками розкрадали українські ресурси. Чи вдасться цій спробі стати проривом чи це знову політична імітація реформ?
Стара система: тіньові схеми, які стали «нормою»
Український ліс це не просто зелені гектари. Це об’єкт інтересів для цілих кланів: місцевих чиновників, сірого бізнесу, лобістів. Ринок деревини в Україні роками працював за логікою «свій до свого по своє», а державні лісгоспи часто були перетворені на генератори готівки.
Схеми виглядали так:
- “своя фірма” отримує право на лісозаготівлю або виграє торги без конкуренції;
- деревина списується як дрова, хоча йде на експорт як цінна сировина;
- місцеві контролюючі органи заплющують очі або ж отримують частку прибутку;
- статистика приховується або викривлюється, а дані про рубки фальсифікуються.
«Це розкрадання, легалізоване бюрократією. Ліс рубають не лише сокирою, а й печаткою», – коментує екологиня Наталія Грабович.
Законопроєкт №4197-д: чому провалився попередній шанс
Попередній проєкт №4197-д мав потенціал навести порядок. Але навіть хороша ідея може перетворитися на інструмент збагачення, якщо не продумати баланс.
Головні «мінуси» законопроєкту:
- монополізація: передбачав концентрацію торгів на одній платформі, яку могла контролювати одна структура;
- нечітка логіка доступу до бірж: для дрібних заготівельників створювалися штучні бар’єри;
- механізми контролю не гарантували незалежності;
- виключеність громади: місцеве населення, на території якого вирубували ліс, не мало важелів впливу чи частки доходів.
У підсумку проєкт провалено. Але головне: проблеми залишились.
Законопроєкт №13227: нова спроба на нових умовах
29 квітня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано новий проєкт №13227, розроблений за участі Мінекономіки, екологічних ініціатив і представників деревообробної галузі. Його подають як компромісний документ, що враховує інтереси держави, бізнесу й громад.
Ключові нововведення:
- Електронна платформа основний інструмент продажу;
- QR-код для кожної партії деревини для повного контролю походження;
- Автоматичне інформування ДБР/НАБУ при виявленні підозрілих торгів або зміни призначення деревини;
- Гарантований відсоток для місцевої громади щоби вирубки не були лише «експортом прибутку», а джерелом розвитку місцевих доріг, шкіл, інфраструктури;
- Мораторій на експорт кругляка діє 5 років після війни одна з найбільш принципових норм, що обмежує «вивітрювання» ресурсу.
Актуально:
Хто «за», хто «проти»: реформи розділяють парламент
Підтримують:
- Мінекономіки вважає закон ключовим для детінізації сектору.
- Європейські партнери ще у 2023 році ЄС наполягав на створенні прозорого ринку деревини як умови для експортних пільг.
- Низка ОТГ хочуть отримати частину доходів для бюджету громад.
Опираються:
- Деякі фракції, пов’язані з регіональними гравцями їх бізнес-модель побудована на закритих угодах.
- Дрібні компанії остерігаються витіснення з ринку через складні умови або технічні бар’єри.
- Корумповані місцеві структури втрачають контроль над розподілом деревини.
Що кажуть експерти та громадськість
«Ліс це надра, тільки зелені. І ми дозволили перетворити їх на приватну касу», – заявив еколог та експерт з публічного управління Іван Пелех.
«Потрібна не лише біржа, а й контроль за реалізацією закону. Інакше це димова завіса», – зазначає Ірина Рижко з ГО «Лісова вартість».
Багато залежить не тільки від тексту закону, а й від механізму його виконання. І тут головне питання хто саме реалізуватиме моніторинг, аудит, реагування на порушення.
Європейський досвід: чому Україні час діяти так само
- У Польщі 100% деревини продається через державну систему електронних аукціонів, відкриту для всіх;
- У Словаччині діє обов’язковий електронний контроль транспортування деревини з GPS-трекерами;
- В Естонії всі договори купівлі-продажу деревини зберігаються в державному реєстрі.
Україна може не просто наздогнати вона має шанс випередити, якщо запустить чесну цифрову систему з антикорупційними запобіжниками.
Чи стане закон №13227 точкою зламу?
Лісова галузь це не тільки природа. Це перевірка держави на здатність контролювати стратегічні ресурси. Закон №13227 шанс відновити довіру бізнесу, громад і партнерів. Та чи вистачить парламенту голосів, а виконавчій владі сили реалізувати реформу на практиці? Наступні тижні покажуть: ми будуємо ринок чи закопуємо ще один шанс у лісі.
About the Author
Читати також:
Боргова держава: що насправді змінює законопроєкт №9363 і кого це торкнеться 
Україна та ОАЕ: історична угода про економічне партнерство, яка відкриває двері до глобального ринку 
Коли послуга більше не формальність: що змінює законопроєкт №4380 
ОПЕРАЦІЯ «RISING LION». Що означає удар Ізраїлю по Ірану і до чого це може призвести
