Китай не може прийняти поразки Росії: як змінюється геополітика війни в Україні
Під кінець першого тижня липня 2025 року західні ЗМІ оприлюднили заяву, яка стала новою точкою напруги у світовій дипломатії: під час закритої зустрічі з європейськими дипломатами міністр закордонних справ Китаю Ван Ї начебто сказав “Китай не може прийняти поразки Росії у війні проти України”.
На перший погляд це виглядає як черговий дипломатичний демарш, але за фактом така позиція може суттєво вплинути на хід війни, взаємини ЄС, США й Китаю, а також стратегічні розрахунки Росії.
Що саме сталося: деталі та джерела
Першим про це повідомив CNN з посиланням на кількох західних дипломатів, які були присутні на зустрічі у Брюсселі між Ван Ї та головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас. Згідно з цими джерелами, Китай відкрито дав зрозуміти: поразка Росії для Пекіна є неприйнятною, оскільки це “відкриє шлях для США зосередити всі ресурси та увагу на Китаї”. Ця теза не прозвучала у жодному офіційному комюніке, але була підтверджена кількома незалежними співрозмовниками журналістів. Китайське МЗС після оприлюднення інформації обмежилося стандартною заявою:
“Ми не є стороною у війні, виступаємо за мир, переговори та припинення вогню”.
Чому це важливо і чому ця позиція не є нейтралітетом
Офіційна позиція Пекіна щодо війни в Україні останні роки нейтралітет і заклики до миру. Проте подібні закулісні сигнали свідчать про глибший стратегічний вибір: для Китаю вигідна затяжна війна, яка стримує ресурси і політичну увагу США та їхніх партнерів, не дозволяючи Вашингтону повністю зосередитись на азійському напрямку та конкуренції з КНР. Це не просто “гра на два фронти”, а цілком свідомий розрахунок, який останнім часом дедалі частіше підтверджується аналітикою західних і азійських експертів.
Яку підтримку отримує Росія від Китаю
Формально Китай не постачає Росії зброю для фронту. Але, за оцінкою The Economist та даними G7, Пекін став ключовим економічним і технологічним партнером Кремля:
- Через китайські банки й логістичні компанії Москва обходить частину санкцій, отримує компоненти для виробництва дронів, електроніки, транспортних засобів і навіть матеріали подвійного призначення.
- Європейський Союз уже підготував пакет санкцій проти двох китайських банків, які фігурують у розслідуваннях щодо підтримки експорту до РФ попри обмеження. Їхні імена наразі не розкриваються, але ці кроки свідчать про те, що економічне співробітництво не лише триває, а й розширюється.
- На окупованих територіях Криму окупаційна адміністрація не раз анонсувала залучення китайського бізнесу до інфраструктурних проєктів, хоча офіційний Пекін не підтверджує свою причетність до цього.
Позиція США й міжнародна реакція
За інформацією Bloomberg і CNN, нинішня адміністрація Дональда Трампа свідомо уникає різкої публічної критики Китаю за співпрацю з РФ, натомість концентрується на двосторонніх торгових переговорах, обмеженнях у сфері технологій та рідкісноземельних металів. Українське питання у цьому діалозі відіграє другорядну роль. У Вашингтоні та Брюсселі дедалі частіше відзначають: Пекін свідомо грає на затягування війни, підтримуючи Росію настільки, щоб вона не програла, але й не здобула явної перемоги. Західне об’єднання (G7) продовжує закликати Китай використати свій вплив на Путіна для реальних переговорів, але Пекін зберігає публічну дистанцію, прикриваючись нейтралітетом.
Чому “затяжна війна” це стратегічний вибір Китаю
Аналітики бачать у такій позиції Пекіна логіку: поки війна в Україні триває, США, ЄС та НАТО змушені розпорошувати свої ресурси й політичну увагу. Це дає Китаю простір для внутрішнього розвитку, розширення впливу на ринках Південно-Східної Азії, Африки та Латинської Америки, а також для підготовки до можливих сценаріїв щодо Тайваню. Така тактика дозволяє Пекіну не потрапляти під прямий удар нових санкцій, водночас підтримуючи ключового партнера на євразійському напрямку.
Сигнал Китаю про “неприйнятність поразки Росії” є однією з найбільш відвертих демонстрацій нової геополітичної реальності. Навіть якщо ці слова не прозвучали публічно, саме такі “закулісні” меседжі визначають тон світової політики: війна в Україні це не тільки українсько-російський конфлікт, а вже частина глобального протистояння між Заходом і Пекіном. Для України це означає, що повна перемога над Росією буде складнішою, ніж просто воєнна поразка агресора. Справжній результат цієї війни залежить і від того, яку позицію займуть світові центри сили. А для Заходу це нагадування: без консолідованої, стратегічної політики щодо Китаю та Росії впливати на перебіг війни буде дедалі складніше.
About the Author
Читати також:
Тиха недовіра: що ФСБ насправді думає про Китай 
Угода під тиском: що стоїть за новим торговельним пактом США та Британії і чому тут з’являється Китай 
Стамбул: переговори чи капітуляція? Що насправді відбувається і що вимагає Росія 
Мир на чужих умовах: що насправді пропонує Росія і чому це все ще війна
