Україна збільшує оборонний бюджет на 412,3 млрд грн у 2025 році: новий закон, пріоритети та джерела фінансування
31 липня Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573, яким внесено зміни до Державного бюджету на 2025 рік.
Цей документ став реакцією на гостру необхідність посилення фінансування сектора безпеки й оборони на тлі затяжної війни та зростаючих потреб армії.
332 народних депутати підтримали це рішення. Проти не було жодного голосу безпрецедентна згуртованість навіть для воєнного часу.
Законопроєкт розробило і подало керівництво Верховної Ради: спікер Руслан Стефанчук, віцеспікери, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Саме вони ініціювали заміну попереднього документу №13439‑3, з якого прибрали неактуальні або не першочергові видатки, залишивши фокус виключно на обороні.
Новий бюджетний закон додає до витрат на національну безпеку й оборону 412,3 млрд грн.
Структура витрат максимально чітка:
- 115 млрд грн на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони (Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ, МВС тощо). Це відповідь на гостру проблему виплат, про яку неодноразово попереджали самі військові та Міноборони.
- 216 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння, військової техніки та дронів. Тут ідеться як про прямі державні замовлення, так і про співфінансування з приватними виробниками, а також імпорт критично важливих технологій.
- Інші 81,3 млрд грн це різні додаткові потреби війська: логістика, ремонт і обслуговування техніки, паливо, медичне забезпечення, інфраструктурні проекти у прифронтових зонах.
Окремо вперше на рівні закону закріплено новий механізм розподілу ПДФО для підтримки армії:
- 60 % надходжень Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку,
- 30 % Державній службі спеціального зв’язку на закупівлю дронів,
- 10 % на цільові потреби бойових бригад.
“Закон дозволить у серпні уникнути затримок із виплатами для військових, а також дозволить закупити критично потрібну кількість дронів і озброєння для нових операцій,” – прокоментувала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Джерела фінансування: звідки візьмуть додаткові 412,3 млрд грн
Кабінет Міністрів і бюджетний комітет запропонували поєднати кілька джерел для оперативного поповнення бюджету:
- 184,9 млрд грн від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП), тобто позик на фінансовому ринку.
- 147,5 млрд грн за рахунок перевиконання власних доходів бюджету (зростання податкових і митних надходжень у першому півріччі, завдяки економічній динаміці).
- 65,1 млрд грн скорочення витрат на погашення ОВДП (оптимізація боргового портфеля та реструктуризація частини зобов’язань).
- 11,2 млрд грн зменшення видатків на обслуговування держборгу (внаслідок сприятливих валютних коливань і відсоткових ставок).
Цей комплексний підхід дозволяє не лише уникнути дефіциту, а й зберегти фіскальну стійкість на тлі воєнних витрат.
Які проблеми вирішує цей бюджет
- Стабільність виплат військовим: за останні місяці з’явилися затримки та ризики скорочення премій у військових частинах, що негативно впливало на мотивацію особового складу. Новий закон фактично гарантує стабільну виплату грошового забезпечення до кінця року.
- Динаміка оновлення озброєння: виділення рекордних коштів на закупівлю й виробництво техніки це не лише реакція на дефіцит дронів та артилерії, а й спроба сформувати запас міцності для нових етапів війни.
- Гнучкість і прозорість: чіткий механізм розподілу ПДФО, визначені пріоритети й адресне фінансування зменшують корупційні ризики, оскільки тепер кошти “прив’язані” до конкретних армійських завдань.
- Підготовка до можливого затяжного конфлікту: влада закладає сценарії не лише “виживання”, а й поступового нарощування оборонної спроможності на випадок, якщо війна триватиме довше, ніж очікувалось.
Чому це сталося саме зараз: політичний та економічний контекст
Ухвалення закону про зміни до бюджету відбулося на тлі кількох ключових факторів:
- Посилення бойових дій на півдні та сході, що потребує перекидання додаткових резервів і нової техніки.
- Фінансова напруга через зростання цін на озброєння та логістику.
- Соціальний запит: суспільство вимагало не лише звітів, а й реальних кроків щодо підтримки військових питання виплат стало символом справедливості та довіри до влади.
“Це не просто цифри. Це запорука боєздатності, мотивації, довіри солдатів до держави. Без прозорого фінансування ми не зможемо вистояти у довготривалій війні,” – заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Які можуть бути ризики і що буде далі
- Додаткове залучення коштів через ОВДП збільшує внутрішній борг, проте поки що ринок залишається стійким, і фахівці не очікують кризових сценаріїв.
- Виконання плану доходів бюджету залежить від загальної економічної ситуації та співпраці з міжнародними партнерами.
- Потреба постійного аудиту і контролю за цільовим використанням коштів без цього новий бюджет не дасть потрібного ефекту, а лише “залатає діри”.
Законопроєкт №13573 це приклад швидкої та гнучкої реакції влади на реальні виклики війни. Він демонструє не лише масштаб фінансових зусиль, а й прагнення забезпечити прозорість та відповідальність у розподілі коштів.
Нова структура видатків на оборону це шанс не просто вижити, а закласти основу для наступних рішень щодо модернізації армії й захисту держави.
Подальша ефективність залежить від того, наскільки ці кошти будуть використані за призначенням і чи зможе держава втримати баланс між обороною та соціальними потребами на фоні затяжної війни.
About the Author
