Дитячий стрес у 2025: як змінюється ментальне здоров’я підлітків в Україні
Восени 2025 року 37% українських дітей мають високий або підвищений рівень стресу такі дані оприлюднила дослідницька компанія Rating Group. Це значення на 10% вище, ніж було восени 2024-го. Здавалося б, стрес і війна вже стали фоном для всіх, але з кожним роком навантаження на психіку молодого покоління лише зростає. Особливо турбує динаміка серед дівчат 10-13 років: за рік частка тих, у кого рівень стресу зріс, підскочила одразу на 40%. У підлітків це майже завжди супроводжується негативними відчуттями від тривоги до розчарування.
«У кожної десятої дитини чи підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування», – зазначають автори дослідження.
Натомість ті, у кого рівень стресу зменшився, частіше відчувають радість, спокій, інтерес, і рідше смуток чи розчарування.Кожна п’ята дитина відчуває аналогічні емоції з батьками. Найчастіше це хвилювання. Діти переймають тривогу дорослих, і це лише підсилює їхній власний стрес. Хвилювання є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.
Що допомагає подолати стрес: докази з дослідження
1. Діалог у родині найкраща профілактика
77% дітей, які часто спілкуються з батьками про свої почуття, мають гарну стресостійкість. Там, де зв’язок у родині слабкий, таких трохи більше половини. Чим частіше обговорювати почуття, тим менше підліток залишається з проблемою сам на сам.
2. Підтримка захоплень і хобі
Діти, які мають хобі чи спільне заняття з батьками, значно легше адаптуються до стресу.
68% тих, хто часто займається улюбленою справою, мають низький або помірний рівень стресу.
57% дітей зі спільним хобі з батьками є добре адаптованими до стресу, а для батьків цей ефект ще сильніший 64%.
3. Фізична активність природний антистрес
Майже 60% дітей, які часто займаються спортом, стресостійкі. Серед тих, хто майже не рухається, таких тільки 38%.
4. Менше гаджетів більше емоційної рівноваги
Діти, які проводять час у телефоні чи комп’ютері, мають найнижчі рівні резильєнтності. Відхід у гаджети не спосіб розв’язати проблему, а спосіб втекти від неї.
Дослідження проводилося за унікальною методикою Family 360° опитування проходили і діти, і їхні батьки, а в окремих випадках учителі, лікарі, психологи. Це дає цілісне уявлення про стан сім’ї, бо психіка дитини і її середовище єдине ціле.
«Частина дітей переймає хвилювання від батьків, і стрес посилюється», – підкреслюють авторки дослідження.
Психологічний розбір: практичні кроки для зниження стресу у дітей
Як практикуюча психологиня, яка щоденно бачить, як реальний стрес транслюється з екранів новин у щоденне життя, вважаю: найдієвіші інструменти це прості речі, які легко впровадити у повсякденність.
1. Обговорюйте з дитиною її день, почуття, навіть коли це складно. Питання «Як ти?» має бути не формальністю, а приводом поговорити. Не засуджуйте емоції, не применшуйте їхньої ваги.
2. Шукайте спільні активності готуйте разом, малюйте, займайтеся спортом. Спільні дії це найкраща терапія для обох сторін.
3. Не ігноруйте вплив гаджетів. Обмежте спільно з дитиною час у телефоні чи комп’ютері. Вводьте правила для всіх членів сім’ї.
4. Звертайте увагу на фізичні реакції. Дитячий стрес часто проявляється у вигляді тілесних симптомів головний біль, болі в животі, порушення сну. Не залишайте це без уваги.
5. Вчіть дитину простим методам саморегуляції. Один із робочих лайфхаків це “обійми ковдри”: дитина сідає у ванну, загортається у ковдру, а дорослий поливає її теплою водою по ковдрі. Такий спосіб заспокоює навіть дітей з аутизмом, а для підлітка може стати ритуалом відновлення простим і безпечним.
Актуально
Сьогодні криза дитячого стресу це вже не виняток, а нова реальність. Стрес не зникне магічно, якщо його ігнорувати, але навіть невеликі кроки здатні поступово відновити рівновагу у сім’ї. Якщо ваша дитина стала дратівливою, замикається в собі, менше спілкується, це сигнал, що час діяти. Почніть із розмови. Не нав’язуйтеся, просто будьте поруч. Запропонуйте разом спекти пиріг чи пройтись на прогулянку, перегляньте фільм, який любить ваша дитина. І головне не бійтеся просити про допомогу, якщо відчуваєте, що ситуація виходить з-під контролю. Звернення до спеціаліста це не слабкість, а прояв зрілості й відповідальності за ментальне здоров’я своєї дитини.
Пам’ятайте: для дітей немає нічого стабільнішого за любов і присутність дорослого, який справді поруч і не байдужий. Стрес не зламає ваших дітей, якщо ви будете поруч з ними щодня, у дрібницях, у щирій розмові та простій підтримці.















