Енергетична надзвичайна ситуація в Україні: відключення, комендантська година і зимові ризики
Україна входить у найскладнішу фазу зими в умовах системної енергетичної кризи, яка вже давно вийшла за межі технічної проблеми. Масовані російські удари по інфраструктурі, тривалі морози та зношеність мереж змусили державу перейти від точкових рішень до режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. Це рішення не є формальністю воно фіксує, що звичайні управлінські механізми більше не справляються з навантаженням. Президент Володимир Зеленський провів екстрену нараду і прямо окреслив масштаб виклику:
«Наслідки російських ударів і погіршення погодних умов важкі. Ремонтні бригади, енергетичні компанії, комунальні служби, ДСНС України продовжують працювати в цілодобовому режимі для відновлення постачання електрики та опалення».
Це не просто констатація факту. Це сигнал про перехід країни в режим виживання, де кожне управлінське рішення має безпосередній вплив на тепло в домівках, роботу лікарень, транспорту і бізнесу.
Запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці означає централізацію управління і пришвидшення рішень, які в мирний час проходили б довгі погодження. У Києві створюється постійний координаційний штаб, а відповідальність за підтримку громад і практичні рішення покладено на першого віцепремʼєр-міністра міністра енергетики Дениса Шмигаля. Ключові кроки, які визначені як пріоритетні:
- максимальна дерегуляція процедур підключення резервного енергетичного обладнання;
- активізація роботи з міжнародними партнерами для отримання обладнання і додаткової підтримки;
- розширення мережі Пунктів Незламності і перевірка їхньої готовності;
- перегляд організації роботи критичних служб і соціальної інфраструктури.
Президент окремо наголосив:
«Важливо, щоб державні інституції, бізнес та всі рівні місцевої влади працювали зараз злагоджено, скоординовано. Від результатів кожного залежить спільний результат усієї країни».
Одним із найбільш показових рішень стало доручення переглянути правила комендантської години на період надзвичайно холодної погоди. Йдеться не про скасування обмежень загалом, а про їхню адаптацію там, де це дозволяє безпекова ситуація. Президент сформулював завдання чітко:
«Щоб у будь-який час люди могли отримати всю необхідну підтримку і щоб бізнес міг планувати свою роботу більш раціонально».
Це визнання того, що комендантська година перестала бути лише інструментом безпеки. В умовах масових відключень вона напряму впливає на:
- доступ людей до пунктів обігріву і підтримки;
- можливість бізнесу організувати робочі зміни;
- логістику ремонтних і аварійних бригад.
Водночас правове поле залишається суперечливим. У Кодексі України про адміністративні правопорушення досі немає прямої згадки про комендантську годину, хоча вона діє з початку повномасштабної війни. Законопроєкт про штрафи за її порушення подано, але він ще не став діючим інструментом. Це створює додаткову невизначеність у момент, коли правила можуть бути оперативно змінені.
Ситуація у столиці демонструє реальний масштаб проблеми. Без опалення залишаються сотні будинків, а електроенергії не вистачає навіть для критичної інфраструктури. Після масованої атаки на початку січня стабілізаційні графіки фактично перестали працювати, поступившись місцем аварійним і непрогнозованим відключенням. Нерівномірність обмежень між районами показує, що проблема полягає не лише у дефіциті генерації, а й у пошкодженні вузлів розподілу:
- на правому березі застосовуються схеми з п’ятьма годинами зі світлом і п’ятьма без;
- на лівому березі відключення сягають дев’яти-десяти годин поспіль;
- у частині районів графіки взагалі не діють через аварійний режим.
Експертні оцінки різняться в деталях, але сходяться в головному: ця зима є піковою точкою навантаження на систему. Обстріли ТЕЦ і підстанцій, морози, масове використання обігрівачів і зношене обладнання наклалися одне на одне. Ключові фактори, від яких залежатиме ситуація найближчими тижнями:
- інтенсивність російських атак;
- температура повітря і тривалість морозів;
- швидкість аварійно-відновлювальних робіт;
- можливість повернення до прогнозованих графіків.
Навіть більш оптимістичні прогнози прямо застерігають: будь-яка нова масована атака здатна перекреслити досягнуті результати.
Запровадження надзвичайної ситуації в енергетиці це не про зручність і не про політичні заяви. Це про утримання країни в робочому стані під час війни і морозів. Рішення влади спрямовані на мінімізацію наслідків, а не на усунення причин, і це ключове обмеження нинішньої реальності. У найближчі тижні українцям доведеться жити в умовах нестабільності, де світло і тепло залишаються змінними величинами. Водночас держава фактично визнає: енергетична система тримається завдяки роботі тисяч людей і запасу міцності, який поступово вичерпується. І саме тому питання енергетики сьогодні це не про тарифи чи графіки. Це питання стійкості країни в умовах війни.
About the Author
Читати також:
Енергетична війна: як Росія намагається зламати тил України, атакуючи інфраструктуру 
Нова торгівля з ЄС: як змінився режим експорту для України і чому це компроміс для обох сторін 
Тіньовий ринок тютюну: чому держава втрачає мільярди і як повернути їх у бюджет у воєнний час 
Податку на відбудову не планують: що насправді обговорює держава і чому виникла плутанина
