Фільм «Melania» від Amazon: високі збори, рекордні витрати і політичний підтекст
Документальний фільм Melania від Amazon MGM Studios несподівано для індустрії стартував у прокаті сильніше, ніж прогнозували навіть оптимісти. Понад $7 млн у перший вікенд у США результат, який рідко демонструють неігрові стрічки без музичної складової чи масового фестивального бекграунду. Прогнози зупинялися на рівні $3–5 млн, але реальні цифри вивели фільм на третє місце у вікендовому бокс-офісі, поступившись лише двом великим жанровим релізам.
На перший погляд успіх. Але якщо придивитися уважніше, Melania виявляється прикладом того, як касовий старт може бути гучним, але не обов’язково означати комерційний або репутаційний тріумф.
Amazon заплатив $40 млн за права на фільм сума, яка вже на етапі угоди викликала здивування в Голлівуді. За повідомленнями медіа, маркетинговий бюджет сягнув ще близько $35 млн, тобто загальні витрати можуть наближатися до $75 млн. Для документального фільму без глобальної прокатної стратегії це рівень, який аналітики називають нетиповим. Саме тому навіть перевищення стартових прогнозів не змінює головного висновку: у класичному театральному прокаті фільм навряд чи окупиться. Цей дисбаланс між витратами і потенційними зборами став однією з причин жорсткої реакції в професійному середовищі. Колишній керівник Amazon Studios Тед Хоуп прямо заявив, що угода виглядає не як комерційна інвестиція, а як спроба налагодити політичні відносини з адміністрацією Дональда Трампа. Його формулювання «один із найдорожчих документальних фільмів в історії, не пов’язаних з музикою» швидко розійшлося індустрійними колами як короткий діагноз ситуації.
Політичний підтекст лише підсилює дискусію. Melania з’явилася у момент, коли Дональд Трамп готується до чергового президентського терміну, а сама стрічка зосереджена на 20 днях із життя Меланії Трамп перед інавгурацією 2025 року. Фільм не показували критикам до релізу, що в Голлівуді зазвичай сприймають як сигнал невпевненості студії у власному продукті. Після прем’єри оцінки виявилися нищівними: 7% на Metacritic і близько 10% на Rotten Tomatoes. Це один із найнижчих показників для документальних релізів такого масштабу за останні роки. Критики не говорять про провал з художнього боку радше про вузькість і контрольованість матеріалу. Манола Даргіс із The New York Times описала стрічку як «ретельно зрежисовану і вкрай обмежену хроніку повсякденного життя», підкресливши, що фільм більше нагадує постановочний портрет, ніж спробу глибшого осмислення ролі першої леді у сучасній політичній реальності США.
Додатковим фактором стала постать режисера. Melania перша режисерська робота Бретта Ратнера з 2017 року, коли кілька жінок публічно звинуватили його в сексуальних домаганнях. Сам Ратнер ці звинувачення заперечує, але повернення режисера у великий проєкт уже саме по собі стало тригером для критики. За даними Rolling Stone, близько двох третин нью-йоркської знімальної групи попросили не зазначати їх у титрах, що для документального фільму з політичним бекграундом виглядає симптоматично.
Попри це, Amazon наполягає: прокат лише перший етап. Керівник прокатного напряму компанії Кевін Вілсон говорить про «довгий життєвий цикл» фільму та майбутнього документального серіалу на Amazon Prime Video. Саме стримінг, а не касові збори, розглядають як головний майданчик для монетизації проєкту і виправдання інвестицій. Melania стає показовим кейсом сучасної індустрії. Це не просто документальний фільм про першу леді США, а перетин кіно, політики, корпоративних стратегій і публічних репутацій. Сильний старт у прокаті демонструє інтерес аудиторії, але низькі оцінки й сумнівна економіка ставлять питання: що саме Amazon намагався купити за десятки мільйонів доларів фільм, вплив чи лояльність? Відповідь, схоже, лежить не лише у площині кіно. І саме тому Melania вже зараз виглядає менш як документальний портрет і більш як маркер того, як великі корпорації працюють із політичним символізмом у медіапросторі.
About the Author
Читати також:
У Києві відбудеться показ документального фільму «PALYANYTSIA»: погляд на Україну крізь призму мистецтва 
Коли одні йдуть, а інші залишаються: що насправді показав саміт G7 у Канаді 
«Власність» Дани Модан: пам’ять як акт спротиву в тіні 7 жовтня та на Одеському кінофестивалі 
Ринок нерухомості під тиском дефіциту: що показав 2025 рік і з чим країна входить у 2026-й
