Надзвичайна ситуація в енергетиці 2026 року як бізнес і міста скорочують споживання електроенергії
З 14 січня 2026 року в Україні діє режим надзвичайної ситуації в енергетиці. Причина системні атаки на енергетичну інфраструктуру та низькі температури, що підвищують споживання. У різні періоди без світла і тепла залишаються Київська, Харківська, Сумська, Дніпропетровська та інші області.
Час для дій розібрався, як у цих умовах держава та бізнес перебудовують підходи до споживання електроенергії і які рішення вже працюють на практиці.
Заклики до раціонального використання електроенергії лунали ще з перших ударів по енергосистемі. Проте у 2026 році управління дефіцитом перейшло в іншу фазу. Після урядових рішень наприкінці 2025 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації обмеження стали конкретними і вимірюваними. У Києві дозволено використовувати зовнішнє освітлення не більше ніж на 20% потужності або вмикати лише половину світильників, якщо відсутня можливість регулювання яскравості. Архітектурно-декоративну підсвітку заборонено повністю. Такі норми означають перехід від добровільної економії до чітко визначених рамок. Паралельно переглянуто переліки об’єктів із пріоритетним електропостачанням. Частку непобутових споживачів у цих списках зменшено. Держава концентрує ресурси на критичній інфраструктурі та базових потребах населення.
Торгові центри як великі споживачі електроенергії
Торговельно-розважальні центри є одними з найбільших комерційних споживачів електроенергії. Частина київських компаній публічно повідомила про скорочення підсвітки на 70-95%. Там, де точні показники не називають, йдеться про зменшення яскравості вдень і повне вимкнення вночі. Мінімальне освітлення на рівні 5–30% залишають біля входів для безпеки та навігації.
У львівському центрі Spartak зовнішнє освітлення скоригували з урахуванням посилених обмежень. Вивіски не вмикають, підсвітка стилобату працює орієнтовно з 17:00 до 23:00 на 50% потужності. Зовні залишається лише світло, необхідне для охорони та функціонування об’єкта.
Найбільше електроенергії, за оцінкою адміністрації центру, споживають системи опалення та теплоносії, а не освітлення. Аварійне та функціональне освітлення мають мінімальне навантаження і можуть працювати навіть під час обмежень. Декоративні елементи вимикають першочергово.
Окрім скорочення підсвітки, центри застосовують додаткові заходи: вимикають ескалатори, що рухаються вниз, знижують температуру до мінімально допустимих норм, не використовують електричні теплові завіси у вхідних тамбурах. Генератори вмикають лише для критично важливих систем, оскільки автономна генерація є значно дорожчою.
Димування та власна генерація
У київських Lavina Mall і Blockbuster Mall підкреслюють, що будь-який елемент зовнішнього освітлення є частиною загального енергоспоживання, однак завдяки LED-рішенням навіть декоративна підсвітка має мінімальне навантаження. Одним із ключових інструментів економії є димування регулювання інтенсивності світлового потоку залежно від часу доби. Заступник директора з адміністративно-господарської діяльності Ярослав Орлик зазначає:
«Після запуску сонячної електростанції ми не відмовилися повністю від оптимізаційних заходів. Зокрема, застосовується деміювання освітлення регулювання інтенсивності світлового потоку залежно від часу доби та реальної потреби. Це дозволяє зберігати баланс між візуальною привабливістю об’єкта та раціональним енергоспоживанням».
Ці центри мають власну сонячну електростанцію потужністю близько 4 МВт, яка забезпечує частину інженерних систем. Інженерні системи можуть покриватися також за рахунок дизельних генераторів у разі потреби. Ефект від таких рішень оцінюється стратегічно як зменшення залежності від коливань на ринку електроенергії та підвищення прогнозованості витрат.
Ще один інструмент імпортна електроенергія. У листопаді 2025 року львівський Victoria Gardens почав закуповувати імпортний струм. За даними Асоціації ритейлерів України, контракт дозволяє стабільно отримувати близько 70% необхідного обсягу незалежно від відключень, що забезпечує 2,5-3,5 МВт потужності. Генератори залишаються резервом, їхня сумарна потужність разом з орендарями сягає близько 7 МВт. На імпорт електроенергії раніше перейшли також Respublika Park, Gulliver та мережа «Епіцентр». Попри вищий тариф, такий варіант часто виявляється дешевшим за тривалу роботу дизельних генераторів.
Зовнішня реклама як окремий сегмент економії
Значним споживачем електроенергії залишається зовнішня реклама сітілайти, беклайти, цифрові LED-екрани. Станом на середину лютого споживання на цифрових і фасадних носіях у Києві зменшено на 78%. Для цього вимкнули близько 3 800 білбордів і обмежили яскравість інших конструкцій.
У лютому-березні діють графіки добровільного вимкнення цифрових конструкцій у нічний час. Для LED-екранів застосовується динамічне регулювання яскравості залежно від технічних можливостей конкретного носія.
Типовий LED-білборд має потужність 3,6-9 кВт, що відповідає 3,6-9 кВт·год електроенергії за годину роботи. Для порівняння, фен на максимальній потужності споживає приблизно 1,8 кВт·год за годину. Частина конструкцій має резервне живлення акумулятори або підключення до генераторів будівель, на яких вони встановлені.
Новий режим міського споживання
Енергетична криза 2026 року змінила підхід до споживання електроенергії в містах. Обмеження стали системними, а оптимізація комплексною. Бізнес скорочує декоративні витрати, інвестує у власну генерацію та шукає стабільні джерела постачання. Міська влада встановлює чіткі правила для комерційного сектору, зберігаючи пріоритет для критичної інфраструктури.
Енергетична безпека перетворюється на фактор, що визначає економічні рішення, архітектуру міського простору та фінансову стратегію великих об’єктів. У 2026 році це вже не тимчасова реакція, а нова модель функціонування в умовах тривалого дефіциту ресурсів.
About the Author
Читати також:
Енергетична надзвичайна ситуація і чому держава переходить у кризовий режим 
Чому київський ресторанний бізнес масово бере паузу і що це означає для міста 
Чи врятують індивідуальні теплові пункти та модульні котельні українські міста 
Зима під ударами як Росія знову б’є по енергетиці України у найхолодніший момент
