Михайло Федоров підсумував роботу в Міноборони та назвав незавершені реформи
Михайло Федоров оприлюднив у своєму Telegram-каналі підсумки роботи на посаді міністра оборони України. У дописі він перелічив зміни у сфері оборонних закупівель, безпілотних технологій, протиповітряної оборони, міжнародної співпраці та військового виробництва, які пов’язує з роботою своєї команди. Водночас Федоров визнав, що Міністерству оборони не вдалося завершити організаційну трансформацію за стандартами НАТО, повністю перевести закупівлі на тендерну систему та сформувати культуру відповідальності за ухвалені рішення.
Усі наведені результати та оцінки є інформацією, яку Михайло Федоров оприлюднив у власному Telegram-каналі.
Час для дій проаналізував, які зміни колишній очільник Міністерства оборони назвав головними, які реформи залишилися незавершеними та як його звіт пов’язаний із перестановками в уряді. Одним із ключових результатів своєї роботи Федоров назвав відключення російських військ від супутникового зв’язку Starlink. За його оцінкою, це обмежило можливості російської армії використовувати дрони та координувати бойові дії. Окремий акцент у звіті зроблено на зміні структури оборонних закупівель. За словами Федорова, Міністерство оборони переорієнтувало фінансування на ті технології, які мають безпосереднє значення для сучасної війни. Йдеться про FPV-дрони на оптоволокні, системи середньої та великої дальності, дешеві розвідувальні безпілотники, наземні роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі.
Федоров стверджує, що за чотири місяці Міністерство оборони закупило більше дронів, ніж за весь попередній рік. Детальних показників щодо кількості закуплених систем у його повідомленні не наведено, однак саме прискорення закупівель він називає одним із головних результатів роботи команди. Ще одним напрямом став запуск так званого «Логістичного локдауну». За словами Федорова, поєднання нових закупівель, технологічних рішень і підтримки окремих військових підрозділів дозволило порушити логістику російських військ та розпочати ізоляцію Криму. Міністерство також продовжило фінансування програми «Лінія дронів» і запустило підтримку сучасних дроново-штурмових підрозділів. Ідеться про підрозділи, у яких безпілотні системи відіграють центральну роль у розвідці, завданні ударів і підтримці штурмових операцій. У сфері підтримки оборонних розробок Міністерство запровадило 70% передоплати за закупівлі через Brave1 Маркет. Такий підхід мав забезпечити виробникам більший фінансовий ресурс для виконання замовлень і масштабування виробництва. Федоров також повідомив про реформування системи закупівель. За його словами, Міністерство розпочало перші тендери на далекобійну артилерію та закупівлю сотень тисяч дронів. Через тендерні процедури для війська також закупили тисячі пікапів, багі та квадроциклів.
Окрему частину звіту присвячено протиповітряній обороні. За словами Федорова, після інтеграції Павла Лазаря до Повітряних сил і запровадження аналізу кожної масованої російської атаки рівень перехоплення російських дронів зріс із 83% до 91%, а крилатих ракет із 47% до 87%. Федоров не навів у своєму повідомленні детальної методології розрахунку цих показників. Водночас він пов’язує їхнє зростання зі змінами в управлінні, аналізом попередніх атак та коригуванням роботи системи протиповітряної оборони. Серед результатів у сфері ППО він також назвав перше контрактування ракет Patriot PAC-2 GEM-T та подання заявки на закупівлю ракет PAC-3 за кошти європейського кредиту. Ракети PAC-2 GEM-T і PAC-3 виконують різні завдання в системі Patriot. У повідомленні Федорова основний акцент зроблено на самому переході до контрактування та використанні європейських фінансових інструментів для закупівлі засобів протиповітряної оборони. Ще одним напрямом стала система прогнозованого забезпечення бойових бригад дронами. За словами Федорова, її створили для того, щоб військові підрозділи могли отримувати безпілотники за більш передбачуваним графіком, а не залежати винятково від окремих закупівель або нерегулярних постачань. У сфері оборонного виробництва Міністерство запустило грантову програму для виробників вибухових речовин і ракет. Федоров також повідомив про масштабування виробництва дешевих ракет для боротьби з реактивними ударними дронами та укладення рекордного контракту на їх постачання. Крім того, за його словами, відбулося успішне випробування нової української балістики, а вартість відповідного виробу вдалося зменшити на 30%. Технічних характеристик системи або деталей випробувань у повідомленні не розкрито.
Серед міжнародних домовленостей Федоров назвав підписання контракту на закупівлю винищувачів Gripen. Також він повідомив про проведення трьох засідань у форматі «Рамштайн», під час яких партнери оголосили про 40 млрд доларів підтримки України у 2026 році без урахування європейського кредиту. За його словами, Міністерство оборони також запустило механізм використання європейського кредиту для фінансування військових потреб. У його звіті це подано як один із ключових результатів міжнародної роботи команди. Окремо він згадав реалізацію операції «Ашан», однак подробиць її проведення у повідомленні не навів.
У напрямі експорту оборонної продукції було запущено програму Drone Deal. За заявою Федорова, вона має сприяти розвитку експорту українських оборонних технологій і створенню додаткових можливостей для виробників. Ще однією ініціативою стало створення платформи Trophy Lab, призначеної для дослідження російських військових технологій. Імовірною практичною метою такої роботи є вивчення захоплених систем, їхніх технічних рішень і вразливостей, однак сам Федоров у наведеному повідомленні не деталізував роботу платформи. Для розвитку штучного інтелекту у військовій сфері Міністерство створило Defense AI Center A1. За словами Федорова, центр має займатися впровадженням технологій штучного інтелекту в оборонні процеси. Серед інших напрямів він назвав початок трансформації системи військової служби. Проте конкретних результатів або завершених змін у цьому блоці не навів, що свідчить про початковий етап відповідної реформи.
Попри великий перелік заявлених досягнень, Федоров окремо зупинився на тому, що його команда не встигла реалізувати. Одним із головних незавершених завдань він назвав організаційну трансформацію Міністерства оборони за стандартами НАТО. За його словами, нову структуру вже запустили та розпочали кадрові зміни, однак завершити реформу не вдалося. Також Міністерство не змогло перевести абсолютно всі закупівлі на тендерну систему. Це означає, що частина оборонних замовлень і надалі здійснювалася через інші процедури. Ще одним невиконаним завданням Федоров назвав формування культури відповідальності за ухвалені рішення. Це формулювання стосується не окремої закупівлі або технологічного проєкту, а системи управління Міністерством оборони та взаємодії між його структурами.
«Я продовжу працювати заради місії, з якою прийшов раніше до Міністерства оборони, перемагати ворога асиметрією, швидкістю інновацій і силою організації», – підсумував Федоров.
У своєму повідомленні він не уточнив, на якій посаді планує продовжити роботу після Міністерства оборони.
Підсумковий допис Федорова з’явився під час масштабних кадрових змін в уряді. 12 липня 2026 року президент Володимир Зеленський заявив про перехід до нової моделі роботи у сфері зовнішньої політики. Для кожного пріоритетного напряму планують визначити окремого відповідального, який займатиметься реалізацією домовленостей, досягнутих на рівні керівників держав. 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. Разом із главою уряду у відставку йде весь Кабінет міністрів, що відкрило питання про новий склад уряду та керівництво ключових міністерств. Однією з головних кадрових інтриг залишалася посада міністра оборони. До цього Зеленський заявляв, що визначиться з кандидатом після консультацій із Михайлом Федоровим, головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським і кандидатом на посаду прем’єр-міністра Сергієм Корецьким. Перед публікацією підсумкового допису Федорова «Українська правда», посилаючись на джерела у фракції «Слуга народу», повідомляла, що президент нібито не планує повторно вносити його кандидатуру на посаду міністра оборони. Серед можливих причин такого рішення видання називало системний конфлікт між Федоровим, Сирським і частиною військового керівництва.
«Він [президент – ред.] сказав, що по-хорошому треба звільнити і Федорова, і Сирського, але він зараз це зробити не може», – розповів для «Української правди» один із учасників зустрічі.
Про суперечності між керівництвом Міністерства оборони та частиною військового командування також повідомляли закордонні медіа. Зокрема, Economist писав, що частина військового керівництва не підтримувала реформи Федорова. Його підсумковий звіт показує, що робота Міністерства оборони була зосереджена насамперед на технологічних рішеннях, безпілотних системах, прискоренні закупівель, розвитку оборонного виробництва та залученні міжнародного фінансування. Водночас найбільші незавершені завдання стосуються системних змін усередині самого Міністерства організаційної структури, закупівельних процедур і відповідальності за управлінські рішення. Тому оцінка цього періоду залежить не лише від кількості закуплених дронів, укладених контрактів або запущених програм. Не менш важливим залишається питання, чи зможуть розпочаті зміни працювати після зміни керівництва, а також чи будуть підтверджені заявлені результати у відкритій звітності та подальших рішеннях держави.
Джерела: Telegram-канал Михайла Федорова, «Українська правда», Economist.
About the Author
Читати також:
Михайло Федоров на чолі Міноборони, ставка на технології, швидкість і антикорупцію 
Приватна ППО і дрони-перехоплювачі стають новим рівнем оборони України 
Антишахедна система оборони: як ЗСУ нарощують спроможності боротьби з дронами 
Patriot для України: як союзники змінюють підхід до протиповітряної оборони
