Інвестування під час війни: ставка на глобальні ринки, диверсифікацію та штучний інтелект
Час для дій проаналізував підходи до венчурного інвестування в умовах повномасштабної війни та валютних обмежень. Висновок очевидний: війна не зупинила ринок капіталу, але змінила поведінку інвесторів і підвищила вимоги до структури портфеля та управління ризиками.
Підхід, який сьогодні демонструє частина українських інвесторів, базується на простому принципі: немає “ідеального часу” для входу в ринок. Ринки розвиваються циклічно, а довгострокова динаміка глобальних індексів свідчить про зростання попри кризи, війни й фінансові турбулентності. Ключове правило диверсифікація. Венчурні інвестиції не можуть бути єдиним класом активів. Розумний портфель це поєднання різних інструментів: цінних паперів, нерухомості, депозитів і частки високоризикових вкладень у стартапи. Венчур не підходить для інвестора з нульовою толерантністю до ризику. Це інструмент для тих, хто має вільний капітал, готовий розподіляти його між кількома угодами та приймати можливість втрат.
Інвестування в стартапи залишається привабливим через потенціал кратного зростання. Однак це не ранні експериментальні ідеї, а компанії з підтвердженим річним доходом, швидкою динамікою розвитку та чіткою стратегією виходу. Глобальна статистика показує, що більшість успішних exit-угод відбуваються на розвинених ринках, передусім у США. Українська стартап-екосистема існує, але її масштаб обмежений. Саме тому формування повноцінного диверсифікованого портфеля виключно з українських проєктів практично неможливе. Світова практика свідчить: портфель із 10-40 угод знижує ризики й дозволяє перекрити втрати окремих проєктів прибутками “зіркових” компаній.
Штучний інтелект сьогодні перестав бути окремою галуззю він інтегрується у більшість бізнес-моделей. За оцінками представників ринку, близько 80% стартапів, які залучають фінансування, так чи інакше використовують технології AI. Це не означає автоматичний успіх. Гучних виходів у цій сфері поки небагато, але технологія вже впливає на логістику, будівництво, підтримку клієнтів, обробку даних, маркетинг і створення цифрового контенту. Інвестори бачать потенціал трансформації цілих індустрій. Водночас вибірковість залишається жорсткою. Не розглядаються надто складні або зарегульовані напрями, а також сфери з непрогнозованими юридичними ризиками.
Дохідність без ілюзій
Класична модель венчурного портфеля виглядає прагматично:
- близько 25% проєктів припиняють діяльність;
- приблизно 25% не приносять очікуваного зростання;
- близько 50% здійснюють вихід, з яких частина забезпечує основний прибуток.
Очікувана дохідність приблизно 25% річних у доларах із горизонтом 3-5 років. Це означає можливість подвоєння або потроєння вкладеного капіталу, але не гарантує результату.
Серед ризиків:
- низька ліквідність частку не можна продати в будь-який момент;
- міноритарна позиція інвестора без управлінського контролю;
- ймовірність повної втрати інвестиції.
Повномасштабна війна змінила ставлення українців до розміщення капіталу. Зберігати всі активи в межах однієї юрисдикції стало небезпечним рішенням. Саме тому зросла зацікавленість у глобальних інвестиціях. Більшість інвесторів залишаються українцями, але географія їхнього перебування розширилась. Війна не зменшила кількість угод, проте підвищила попит на структуровані міжнародні інструменти.
Валютні обмеження і легальні механізми
Воєнні обмеження Національного банку ускладнили виведення валюти за кордон. Інвестори використовують кілька легальних моделей:
- купівлю валюти в межах дозволених лімітів;
- відкриття рахунків за кордоном;
- інвестування через іноземні юридичні структури;
- міжнародні фінансові платформи.
Юридичне оформлення здійснюється через спеціально створені структури для кожної окремої угоди відповідно до англійського права. Така модель дозволяє інвесторам володіти часткою через прозору правову конструкцію.
За рік було закрито понад десяток угод із загальним обсягом інвестицій понад 12 млн доларів. Середній чек перевищив 1 млн доларів. Частина проєктів принесла дивіденди після суттєвої переоцінки компаній. Списаних інвестицій поки немає, але учасники ринку відкрито визнають: втрати у венчурі неминучі.
Венчурне інвестування під час війни це не про емоції, а про дисципліну. Ринок не зупинився, але став вимогливішим. Ставка робиться на глобальні ринки, пізні стадії розвитку компаній, жорсткий відбір проєктів і диверсифікацію. Штучний інтелект став ключовим напрямом, проте не є універсальною гарантією успіху. Інвестор повинен розуміти: венчур це інструмент з високим потенціалом і високими ризиками. Без портфельного підходу, запасу ліквідності та готовності чекати три-п’ять років ця стратегія працювати не буде. Війна змінила географію капіталу, але не скасувала його рух. У сучасних умовах вирішальним стає не факт інвестування, а його структура.
About the Author
Читати також:
Вибори в Україні під час війни і реальні обмеження для їх проведення 
Українські геймдев-гіганти та AI-стартапи: як цифрові індустрії формують економічну репутацію країни 
Як порт Чорноморськ став пілотним проєктом державно-приватного партнерства в умовах війни 
Закон про обмеження реєстрів: між захистом інфраструктури та загрозою для прозорості
