Словаччина і Україна: погроза Фіцо зупинити аварійну електродопомогу через «Дружбу» та транзит нафти
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого країна припинить надавати Україні аварійну допомогу електроенергією, якщо Київ не відновить транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».
«Від сьогодні, якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу у стабілізації енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає».
За словами Фіцо, відповідне доручення було адресоване керівництву словацького оператора SEPS, а також міністру фінансів як єдиному акціонеру компанії. Публічний сигнал був чітким: постачання електроенергії може бути зупинене як відповідь на зупинку транзиту нафти. Водночас за даними платформи Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E), станом на момент заяв комерційний імпорт електроенергії зі Словаччини до України тривав. Це означає, що фактичного припинення поставок на той момент не відбулося.
«Час для дій» проаналізував заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо та пов’язані з ними енергетичні й політичні наслідки. Йдеться не лише про електроенергію чи транзит нафти, а про використання енергетики як інструменту впливу в умовах війни та нестабільності регіону.
Словаччина та Угорщина отримували російську нафту через трубопровід «Дружба», який проходить територією України. 27 січня постачання було зупинено через пошкодження української енергетичної інфраструктури внаслідок російського удару. Україна повідомила, що транспортування стало технічно неможливим. Словацький прем’єр заявив, що зупинка транзиту завдала його країні значних фінансових втрат. Окрім цього, він стверджує, що Україна раніше припинила постачання газу, що коштує Словаччині близько 500 млн євро на рік. Фіцо підкреслив, що Словаччина підтримує Україну з початку повномасштабної війни, прийняла близько 180 тисяч українців, надає гуманітарну допомогу та бере участь у міжурядових зустрічах.
«Ми робимо суттєво більше для України, ніж деякі інші країни».
У разі невідновлення транзиту нафти Фіцо пообіцяв доручити державній компанії SEPS припинити екстрене постачання електроенергії Україні, яке використовується для стабілізації української енергомережі. За його словами, у січні 2026 року потреба у таких поставках була вдвічі більшою, ніж за весь 2025 рік.
Позиція України: енергетичний шантаж
Міністерство закордонних справ України назвало заяви Будапешта і Братислави енергетичним шантажем.
«Україна відкидає та засуджує ультиматуми та шантаж з боку керівництва урядів Угорщини та Словацької Республіки щодо енергопостачання між нашими країнами».
Українська сторона нагадує, що зупинка транзиту стала наслідком російського удару по критичній інфраструктурі групи «Нафтогаз» у Бродах на Львівщині. Ремонтні роботи проводяться під загрозою нових атак. Україна також запропонувала альтернативні маршрути транспортування неросійської нафти, зокрема через нафтопровід «Одеса–Броди», а також морську логістику з подальшою перевалкою в портах. У листі до Європейської комісії українська сторона наголосила, що стабільна робота нафтотранспортної системи можлива лише за умови припинення російських ракетних і дронових атак.
Угорщина та спільна позиція
Прем’єра Словаччини підтримав прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Проте міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пізніше заявив про необхідність «особливої обережності» у питаннях постачання електроенергії, щоб не нашкодити угорцям Закарпаття. 16 лютого Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської сирої нафти через Адріатичний трубопровід. 17 лютого стало відомо, що Хорватія не погодилася на це, доки маршрут через «Дружбу» заблокований. 18 лютого Угорщина та Словаччина припинили поставки дизелю до України і заявили, що не відновлять їх, поки не буде відремонтовано трубопровід «Дружба».
Європейський вимір: ENTSO-E та ризики для Словаччини
Експерти зазначають, що одностороннє припинення аварійної допомоги може суперечити правилам Європейської мережі операторів системи передачі. Словаччина є частиною синхронізованої європейської енергосистеми, і рішення, які впливають на стабільність мережі, мають враховувати спільні зобов’язання. Якщо екстрене постачання розглядається як елемент стабілізаційного механізму, його припинення може викликати питання на рівні Європейської комісії та регуляторних органів. Україна, у свою чергу, розглядає можливість залучення Механізму раннього попередження, передбаченого Угодою про асоціацію з ЄС. Він передбачає спільні дії для реагування на загрози зупинки постачання газу, нафти або електроенергії.
Енергетика як інструмент політики
Поточна ситуація демонструє, як енергетичні ланцюги взаємозалежності перетворюються на важелі політичного впливу. Транзит російської нафти, аварійна стабілізація української енергомережі, поставки дизелю усе це стає частиною ширшого переговорного поля. Формально мова йде про технічні питання. Фактично про перерозподіл ризиків і відповідальності в умовах війни. Україна наголошує, що пошкодження інфраструктури спричинене російськими атаками, а не політичним рішенням Києва. Словацька сторона вказує на фінансові втрати та невдоволення діями України.
Актуально
Що далі
Станом на момент заяв повного припинення постачання електроенергії не відбулося. Комерційний імпорт тривав. Водночас публічні заяви прем’єрів Словаччини та Угорщини означають готовність використати енергетичний фактор як інструмент тиску. Подальший розвиток подій залежатиме від:
- технічного відновлення нафтопроводу «Дружба»;
- позиції Європейської комісії;
- рішень у межах ENTSO-E;
- готовності сторін до компромісу.
Енергетична безпека регіону залишається крихкою. В умовах постійних російських ударів по інфраструктурі будь-які додаткові обмеження можуть мати наслідки не лише для України, а й для стабільності всієї європейської системи постачання.














