
Росія перекидає війська до кордонів НАТО: що відбувається і які наслідки для України
Поки війна в Україні триває, Росія розгортає військову інфраструктуру біля кордонів НАТО. На супутникових знімках будівництво нових баз, ангарів, укриттів для техніки. У звітах рух військ до кордонів із Фінляндією, Литвою, Норвегією.
Офіційна Москва мовчить. Захід спостерігає. І лише кілька експертів відкрито кажуть: це не оборона. Це підготовка до наступної фази.
Що відбувається на північному фронті Росії
Згідно з публікаціями New York Times, UNIAN, Espreso, РФ посилено перекидає ресурси на Північний Захід:
- Розширює бази біля Мурманська, Печенги, Пскова.
- Будує укриття для винищувачів і засоби протиповітряної оборони.
- Активно відновлює інфраструктуру на кордоні з Фінляндією та країнами Балтії.
Фінський генерал-лейтенант Ярі Ківінен:
«У нас є до 5 років, поки Росія не відновить свої спроможності після війни в Україні. Але вже зараз вона закладає основу для наступної фази загрози».Іван Ступак, колишній співробітник СБУ:
«Це гра на випередження: поки Захід дивиться на Україну Росія створює нову точку тиску».
Реакція НАТО: обережна і не публічна
Офіційно НАТО заявляє про «ретельний моніторинг ситуації» і відсутність безпосередньої загрози. Але на практиці:
- Фінляндія почала переозброєння кордону.
- Норвегія готує масштабні військові навчання в північному регіоні.
- Балтійські країни посилюють ППО.
Це означає лише одне: вони вірять фактам, а не словам.
Що каже Вашингтон?
Президент Дональд Трамп, відповідаючи на запитання про активність Росії біля кордонів НАТО, заявив:
«Я не думаю, що це проблема. Ми в безпеці. У нас сильна армія. Фінляндія й Норвегія теж.»
Це публічна байдужість. І вона дуже контрастує з реакцією європейських союзників, які пам’ятають: у 1938 теж казали, що війни не буде.
Що це означає стратегічно?
Росія не планує завтра нападати на НАТО. Але вона:
- створює логістику для швидкого перекидання військ;
- демонструє силу, щоб примусити Європу думати про власний тил, а не про Україну;
- готує багатофронтову напругу, яка вивітрює єдність Заходу.
Це гра на виснаження. І головна мета не НАТО. А ослаблення підтримки України.
«Якщо ви боїтесь за свій тил ви не думаєте про східний фронт. Саме на це й розраховує Кремль», – зазначає в колонці Foreign Affairs колишній американський дипломат Джордж Кент.
Моя оцінка: це не провокація це довгострокова стратегія
Якби Росія хотіла лякати вона би робила це публічно. Але вона мовчки вибудовує плацдарм. Це не для телевізора. Це для реальної готовності.
І коли Бріджит Брінк подала у відставку, сказавши: «Тиск чиниться на жертву, а не на агресора» це була не лише заява про Україну. Це був сигнал: поки США змінюють курс, Росія готується до наступного раунду.
Що має зробити Україна і Європа
- Виводити дискусію в публічну площину. Світ має знати: загроза не локальна, а системна.
- Активізувати оборонну співпрацю з Балтією, Скандинавією, Польщею. Усі ми одна лінія фронту.
- Відпрацьовувати сценарії після “замороження війни”. Бо коли увага Заходу впаде Росія почне наступ з іншого боку.
- Зосередити дипломатію не тільки на США, а на ЄС, Британії, Японії, Австралії. Широка коаліція це майбутній щит.
Ми не повинні знову дивитись у бік, коли ворог готується
Коли Росія будувала укріплення на Донбасі у 2021 її називали «обережною». Коли вона перекидала війська до Криму це називали «внутрішньою справою». І кожного разу це закінчувалось війною. Сьогодні Росія готує новий фронт. Не для атаки завтра. А для переваги післязавтра. І саме тому мовчання це теж відповідь. І сьогодні вона має бути інша.















