Законопроєкт №9363: автоматизація арештів, реєстр боржників і виклики для прав людини
В Україні понад шість мільйонів виконавчих проваджень. Частина з них за рішеннями, винесеними ще десять років тому. Частина за незначними штрафами, які перетворилися на проблему лише тому, що ніхто не роз’яснив, як їх оскаржити. Але є і справи, де боржник свідомо ховається, змінює активи, міняє юридичні адреси і роками уникає відповідальності.
Сьогодні ця система стоїть перед точкою зламу. Верховна Рада розглядає законопроєкт №9363 документ, який претендує на роль “перезавантаження” виконавчої системи. Він змінює не лише інструменти, а й саму логіку стягнення: від людської до автоматизованої. Від процедурної до технократичної.
Механізм без інерції: що передбачає законопроєкт №9363
Це не просто реформа документообігу. Це спроба побудувати систему, в якій борг це не предмет обговорення, а дія.
У законопроєкті чотири ключові новації, які вже зараз змінюють правила гри.
1. Автоматичний арешт рахунків і майна
Суть проста: як тільки виконавець формує електронну постанову банк зобов’язаний її виконати. Без суду. Без перевірок. Без дзвінка боржнику.
Рахунки блокуються автоматично. Арешт знімається лише після повного погашення боргу.
Реальність:
Уявіть, що ви сплачуєте борг частинами. Ви не шахрай. Але банк блокує зарплатний рахунок. Ви не можете купити ліки, сплатити за оренду чи дати дитині гроші на школу. І ви дізнаєтеся про це не з листа, а коли картка відмовляє в терміналі.
2. Єдиний реєстр боржників не просто база даних
Законопроєкт зобов’язує всі державні й приватні реєстри інтегруватися з реєстром боржників. Це означає, що навіть невелика заборгованість може заблокувати продаж нерухомості, реєстрацію авто, відкриття бізнесу, переоформлення майна.
Приклад:
Борг у 3 000 грн за аліменти або штраф ГШРД стає підставою для повної зупинки майнових дій. Ви не можете продати квартиру, яку вже авансували. Навіть не через суд просто автоматичне “ні” у реєстрах.
3. Депозити більше не “святе”
Виконавці отримують право звертати стягнення на депозити після завершення строку договору. Валюта не виняток. Немає потреби доводити, що гроші були “не на борг”.
Що це означає:
Людина, яка тримала депозит 3 роки “на чорний день” дізнається, що цей день настав. Але не для неї, а для кредитора.
4. Заборона на добровільний продаж арештованого майна
Раніше боржник мав право сам знайти покупця на арештоване житло чи автомобіль і погасити борг. Тепер тільки через електронні торги.
Це унеможливлює маніпуляції, але й позбавляє гнучкості. Людина, яка хоче чесно домовитись і вирішити питання за ринковою ціною, стає заручником єдиного сценарію.
Що кажуть юристи: між ефективністю і репресією
Законопроєкт №9363 викликав гостру поляризацію в професійній спільноті.
Позитив:
- Системна відповідь на саботаж рішень судів.
- Автоматизація зменшує корупційний ризик.
- Поява єдиної бази шанс для ефективного контролю боргів.
Занепокоєння:
- Відсутність судового нагляду на першому етапі.
- Людина може дізнатись про арешт постфактум, коли вже втратила доступ до грошей.
- Складність для вразливих категорій пенсіонерів, ФОПів, родин з дітьми.
Актуально
Позиції ключових організацій
НААУ (Національна асоціація адвокатів України):
“Це неминучий крок до цифровізації. Але ми не можемо дозволити, щоб одна електронна постанова замінювала суд. У правовій державі навіть швидкість має межі.”
АПВУ (Асоціація приватних виконавців України):
“Нам потрібен цей інструмент. Ми десятиліттями працювали з паралізованою системою. Але в новій моделі потрібно чітко виписати права боржника.”
Наразі: статус і перспектива
- Законопроєкт №9363 пройшов перше читання.
- Готується до повторного другого із серією поправок.
- Дискусії активно тривають між Мін’юстом, юристами, банківським сектором.
Ризик у тому, що технічна досконалість випереджає правову обережність.
Алгоритм працює без зупинок, але закон має зупинятися, коли виникає сумнів.
Контроль не ворог ефективності
Україна не може більше собі дозволити систему, де рішення суду не виконується. Але реформа не повинна будуватись за принципом “чим швидше тим краще”. Швидкість без балансу, це не правосуддя, а бюрократичне насильство у цифровій оболонці.
Коли кнопка арешту працює миттєво має існувати така ж кнопка апеляції, пояснення, захисту.
Лише тоді автоматизація стане не загрозою, а гарантією справедливості.
About the Author
