Погрози Путіна, мовчання Трампа і нова ескалація
Червень 2025 року став черговою переломною точкою у великій війні Росії проти України. На четвертий день після удару українських дронів по російських стратегічних аеродромах президент Росії Володимир Путін вийшов на зв’язок і озвучив низку заяв, які одразу були сприйняті як погрози нового рівня. Одночасно в США на розгляді перебуває законопроєкт про економічний удар по російській енергетиці. Але поки американський Сенат демонструє рішучість, президент Дональд Трамп мовчить. А це мовчання вже тлумачать не просто як паузу, а як потенційно ризикований сигнал усьому Заходу.
Що сказав Путін і чому це важливо
Уперше після масштабної атаки безпілотників, яка знищила кілька десятків літаків на російських військових базах, Путін виступив із заявою. У ній він:
– назвав Володимира Зеленського «ватажком гнилого режиму»;
– виключив можливість зустрічі з ним, бо «немає про що говорити»;
– відмовився навіть обговорювати перемир’я мовляв, після підривів залізниць у Курську й Брянську цього «не може бути в принципі».
Водночас він жодного разу не згадав саму атаку дронами ані її наслідки, ані те, чому ППО не спрацювало. Це мовчання виглядає симптоматичним. Як і фокус на темі «терактів з боку України», коли Росія сама веде широкомасштабну агресію вже понад три роки.
За лаштунками російської риторики спроба змінити інформаційний акцент: замість пояснень, чому небо над стратегічними об’єктами виявилось вразливим, Кремль знову переводить дискусію у звичну площину «боротьби з тероризмом» і «захисту цивільного населення».
Кремль виходить із переговорів?
Російські політологи все частіше говорять про «тактичний вихід» Москви з переговорного процесу із Заходом. Це не означає формальної відмови, але сигналізує: РФ більше не бачить доцільності вести перемовини, якщо не отримує від них вигоди.
На підтвердження цієї позиції тон перемовин у Стамбулі. Там російська делегація фактично озвучила ультиматум: або Україна погоджується на роззброєння, або Росія «готова воювати ще три роки, хоч і вічно». Така риторика демонструє незацікавленість у реальному компромісі.
З українського боку реакція була стриманою, але чіткою: президент Зеленський заявив про неприйнятність таких умов і закликав до безумовного припинення вогню.
Півтори години на зв’язку: розмова Путіна і Трампа
На цьому фоні відбулась телефонна розмова між Путіним і президентом США Дональдом Трампом. Тривалість 75 хвилин. Це багато. Але зміст тривожний.
Путін, за словами американських джерел, повторив тезу про «відповідь» на обстріли аеродромів і нібито намагався переконати Трампа, що переговори треба вести напряму без участі України.
Сам Трамп пізніше заявив, що розмова була «доброю», але не призведе до миру. Водночас він не висловив підтримки санкційному законопроєкту проти Росії і не коментував подальші кроки США у відповідь на нову ескалацію.
І це, без перебільшення, головний виклик для союзників.
Актуально
500% мита, але без «відмашки»
У Сенаті США на розгляді законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025». Його ініціатори сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль пропонують запровадити 500% мита на енергоносії з Росії. Цей крок має стати інструментом покарання не лише самої РФ, а й країн, які продовжують купувати в неї нафту й газ (Китай, Індія, інші).
Законопроєкт уже підтримали понад 80 сенаторів, тобто він має всі шанси на ухвалення. Але процес гальмується чекають позиції президента. Поки що вона не озвучена.
І якщо Трамп продовжить уникати чітких формулювань, це може бути інтерпретовано як неготовність до економічного протистояння з Москвою. Для Європи, яка готує 17-й пакет санкцій, це дестабілізуючий фактор.
Попередження по Києву: ще один непрямий сигнал
4 червня посольство США в Україні опублікувало офіційне попередження про можливі масовані обстріли Києва та області. Громадянам США порадили не зволікати з реагуванням на повітряні тривоги і мати план евакуації.
Це попередження не просто стандартний протокол безпеки. Віддати його у публічний простір після розмови Трампа з Путіним це тонкий натяк, що російська ескалація може відбутись у відповідь на «удари по суверенітету». А отже, перемир’я справді не на порядку денному.
Що далі?
Ситуація рухається у бік загострення. Росія не демонструє готовності до компромісу. США не демонструють готовності до жорсткої відповіді. Україна залишається в позиції стримування.
І саме в такій конфігурації будь-яка необачна репліка, будь-яка пауза в санкційній політиці або дипломатії може коштувати нової хвилі атак.
Поки сторони ведуть перемовини триває війна. Але якщо одна сторона погрожує, інша мовчить, а третя захищається самотужки, це вже не мирний процес. Це спроба вижити в просторі між чужими інтересами.
About the Author
Читати також:
355 дронів, заява Трампа і вертоліт Путіна в зоні атаки: нова фаза війни чи сигнал для Заходу? 
Перемовини без нас: що означає заява Трампа про мир між Росією та Україною 
Мир на умовах тиші: як заява Трампа змінює архітектуру переговорів 
Переговори в Стамбулі: чому Зеленський чекає Путіна, а Кремль мовчить
