Австрія переглядає нейтралітет: історія, нові загрози й суспільна дискусія у 2025 році
Австрія проголосила постійний нейтралітет 26 жовтня 1955 року. Це було не просто політичне рішення, а результат довгих переговорів із союзниками після Другої світової війни. Країна, яка була окупована радянськими, американськими, британськими та французькими військами, прагнула відновити незалежність і отримала її саме через взяте на себе зобов’язання не приєднуватися до жодних військових блоків і не допускати іноземних військ на своїй території.
Цей статус закріплено у Федеральному конституційному законі про нейтралітет від 26 жовтня 1955 року(Bundesverfassungsgesetz über die Neutralität Österreichs). У статті 1 цього закону зазначено:
“З метою збереження незалежності Австрії і для захисту її недоторканості, Австрія добровільно й назавжди проголошує нейтралітет. Вона не приєднуватиметься до жодних військових союзів і не допускатиме розміщення іноземних військових баз на своїй території.”
Пояснення терміну: постійний нейтралітет особливий статус країни, закріплений у національному та міжнародному праві, що передбачає неприєднання до військових союзів і відмову від участі у війнах.
У перші десятиліття після Другої світової війни нейтралітет став частиною австрійської ідентичності, інструментом дипломатії та економічних відносин, зокрема з країнами Східного блоку й Заходу. Австрія стала майданчиком для переговорів, збереження балансу й розбудови гуманітарних місій. Саме на її території відкривали ключові штаб-квартири ООН, ОБСЄ та інші міжнародні структури. Протягом Холодної війни нейтралітет давав Австрії певну безпеку, але водночас вона поступово нарощувала співпрацю з Європейським Союзом та НАТО в межах програм партнерства. Наприклад, у 1995 році Австрія стала членом ЄС, а з 1995-го бере участь у програмі “Партнерство заради миру” з НАТО.
Чому зараз Австрія задумалась над зміною статусу: переломний момент 2022-2025 років
Причина 1: Російсько-українська війна та нові загрози.
Вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало шоком для всієї Європи. Фінляндія й Швеція, які десятки років дотримувалися нейтралітету, вирішили подати заявки до НАТО. Це стало сигналом для інших країн із подібним статусом.
Причина 2: Внутрішній дискурс та усвідомлення обмежень нейтралітету.
Як зазначила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер в інтерв’ю Die Welt:
“Нейтралітет сам по собі нас не захищає. Те, що реально гарантує безпеку Австрії, це інвестиції у власну обороноздатність і стратегічні партнерства.”
Вона додала, що наразі в парламенті немає більшості за зміну статусу, але не виключає такої можливості в майбутньому:
“Я абсолютно відкрита до проведення публічних дебатів щодо майбутнього політики безпеки й оборони Австрії. Наразі немає більшості в парламенті чи суспільстві за вступ до НАТО, але такі дебати можуть бути дуже плідними.”
(Джерело: Die Welt, 2025)
Причина 3: Обмеження гарантій безпеки.
Нейтральний статус Австрії означає, що вона не підпадає під дію статті 5 Північноатлантичного договору (колективна оборона). У випадку агресії, як це сталося з Україною, Австрія залишилась би наодинці.
Що відбувається зараз: публічна дискусія і політична динаміка
- Політичний консенсусу щодо скасування нейтралітету поки немає. Соціологія показує більшість австрійців досі схильна зберігати традиційний статус. Але підтримка нейтралітету поступово знижується на тлі нових безпекових викликів і європейських тенденцій.
- Дискусія переходить у практичну площину: уряд говорить про збільшення витрат на оборону, оновлення законодавства про захист країни, готує партнерські угоди з країнами ЄС і НАТО, не порушуючи формального нейтралітету.
Які правові кроки потрібні для зміни статусу
Зміна нейтрального статусу вимагає конституційної реформи тобто двох третин голосів у парламенті, а також, імовірно, проведення референдуму, оскільки нейтралітет закріплений у Конституції.
Чому це рішення непросте: історія, ідентичність, ризики
- Історична пам’ять: для кількох поколінь австрійців нейтралітет став символом миру, стабільності й незалежності.
- Економічні та дипломатичні переваги: нейтралітет давав Австрії можливість бути “містком” між Сходом і Заходом, залучати міжнародні інституції та інвестиції.
- Ризики: зміна статусу може спричинити політичну напругу, загострити відносини з деякими сусідніми країнами, вплинути на роль Австрії як майданчика для діалогу.
Чому Австрія сьогодні переглядає свою модель безпеки
Австрійський нейтралітет це не лише частина історії, а й складний баланс між минулим і майбутнім. Світ, у якому цей компроміс був дієвим, змінюється. Зараз країна стоїть на роздоріжжі: або зберігати традиційну модель і ризикувати залишитись поза колективними гарантіями, або стати частиною нового європейського безпекового порядку.
“Питання не в тому, чи потрібен нам нейтралітет, а в тому, чи забезпечує він наші інтереси й безпеку у світі, який більше не є передбачуваним”, – резюмує міністерка Майнль-Райзінгер.
Пояснення термінів у тексті:
- Постійний нейтралітет правовий статус держави, яка не вступає у військові союзи й гарантує невтручання у конфлікти.
- Конституційна реформа зміна основного закону країни, що потребує особливої процедури ухвалення.
- Партнерство заради миру програма співпраці з НАТО для країн, які не є членами альянсу.
About the Author
Читати також:
Українська мова має звучати всюди: як нова омбудсменка формує сучасну мовну політику 
Чи передасть США російські активи Україні: нова стратегія Трампа і перспективи допомоги 
США повертають тактичну ядерну зброю у Велику Британію 
Об’єднання міністерств: що змінить нова модель економіки, довкілля та сільського господарства
