Європейська оборонна індустрія на підйомі: як війна та програми ЄС змінили темпи виробництва зброї
7 мільйонів квадратних метрів саме такою сьогодні є загальна площа оборонних підприємств, що будуються та розширюються в Європі. Це дані аналізу супутникових знімків Sentinel-1 Європейського космічного агентства (ESA), проведеного Financial Times. Дослідження охопило близько тисячі знімків і виявило 150 об’єктів, що належать 37 оборонним концернам.
Темпи розширення вражають: за останні роки вони стали утричі швидшими, ніж до початку повномасштабної російсько-української війни. Такий ривок не є випадковим він напряму пов’язаний із багатомільярдними інвестиційними програмами Європейського Союзу, зокрема ASAP (Act in Support of Ammunition Production).
ASAP була створена для ліквідації вузьких місць у виробництві боєприпасів і ракет.
Лише на 88 об’єктах, які отримали фінансування цієї програми, площа забудови зросла з 790 тисяч квадратних метрів у 2020/21 до 2,8 мільйона квадратних метрів у 2024/25.
Ціль програми чітка: наростити обсяги виробництва снарядів та ракет, щоб задовольнити потреби як власних збройних сил, так і України, яка отримує підтримку від ЄС та НАТО.
Ключові проєкти: від Угорщини до Норвегії
Одним із найбільших проєктів став завод Rheinmetall і N7 Holding у місті Верпалот, Угорщина. Тут уже запущено виробництво 30-мм боєприпасів, а зараз будується інфраструктура для випуску 155-мм снарядів та 120-мм боєприпасів для танків Leopard 2.
Суттєве розширення відбувається і на інших об’єктах:
- MBDA у Німеччині;
- Nammo у Фінляндії;
- BAE Systems у Великій Британії;
- Kongsberg у Норвегії.
Частина з цих підприємств також отримала фінансування через ASAP, обсяг якого становить €500 млн.
Зростання виробництва: рекордні плани Rheinmetall
Rheinmetall планує до 2027 року виготовляти 1,1 мільйона 155-мм снарядів на рік. Для порівняння, у 2022 році компанія випустила лише близько 70 тисяч. Це понад п’ятнадцятикратне зростання усього за п’ять років темп, який раніше вважався недосяжним для європейських виробників.
Наступний крок: нова програма ЄС на €1,5 млрд
Європейська комісія вже працює над новою оборонною програмою обсягом €1,5 млрд, яка, за аналогією з ASAP, має стимулювати виробництво в сферах:
- ракет;
- систем протиповітряної оборони (ППО);
- артилерії;
- безпілотників.
Очікується, що вона допоможе закрити технологічні прогалини, зокрема у виробництві вибухових речовин та компонентів для ракет великої дальності, які залишаються вузьким місцем європейської оборонної індустрії.
Паралельні зобов’язання НАТО: 5% ВВП на безпеку
25 червня країни НАТО ухвалили підсумкову декларацію саміту в Гаазі, де підтвердили курс на масштабне нарощування оборонних бюджетів. До 2035 року члени Альянсу щороку інвестуватимуть щонайменше 5% ВВП у безпекові потреби:
- 3,5% ВВП на основні потреби оборони, зокрема досягнення узгоджених цілей НАТО;
- 1,5% ВВП на кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, інновації та розвиток оборонної промисловості.
Цитата з декларації:
«Наші інвестиції забезпечать нам сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, бойову готовність і стійкість, необхідні для стримування та оборони відповідно до наших трьох основних завдань: стримування та оборона, запобігання кризам та їхнє врегулювання, а також безпека на основі співпраці».
Підтримка України: інтеграція у загальну систему безпеки
НАТО підтвердило, що допомога Україні розглядається як внесок у спільну безпеку Альянсу. У витрати країн-членів можуть зараховуватися прямі внески на підтримку Збройних сил України та її оборонної промисловості.
Крім того, союзники домовилися:
- спрощувати торгівлю оборонною продукцією всередині НАТО;
- зміцнювати трансатлантичну оборонну кооперацію;
- координувати транспортування поранених у разі великої війни;
- розвивати партнерства у сфері нових технологій.
Чому це важливо
Масштабні інвестиції та інфраструктурне зростання це не просто реакція на війну в Україні. Це стратегічний перехід Європи до довгострокової оборонної мобілізації.
Високі темпи будівництва та запуску виробництв означають, що до кінця десятиліття ЄС може вийти на рівень постачання зброї, порівняний із провідними військовими економіками світу. Але одночасно це вимагає координації між країнами-членами та усунення бюрократичних перепон, про що вже попереджає НАТО.
About the Author
Читати також:
CBAM і українська промисловість: чому загрожує новий вуглецевий бар’єр ЄС і чи зможе Україна адаптуватися 
Перше золото в жіночій шпазі: як українки зробили історію на чемпіонаті Європи з фехтування 
Світ задихається: війна гальмує енергетичний перехід, а Україна стає його заручницею 
Україна передала США перелік зброї для купівлі: що це означає для відносин Києва і Вашингтона
