Заборгованість українців за комуналку зросла до 106 мільярдів: які ризики це створює для енергетики
Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги стрімко зростає. Станом на другий квартал 2025 року загальна сума боргу перевищила 106,6 млрд грн. Це не просто чергове число в бюлетені статистики це симптом системної кризи, яка вдаряє одночасно і по державі, і по кожному окремому домогосподарству.
Як показує статистика, найбільша частка заборгованості припадає на:
- опалення та гарячу воду 35,2 млрд грн;
- постачання та розподіл природного газу 32,3 млрд грн;
- електроенергію 17,1 млрд грн;
- централізоване водопостачання та водовідведення 10,2 млрд грн;
- управління багатоквартирними будинками 8,8 млрд грн;
- вивезення побутових відходів 3,1 млрд грн.
Усе це не просто окремі статті комунальних витрат. Це цілі ланцюги послуг, які забезпечують базову життєздатність міст, громад та критичної інфраструктури.
Зростання боргу не лише цифра, а загроза фінансовій стабільності енергетичного сектору. Комунальні підприємства не отримують оплати за свої послуги і, як наслідок, не можуть розраховуватись із постачальниками, не можуть готуватись до опалювального сезону, не можуть інвестувати у відновлення зношених систем. Починається ланцюгова реакція затримок, відключень і зривів.
Тепло під загрозою: динаміка заборгованості за роками
Окрема ситуація з боргами за тепло. За словами міністра Кулеби, на 1 червня 2025 року заборгованість населення за тепло і гарячу воду зросла до 33,9 млрд грн, що на 2,2 млрд більше, ніж у 2024 році. Це зростання на 6,9% за рік і це лише офіційні цифри.
Насправді, борг за тепло демонструє сталу тенденцію до зростання з 2015 року. Якщо у 2015-му він становив 5 млрд грн, то у 2025-му вже 33,9 млрд. Зростання на 578%.
У доларовому еквіваленті ситуація виглядає трохи спокійніше. За курсом червня, борг фактично не змінився з 2021 по 2024 рік приблизно 782 млн доларів. Але це не скасовує внутрішньої бюджетної напруги в країні, яка воює.
Київ, Харків, Дніпро антирекордсмени по боргах
Три регіони тримають 60% загального боргу: Харківська область (8,9 млрд грн), Київ (6,9 млрд грн) та Дніпропетровська область (4,7 млрд грн).
Водночас, саме ці три області стали лідерами за темпами зростання: за рік Дніпропетровщина додала 1 млрд грн, Харківщина 0,4 млрд, Київ 0,3 млрд. У сумі це понад 76% приросту за рік по всій країні.
У Києві, за даними на квітень, понад 150 тисяч боржників системно не оплачують послуги з постачання тепла та гарячої води. Загальний борг столиці перевищує 7 млрд гривень, з них 4,1 млрд за тепло, 2,9 млрд за гарячу воду.
У деяких випадках рекордні борги фіксуються серед власників елітних квартир, що створює додаткове соціальне напруження.
Що впливає на зростання боргів: не лише війна
Є кілька ключових причин, які впливають на масштаб проблеми:
- Мораторій на відключення послуг за борги, запроваджений з березня 2022 року і досі чинний у прифронтових регіонах. Це гуманний захід, який, однак, поглиблює проблему неплатежів.
- Тарифи не переглядаються, попри зростання вартості енергоносіїв. У багатьох випадках вартість послуг зросла для підприємств, але не для споживачів різницю нема чим компенсувати.
- Недостатнє державне субсидування та відсутність дієвих механізмів реструктуризації боргів.
- Зношена інфраструктура, яка призводить до втрат ресурсів і додаткових витрат для підприємств.
Як результат, на кінець весни 2025 року борги самих підприємств перед постачальниками газу та електроенергії вже становили 124,2 млрд грн.
Регіональний контраст: Захід платить краще, Схід у кризі
Найменша заборгованість у Закарпатській області, всього 0,8 млн грн. Причина фактична відсутність централізованого опалення та гарячої води.
Травень 2025 року показав: саме західні області платять краще. Рівень розрахунків:
- Закарпатська – 133,2%
- Чернівецька – 128,8%
- Львівська – 120,5%
А от на прифронтовій Херсонщині рівень оплат лише 44,1%, а взимку падає до 22-32%. Донеччина 55,9% у травні.
Актуально
Держава реагує: чи буде реструктуризація
Питання заборгованості вже винесено на обговорення з Міністерством фінансів та Міжнародним валютним фондом. За словами міністра Кулеби, МВФ уважно слідкує за бюджетними показниками, і борги ЖКГ одна з точок ризику.
Цитата з виступу міністра:
«Тривають консультації з Міністерством фінансів щодо цього питання. Також були проведені перемовини з Міжнародним валютним фондом, тому що саме вони слідкують за нашими бюджетними показниками».
Також Кулеба закликав депутатів підтримати проведення реструктуризації боргів теплокомуненерго (ТКЕ).
Осінньо-зимовий період: чи готова Україна з такими боргами?
На фоні боргової кризи постає питання а як Україна підготована до зими?
За офіційною інформацією, на початок серпня 2025 року вже готові 71% житлових будинків, 80% об’єктів соціальної сфери та 76% котелень. Це 103 тис. із 145 тис. житлових будинків, 19,5 тис. з майже 25 тис. соціальних об’єктів, 13 тис. з 17,5 тис. котелень.
Та готовність не означає стабільність, якщо енергетичні підприємства не мають ресурсів для роботи через несплату з боку населення.
Заборгованість за комунальні послуги це не лише про цифри, це про вразливість системи, відсутність мотивації для інвестицій, загрозу для стабільності в умовах війни. Поки не буде дієвої стратегії реструктуризації, прозорого тарифоутворення та цільової підтримки найбільш вразливих категорій борг лише зростатиме. І рано чи пізно це вдарить по всіх.
About the Author
Читати також:
Ціни на вторинне житло завмерли, оренда зростає: чому ринок нерухомості не реагує на “логіку” економіки 
COVID‑19 влітку: чому зростає захворюваність, чи є підстави для тривоги 
Президент Польщі, який не хоче України в НАТО: хто такий Кароль Навроцький 
Усик – Дюбуа 2: головний бій літа, який об’єднає Україну
