
Контрактне навчання 2025: як нові правила МОН вплинули на ціни у вишах і доступність освіти
З 1 січня 2025 року в Україні змінились правила розрахунку вартості контрактного навчання у закладах вищої освіти. Урядова постанова №417, ухвалена ще 11 квітня 2024 року, встановила нову норму: ціна контракту має бути не нижчою за фактичні витрати держави на підготовку одного студента-бюджетника за тією ж спеціальністю та у тому ж університеті. Це стало точкою відліку для наймасовішого та найшвидшого подорожчання освіти за всі роки незалежності.
Те, що в уряді називають «відновленням фінансової справедливості», на практиці перетворилось на зростання цін у середньому на 25-30 %. У деяких університетах сума контракту зросла до 80 %, а в окремих випадках удвічі. Зміни охопили як столичні, так і регіональні заклади вищої освіти. І поки Міністерство освіти й науки говорить про справедливе фінансування та гідну оплату викладачів, багато родин змушені переглядати свої освітні плани.
Постанова Кабміну №417 змінила базову логіку: тепер вартість контрактного навчання має відповідати витратам держави на одного бюджетника. Тобто, якщо держава фінансує підготовку одного студента-юриста у Київському національному університеті на 70 тисяч гривень на рік, то контрактник сплачує не менше цієї суми. Більше не дозволяється встановлювати нижчі “лояльні” ціни, які практикувались раніше наприклад, 25-30 тис. грн на рік за ті ж самі послуги.
Заступник міністра освіти Михайло Винницький пояснив це так:
“Система, в якій контракт дешевший за бюджет, це фікція. Ми маємо створити умови, де якісна освіта має свою об’єктивну ціну.”
За логікою міністерства, новий підхід має ліквідувати перехресне субсидування, коли викладачам платили за рахунок держбюджету, а контрактники сплачували символічні суми. Також у відомстві сподіваються, що реальні ціни дозволять вишам встановити фінансову стабільність, мотивувати викладачів і підвищити якість навчання.
Однак постанова не передбачає контролю за тим, куди підуть ці гроші, не зобов’язує оновлювати матеріально-технічну базу, змінювати методику викладання або створювати стипендіальні програми для контрактників.
Де саме і наскільки зросли ціни
Підвищення вартості торкнулося більшість вишів країни, причому не тільки у Києві, Львові чи Харкові, а й у регіонах.
У Закарпатті, зокрема в Ужгородському національному університеті (УжНУ), Мукачівському державному університеті (МДУ) та Закарпатській академії мистецтв, вартість зросла в середньому на 25 % це близько 5-8 тис. грн за рік. У найгострішому випадку на спеціальностях дизайну ціна піднялась із 28 тис. грн до 57 тис. грн, що є майже дворазовим зростанням. Це викликало відчутний резонанс серед абітурієнтів і їхніх родин.
У масштабах країни ситуація не краща:
- Медичні спеціальності: від 60 до 80 тис. грн/рік;
- Право, міжнародні відносини, економіка: у топових університетах сума за повний курс (4 роки) перевищує 300 тис. грн;
- Менеджмент у Львівській політехніці: контракт зріс із 127,2 тис. до 227,2 тис. грн майже на 79 %;
- Творчі напрями: вартість сягає 85 тис. грн/рік у деяких приватних та спеціалізованих вишах.
У середньому, за підсумками 2025 року, вартість контрактного навчання зросла на 28-30 % у порівнянні з 2024 роком. Це найбільший стрибок за останні п’ять років.
Хто постраждає найбільше
- Родини із середнім доходом не настільки бідні, щоб претендувати на пільги, і не настільки заможні, щоб одразу заплатити 100 тис. грн.
- Студенти з високими балами, які не пройшли на бюджет через кілька пунктів. Вони змушені або платити повну вартість, або обирати іншу спеціальність.
- Регіональні університети. В умовах нижчої платоспроможності та обмеженого ринку, їм складніше втримати абітурієнта, коли вартість зрівнюється з київськими вишами.
Усе це створює новий бар’єр для молоді, яка хоче вчитись, але не має відповідних ресурсів.
Чи є вихід?
Самі університети неодноразово закликали до поетапного впровадження нових правил. Спілка ректорів звернулась до Президента з проханням відкласти дію постанови та впровадити додаткові механізми підтримки:
- часткові стипендії для контрактників;
- системи знижок;
- можливість оплати частинами;
- гнучкі фінансові моделі для різних регіонів.
Але станом на вересень 2025 року всі університети вже оприлюднили нові ціни, а правила залишаються в силі.
Що обирає молодь: альтернативи
У новій реальності абітурієнти шукають інші шляхи:
- Вступ до іноземних університетів, де навчання дешевше або доступні стипендії.
- Перехід до коледжів або короткострокових програм, особливо в ІТ-сфері.
- Комбіновані моделі: робота + навчання, якщо дозволяє графік.
- Перенесення вступу або вибір менш витратної спеціальності.
Але це лише обхідні шляхи. Жоден із них не вирішує головної проблеми відсутності системного підходу до забезпечення доступної та якісної освіти.
Вища освіта: розкіш чи базове право?
Очевидно, що освітні послуги не повинні бути безкоштовними будь-якою ціною. Але й платна освіта не має перетворюватися на привілей виключно для заможних. Українська система вищої освіти потребує не тільки ринкової корекції, а й соціального балансу.
Рішення Кабміну може бути виправданим з економічної точки зору, але залишається безвідповідальним соціально. У той час, як країна воює, а тисячі сімей втрачають джерела доходу, влада перекладає повну вартість навчання на плечі громадян, не запропонувавши компенсаторних механізмів.
І якщо за кожну спробу реалізувати себе у професії треба платити суму, що перевищує фінансові можливості родини, ми не створюємо систему відбору найкращих. Ми створюємо ситуацію вибіркової освіти, де має значення не знання чи мотивація, а платоспроможність.
І головне питання не скільки коштує студент. А скільки втрачає держава, коли здібна людина не може дозволити собі навчання.















