Відставка Андрія Єрмака: симптоми політичного перезавантаження і антикорупційного тиску
Увечері 28 листопада Україна отримала новину, яка одразу стала центральною в інформаційному полі: глава Офісу президента Андрій Єрмак подав у відставку, а президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ. Це рішення супроводжується масштабною хвилею антикорупційних розслідувань, обшуками та серією публічних заяв з боку влади й правоохоронних органів.
Відставка Андрія Єрмака відбулася на тлі зростаючого суспільного запиту на прозорість і очищення влади. Увечері 27 листопада президент Володимир Зеленський заявив:
“Я хочу, щоб ні у кого не було питань до України. Тому сьогодні наступні внутрішні рішення. Перше, відбудеться перезавантаження Офісу президента України. Керівник Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Я вдячний Андрію за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була патріотичною позицією”.
Зеленський наголосив на важливості консолідації та “захисту України” у складний період війни:
“Кожен має зараз діяти саме так, в інтересах нашої держави, і захищати нашу державу. Це незмінний принцип”.
Вже 28 листопада на сайті Офісу президента було опубліковано указ про звільнення Єрмака. Водночас анонсовано консультації щодо нового керівника ОП, які заплановані на 29 листопада.
Антикорупційний тиск і деталі розслідувань
Відставці Єрмака передували обшуки, які 28 листопада провели детективи НАБУ і прокурори САП у його помешканні та робочих кабінетах. Це стало частиною серії розслідувань, що охопили не лише керівництво ОП, а й високопосадовців у сфері енергетики, юстиції та інших органів. У фокусі розслідувань масштабна корупційна схема в «Енергоатомі», де, за даними слідства, посадовці й бізнесмени отримували неправомірну вигоду у розмірі 10-15% від вартості контрактів, використовуючи схему “шлагбаум” для контролю платежів.
Особливо резонансними стали повідомлення про участь Андрія Єрмака у справі бізнесмена Тимура Міндіча, якого НАБУ називає одним з організаторів схеми. За інформацією ЗМІ, Єрмак фігурує у “плівках НАБУ” під кодовим іменем “Алі Баба”. Нардепи Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко озвучували три основні версії обшуків: відстеження співробітників НАБУ і САП, ймовірна участь у схемах Міндіча, а також інші епізоди, які ще не стали публічними. Сам Єрмак заявив, що під час обшуків не створював жодних перешкод слідчим.
Ширший масштаб розслідувань і суспільна реакція
Обшуки в Офісі президента відбулися на тлі великої спецоперації НАБУ, яка триває понад 15 місяців і охоплює понад 70 об’єктів по всій Україні. В ході розслідувань вилучено значні суми готівки, масив документів, а ключові фігуранти вже отримали підозри. У справі фігурують такі імена, як бізнесмен Тимур Міндіч, ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов та ще четверо осіб із “бек-офісу” з легалізації коштів. Водночас фракція “Слуга народу” та низка народних депутатів ще з 20 листопада обговорювали питання звільнення Єрмака на фоні антикорупційних скандалів. Заяви політиків містили заклики до створення нової коаліції, формування прозорої й інституційно впорядкованої структури Офісу президента, без неформального впливу й корупційних практик. Важливим є й те, що частина депутатів закликала президента скористатися розслідуванням як можливістю для “очищення і оновлення свого найближчого оточення”.
Наслідки та нові виклики
Відставка Єрмака стала маркером політичного перезавантаження і посилення уваги до питань прозорості та підзвітності влади. Одночасно із кадровими змінами президент Зеленський оголосив про підготовку до нових мирних переговорів, у яких братимуть участь керівники Генштабу, МЗС, секретар РНБО та представники розвідки. За словами Зеленського, у період війни важливо “бути міцними всередині” і концентрувати всі ресурси на захисті України.
Відставка Андрія Єрмака стала кульмінацією тривалого антикорупційного тиску і суспільного запиту на очищення влади. Це рішення не лише кадровий хід, а й знаковий сигнал щодо готовності Офісу президента реагувати на критику, змінювати підходи до управління і підвищувати рівень прозорості. В умовах війни, коли зовнішні й внутрішні виклики зростають, здатність влади швидко й адекватно відповідати на кризи та підозри у корупції визначає не лише політичну легітимність, а й стійкість усієї державної системи. Кожен подібний крок стає випробуванням для інститутів, демонструючи, наскільки українська держава готова до оновлення, відповідальності й зміцнення довіри суспільства.
About the Author
Читати також:
Операція «Мідас»: як антикорупційні органи викрили схему розкрадання в енергетиці 
Відставка уряду під час війни: чому політичні перестановки стали темою №1 
Внутрішні розслідування у компанії: між юридичною відповідальністю і культурою довіри 
Зеленський змінює команду: що стоїть за серією гучних призначень і звільнень
