Вибори, мирний план і тиск союзників: як переговори змінюють політичний ландшафт України наприкінці 2025 року
Час для дій проаналізував, як питання виборів в Україні, оновлених мирних пропозицій США та серія переговорів із європейськими лідерами формують одну з найскладніших політичних конфігурацій за останні роки. Усі заяви, зроблені Президентом України під час європейського турне 8–9 грудня, а також реакції Вашингтона й ЄС свідчать: Україна опинилася в точці, де внутрішні демократичні процеси перетинаються з геополітичним тиском і вимогами безпеки.
Під час візиту до Рима 9 грудня Володимир Зеленський повторив формулу, яка супроводжує його останні публічні виступи: «Я завжди готовий до виборів». Ця фраза пролунала одразу після інтерв’ю Дональда Трампа для Politico, де він стверджував, що українська влада «використовує війну, щоб не проводити вибори» і що українці «мають мати цей вибір». При цьому Трамп додав: «Можливо, Зеленський би виграв не знаю».
Українська позиція щодо виборів залишається незмінною з 2023 року. Ще тоді Зеленський в інтерв’ю ITV News пояснював: «Якщо Україна скасує воєнний стан до закінчення війни з росією, вона втратить свою армію». У січні 2025 року він знову наголосив: проведення виборів можливе лише після припинення воєнного стану. А у лютому, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, підкреслив, що українці наразі не хочуть виборів.
На цьому тлі розгортається процес формування нового міжнародного мирного плану. 20 листопада Україна отримала проєкт американської пропозиції, яку у Вашингтоні назвали основою для дипломатичного прориву. Проте саме цей документ став точкою найбільшої напруги: він містив вимоги, на які Київ не готовий погоджуватися. За текстом, ключові положення включали відмову від Донеччини, Луганщини та Криму, відмову від вступу до НАТО, скорочення ЗСУ до 600 тисяч військових та проведення виборів через 100 днів після підписання угоди.
Після консультацій у Женеві Україна та США повідомили про зміну деяких пунктів, а паралельно Британія, Франція та Німеччина запропонували власний, європейський, 24-пунктовий варіант. Європейці допускають компроміси, зокрема встановлення чисельності ЗСУ у мирний час на рівні 800 тисяч військових.
8–9 грудня відбувся один із найінтенсивніших дипломатичних раундів року. Лондон став першою точкою, де Зеленський провів переговори з Кіром Стармером, Емманюелем Макроном і Фрідріхом Мерцом. Після зустрічі лідери підкреслили глобальну важливість українського питання. Мерц заявив: «Ми, як і раніше, твердо стоїмо на боці України та надаємо підтримку вашій державі, адже всі ми знаємо: доля цієї країни це доля Європи». Стармер наголосив на принципі «нічого про Україну без України», а Макрон заявив про необхідність узгодження позицій Європи зі США.
Того ж дня Зеленський і Стармер провели спільну розмову з лідерами Фінляндії, Італії, Польщі, Норвегії, Нідерландів, Данії, Швеції, Туреччини, а також представниками ЄС та НАТО. Йшлося про пріоритети оборони, PURL, посилення ППО та підготовку до наступних етапів переговорів.
9 грудня у Брюсселі Зеленський зустрівся з Марком Рютте, Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою. Переговори були присвячені структурі потенційного рамкового документа щодо миру, гарантіям безпеки та майбутньому членству України в ЄС. Начальник Генштабу Андрій Гнатов доповів про ситуацію на фронті, зокрема в районі Покровська. Рютте наголосив: пріоритетом програми PURL є зміцнення української ППО, обсяг внесків партнерів уже перевищив 4,1 млрд доларів.
На цьому тлі з’явилися дані Axios про те, що адміністрація Дональда Трампа посилює тиск на Київ щодо погодження американського мирного плану. Джерела видання зазначали, що деякі положення документа більше відповідають інтересам Москви, а США, на думку українських посадовців, «тиснуть на Київ сильніше, ніж на Путіна». Американська сторона це заперечує.
Напруга посилилася після того, як консультанти Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели п’ятигодинну зустріч із Путіним у Кремлі. Чиновники в Києві побоюються, що після цієї зустрічі позиція США стала жорсткішою. Після переговорів у Москві американці зустрілися з українською стороною і, за даними співрозмовників Axios, очікували фактичної згоди України на запропоновані умови. Зеленський під час понеділкової зустрічі з Макроном, Стармером і Мерцом наголосив журналістам, що оновлений план США складається з 20 пунктів, але компромісу щодо територій немає.
Актуально
Час для дій відзначає кілька ключових тенденцій. По-перше, питання виборів стало не просто внутрішньополітичним фактором, а частиною ширшої дипломатичної конструкції. Заява Зеленського про готовність до виборів слугує сигналом і для українців, і для партнерів: Україна не уникає демократичних процедур, але буде проводити їх лише у спосіб, що не загрожує її безпеці. По-друге, міжнародні переговори входять у фазу максимального тиску й очікувань. США, ЄС і НАТО мають власні бачення майбутнього миру, але жодне з них не може бути реалізоване без політичної волі України. По-третє, американський тиск та європейська дипломатія демонструють різні підходи: США прагнуть результату швидше, Європа наголошує на узгодженості й безпеці. Україна ж, балансуючи між кількома центрами впливу, намагається зберегти свою суб’єктність і не допустити рішень, які підривають її територіальну цілісність.
У ширшому контексті події грудня 2025 року показують, що Україна входить у критичний період перегляду правил гри. Вибори, мирні переговори, вимоги союзників і реалії війни переплітаються у складну політичну матрицю. І те, як Україна зможе відстояти свої позиції у цій багатосторонній дипломатії, визначить не тільки результати найближчих виборів, а й архітектуру безпеки в Європі на найближчі десятиліття.
About the Author
Читати також:
Переговори Трампа, Зеленського та Путіна: сигнали з Москви і позиція України 
Далекобійна зброя для України: як змінюється стратегія війни та позиція США 
Переговори, що розділили Захід: Трамп, санкції і нова стратегія війни 
Відновлення України 2025: як змінюється європейська підтримка та роль самої України
