ПДВ для ФОПів в Україні: що зміниться для підприємців у 2025 році
Восени Україна та Міжнародний валютний фонд узгодили нову програму розширеного фінансування на 8,2 мільярда доларів, яка, окрім фінансової підтримки, містить і низку вимог до податкової політики держави. Одне з найбільш резонансних питань можливе запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Сама ідея одразу викликала шквал обговорень та гостру реакцію з боку малого бізнесу.
Уряд не вперше стикається з необхідністю шукати додаткові джерела наповнення бюджету під час війни. Extended Fund Facility (EFF) – одна з основних форм довгострокової підтримки, яку МВФ надає країнам, що проходять через затяжні економічні труднощі. За словами премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко, Україна пройшла рекордні вісім переглядів чинної програми, що дозволило залучити близько 10,6 мільярда доларів із запланованих 15,5 мільярда.
Питання ПДВ для ФОПів стало публічним після того, як у меморандумі МВФ з’явилися формулювання про необхідність “усунення винятків для обов’язкової реєстрації платників ПДВ” та боротьбу з “ухиленням від сплати податків”. Одразу після появи цієї інформації у ЗМІ заговорили про можливість введення порогу в 1 мільйон гривень річного доходу, після якого ФОП автоматично має ставати платником ПДВ. Це означало б серйозну уніфікацію податкових режимів і нові правила звітності для десятків тисяч підприємців.
Проте вже 3 грудня депутат Ігор Фріс заявив: “Питання ФОП і ПДВ наразі взагалі не обговорюється і знято з порядку денного. Голосів на це точно не має. І держава буде шукати інші джерела наповнення бюджету”. Таким чином, офіційна позиція на даний момент: питання відклали, реального законопроєкту поки що не існує, а політичної волі для таких змін у парламенті немає.
Час для дій проаналізував, як могла би змінитися система оподаткування ФОПів у разі впровадження ПДВ. Наразі в Україні діють дві системи: спрощена та загальна. ФОПи на спрощеній системі сплачують мінімальну кількість податків і не мають обов’язку платити ПДВ. За новими ж правилами, кожен підприємець із доходом понад 83 тисячі гривень на місяць мав би не тільки сплачувати єдиний податок і ЄСВ, а ще й щомісяця подавати ПДВ-декларацію, виставляти електронні податкові накладні, детально звітувати про витрати і доходи.
Для бізнесу це означало б суттєве ускладнення адміністрування і збільшення податкового навантаження. Наприклад, при доході 83 тисячі гривень на місяць чистий прибуток після сплати податків і ПДВ зменшується до 61 320 гривень замість 76 260 гривень. Це створює ефект “пастки”: ті, хто заробляють трохи більше за встановлений поріг, фактично отримують менше чистими, ніж ті, хто залишаються на нижчому рівні доходу.
Економічні аналітики, зокрема експерти CASE Україна та інших провідних центрів, заявили: “Його реалізація може спричинити вкрай негативні наслідки”. З одного боку, влада хоче зменшити зловживання коли великий бізнес дробиться на сотні ФОПів, знімає готівку чи уникає найму працівників, оформлюючи їх як підприємців. З іншого боку, такі новації б’ють по реальних малих підприємцях фрилансерах, торговцях, сервісних фірмах.
Олег Гетман із CASE Україна підтверджує: “Планується саме запровадити поріг. Не обов’язково один мільйон гривень. Зараз розмірковують один чи два мільйони, чи півтора, але це певний поріг для всіх ФОПів, після якого переходиш на ПДВ.” МВФ ж вимагає від України зменшення дефіциту, тому Міністерство фінансів пропонує різні ідеї для розширення бази оподаткування.
Водночас окремі експерти визнають, що частина проблем у системі дійсно існує. Наприклад, Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії прорахував, що за однакових обсягів виплат різниця у сплачених податках між найманими працівниками та ФОПами становить 7,5 мільйона гривень на користь ФОП. Саме цю “лазівку” і хоче закрити держава, але ризикує разом із нею знищити великий пласт малого підприємництва.
Ризики введення ПДВ для ФОПів це не тільки економічні втрати для бізнесу, а й зростання тіньового ринку, відтік кваліфікованих кадрів і зменшення податкових надходжень у довгостроковій перспективі. Частина експертів попереджає: “Це може призвести до закриття більшості ФОПів, збільшить тіньову економіку та корупцію”.
Актуально
Сьогодні політична воля для реалізації цієї ініціативи відсутня, проте тиск МВФ та бюджетні виклики залишають питання відкритим. Ймовірніше за все, в майбутньому влада буде змушена шукати компроміси: підвищувати поріг, впроваджувати поступово або запускати пілотні проєкти. Однак масове запровадження ПДВ для всіх ФОПів наразі виглядає малоймовірним.
Час для дій підсумовує: запровадження ПДВ для ФОПів це питання не лише фіскальної доцільності, а й балансу інтересів держави, бізнесу та суспільства. У нинішній ситуації малий бізнес залишається критично важливою опорою для економіки країни під час війни та відновлення. Кожна податкова ініціатива має враховувати як макроекономічний ефект, так і реалії повсякденного підприємництва.
Як ви вважаєте: чи варто вводити ПДВ для ФОПів зараз, чи є інші способи наповнення бюджету без шкоди для малого бізнесу?
About the Author
Читати також:
Мораторій для бізнесу, нові правила для перевірок та інфраструктури 
Податкові перевірки та фріланс: як змінилась реальність для бізнесу та підприємців 
Нові правила від «Нової пошти» та NovaPay: що зміниться для підприємців і звичайних клієнтів 
Дорога освіта: як нові правила МОН змінюють контрактне навчання в Україні
