Податку на відбудову не буде: що насправді заявили в Мінрозвитку і як фінансуватимуть відновлення України
Час для дій проаналізував публічні заяви Міністерства розвитку громад та територій України та комунікацію уряду щодо можливих джерел фінансування відбудови країни. Після появи в медіа повідомлень про нібито підготовку податку на відновлення, у міністерстві публічно заявили: жодної розробки чи планів запровадження такого податку не існує.
У Мінрозвитку наголосили, що поширена інформація стала наслідком неправильної інтерпретації публічної дискусії про фінансування відбудови. Позиція держави залишається незмінною: податки, які сьогодні сплачують громадяни, пріоритетно спрямовуються на оборону та безпеку України, а запровадження додаткового податкового навантаження на людей для відновлення країни наразі не розглядається.
Ключовим принципом урядової політики в Мінрозвитку називають відповідальність агресора. Там прямо заявляють: платити за зруйновані міста і громади має насамперед Росія як держава-агресор, а не українське суспільство, яке вже несе надмірний фінансовий і соціальний тягар війни.
Причиною суспільного резонансу стали слова заступниці міністра розвитку громад та територій Альони Шкрум, які пролунали в розмові з українською редакцією Forbes Ukraine. Вона говорила про необхідність створення окремого Фонду відбудови як інституційного механізму, що дозволить Україні ефективніше працювати з фінансуванням у воєнних умовах.
«Працюємо над окремим фондом відбудови», – зазначила Шкрум, пояснюючи, що це вимушений крок, оскільки жоден міжнародний банк у світі не був створений для відбудови країни під час війни. За її словами, більшість міжнародних фінансових установ мають довгі бюрократичні процедури і високі вимоги до державних гарантій, тоді як Україна потребує коштів негайно.
Окремо вона звернула увагу на структуру міжнародної допомоги, яку нині отримує країна. «Гранти – це приблизно 5-10%. І це проблема, бо кредити доведеться повертати нашим дітям. Це неправильно», – наголосила заступниця міністра. Саме ця обставина, за її словами, змушує уряд шукати інші моделі акумулювання ресурсів, які не створюватимуть довгострокового боргового тиску.
У тому ж контексті Шкрум згадала міжнародний досвід, зокрема приклад Японії, де після війни застосовували спеціальні фінансові механізми. Водночас вона чітко окреслила межі для України: до завершення війни жодного окремого податку не буде. Після хвилі публікацій вона додатково пояснила свою позицію, наголосивши, що її слова були витлумачені неправильно.
«В інтервʼю я навела приклад, що окремі країни вводили для цього спеціальний податок. Але так само й сказала, що це не наш варіант. Про це говорить логіка, здоровий глузд та базовий принцип справедливості. Ми ж працюємо над тим, щоб залучити якомога більше грантового та пільгового фінансування зараз, поки не зʼявиться можливість репарацій. А вона обовʼязково буде», – підкреслила Альона Шкрум.
Контекст цієї дискусії визначається масштабами руйнувань. За оцінками уряду України та Світового банку, загальна потреба у відбудові та відновленні країни становить 524 мільярди доларів. Найбільших втрат зазнали прифронтові регіони близько 82% усієї задокументованої шкоди. Лише за 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%, що додатково ускладнює економічну стабільність.
Уряд разом із Групою Світового банку, Європейською комісією та ООН уже працює над новою оцінкою збитків і потреб RDNA5, фінальні результати якої очікують у лютому 2026 року. Вперше поряд із класичною фіксацією шкоди планується також попередня оцінка комплексного відновлення населених пунктів, що має дати більш реалістичну картину майбутніх потреб.
У Мінрозвитку підкреслюють: зараз ідеться не про податки, а про створення механізму, який дозволить акумулювати міжнародні внески, гранти та пільгові ресурси, забезпечити прозорість і підзвітність, а також підготувати інституційну основу для майбутніх репараційних процесів.
Iсторія з «податком на відбудову» є прикладом інформаційної вразливості суспільства в умовах війни. Будь-яка згадка про податки автоматично сприймається як загроза, навіть коли йдеться про теоретичні або історичні приклади. Водночас факти свідчать: держава не готує новий податок, а намагається вибудувати фінансову архітектуру відновлення, яка не перекладе відповідальність за війну на плечі громадян. Ключовий вибір, який сьогодні робить уряд, це концентрація на міжнародній підтримці, грантах, пільгових кредитах і майбутній відповідальності Росії. Саме від здатності втримати цей курс залежить, чи стане післявоєнна відбудова інструментом відновлення країни, а не джерелом нової соціальної нерівності.
About the Author
Читати також:
Держава тримає курс: що насправді ухвалив Кабмін 27 травня 
Тіньовий ринок тютюну: чому держава втрачає мільярди і як повернути їх у бюджет у воєнний час 
Боргова держава: що насправді змінює законопроєкт №9363 і кого це торкнеться 
Мир на чужих умовах: що насправді пропонує Росія і чому це все ще війна
