Київ демонтує незаконні МАФи, як столиця переходить від хаотичної торгівлі до аукціонів

У Києві триває масштабний демонтаж самовільно встановлених об’єктів благоустрою. Йдеться не лише про кіоски, які зазвичай називають МАФами, а й про тимчасові споруди, павільйони, торговельні точки, вендингові автомати, поштомати, зарядні станції та інші конструкції, розміщені у міському просторі без належних документів.

З початку 2024 року у столиці вже демонтовано 5794 елементи благоустрою. У 2024 році прибрали 2016 об’єктів, у 2025 році 3240, а з початку 2026 року ще 538. Лише у першому кварталі 2026 року КП «Київблагоустрій» демонтувало 369 таких об’єктів. Час для дій розібрався, чому демонтажі у Києві стали частиною ширшої зміни правил для малого бізнесу, як працює нова система через аукціони та чому частина демонтованих точок уже не повернеться на ринок.

Міська влада ще торік заявляла про намір демонтувати близько 8 тисяч кіосків до 2026 року. Нинішні цифри показують, що процес не зупинився і має системний характер. Це не точкове прибирання окремих споруд, а спроба змінити підхід до використання міського простору. Причина проста у столиці роками накопичувалася велика кількість об’єктів, які працювали без належного оформлення або займали місця без прозорої процедури. Частина таких споруд створювала візуальний хаос, перекривала проходи, впливала на благоустрій, а частина фактично працювала поза зрозумілими для всіх правилами. Тепер Київ робить ставку на іншу модель. У 2024 році Київрада затвердила новий порядок використання елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд. Право на встановлення торговельних точок, поштоматів, вендингових автоматів, зарядних станцій та інших об’єктів має надаватися через електронні аукціони у системі ProZorro.Продажі. Це означає, що доступ до міських локацій має бути не ручним, а конкурентним. Бізнес повинен брати участь в аукціоні, вигравати право на розміщення, укладати договір і працювати легально. Для міста така модель дає прозоріший контроль над тим, хто, де і на яких умовах використовує публічний простір. Для підприємців ця зміна має два боки. З одного боку, з’являється офіційний шлях легалізації. Після демонтажу незаконного об’єкта бізнес може претендувати на місце через аукціон і працювати в межах договору. З іншого боку, старі неформальні механізми поступово втрачають силу, а частина точок не зможе повернутися.

Особливо болючим це може бути для малого бізнесу у сфері громадського харчування. За оцінкою ресторанної консультантки Ольги Насонової, серед демонтованих понад 500 МАФів від 100 до 150 були об’єктами харчування. Близько третини з них уже не відновлять свою роботу. Для таких підприємців демонтаж означає не просто перенесення кіоску, а фактичну втрату бізнесу або потребу починати все заново. Процедура демонтажу формально передбачає короткий строк для реагування. Якщо інспектори виявляють незаконно встановлену споруду, власник отримує припис і має три дні на усунення порушення. Якщо цього не відбувається, об’єкт демонтують коштом міського бюджету. Масштаб витрат показує, що йдеться про дорогу адміністративну програму. У 2025 році КП «Київблагоустрій» отримало з бюджету 86 928,5 тис. грн на демонтаж, перевезення та зберігання самовільно встановлених і безхазяйних МАФів, тимчасових споруд та інших об’єктів. Це майже 87 млн грн, і така сума підкреслює: хаотичне розміщення конструкцій дорого коштує не лише бізнесу, а й місту.

Судова статистика наразі працює на користь міської влади. У 2024-2026 роках до Департаменту територіального контролю подали 45 позовів щодо оскарження демонтажів. Лише в одному випадку суд ухвалив рішення не на користь міста. Це означає, що більшість демонтажів юридично втримуються, а власникам незаконних споруд дедалі складніше зупиняти процес через суди. Окрема частина реформи уніфікація зовнішнього вигляду тимчасових споруд. У Києві вже почали встановлювати перші об’єкти, виконані за затвердженими архетипами. Перші такі конструкції з’явилися у Печерському районі. Ідея полягає в тому, щоб тимчасові споруди не лише мали документи, а й відповідали стандартам за виглядом і габаритами. Це важливо для міського простору. МАФи й тимчасові споруди не завжди є проблемою самі по собі. Проблемою стає хаос коли об’єкти з’являються без правил, мають різні розміри, перекривають рух, створюють візуальне перевантаження або працюють там, де місто не планувало комерційної активності. Нова система має замінити стихійність на контрольований порядок. Водночас ризик залишається. Якщо аукціони стануть занадто дорогими або складними для малого бізнесу, частина підприємців просто не зможе легалізуватися. Тоді місто отримає чистіший простір, але втратить частину дрібної торгівлі й доступних сервісів біля метро, зупинок, житлових масивів та офісних районів. Тому успіх цієї моделі залежатиме не лише від кількості демонтованих об’єктів. Важливо, чи зможе Київ запропонувати зрозумілі, прозорі й реалістичні умови для тих, хто готовий працювати легально. Демонтаж незаконного МАФу сам по собі ще не створює порядку. Порядок з’являється тоді, коли після демонтажу працює чесна й доступна процедура для нового розміщення.

Чому гривня у травні залишатиметься стабільною лише за активної участі НБУ

Зараз столиця фактично проходить перехідний етап. Стару модель, де багато об’єктів існували роками без належного оформлення, поступово прибирають. Нову модель будують через аукціони, договори, стандарти вигляду та контроль. Для міста це шанс упорядкувати простір і зменшити тіньову частину малого бізнесу. Для підприємців перевірка на здатність перейти в легальну систему. Головне питання тепер не лише в тому, скільки МАФів демонтують до кінця кампанії. Важливіше, чи стане нова система справді прозорою для всіх учасників, а не лише формально правильною. Якщо аукціони працюватимуть відкрито, правила будуть однаковими, а стандарти зрозумілими, Київ може отримати впорядкований міський простір без повного витіснення малого бізнесу. Якщо ні, демонтажі залишаться болючою зачисткою без достатньої заміни для тих, хто готовий працювати законно.