Українці страхують житло від воєнних ризиків, чому державних компенсацій уже недостатньо
В Україні формується новий для ринку вид захисту майна страхування житла і бізнесу від воєнних ризиків. Для класичного страхування війна зазвичай є винятком із покриття. Але російські удари по українських містах змінили саму логіку ризику те, що раніше вважалося непокриваним форс-мажором, для тисяч людей стало щоденною загрозою втрати квартири, будинку, автомобіля або бізнесу. Час для дій розібрався, чому українці дедалі частіше страхують майно від наслідків обстрілів, як це працює поряд із державною програмою «єВідновлення» та чому така послуга доступна далеко не всім. Попит на страхування воєнних ризиків зростає через просту причину після ракетного удару людині потрібно відновлювати житло одразу. Розбиті вікна, двері, пошкоджені стіни, меблі, техніка, уламки в кімнатах це не питання майбутньої компенсації, а проблема першої ж ночі після атаки. Держава має програму підтримки, волонтери часто допомагають із першими роботами, місцева влада може виділяти разову допомогу, але цього не завжди достатньо для реального ремонту.
Показовою стала російська атака 16 квітня, коли по Україні запустили 19 балістичних ракет «Іскандер-М», 20 крилатих ракет Х-101, п’ять ракет «Іскандер-К» і 659 безпілотників. У Києві тоді загинули четверо людей, серед них 12-річний хлопчик, ще 45 осіб були поранені. Для мешканців пошкоджених будинків наслідки не завершуються після ліквідації пожежі чи розбору завалів. Після першого шоку починається довгий і часто виснажливий шлях: акти, комісії, черги, заявки, очікування грошей і ремонт за власний рахунок. Державна програма «єВідновлення» справді стала важливим інструментом допомоги. За час її роботи українським родинам виплатили понад 1 млрд доларів, а допомогу отримали понад 100 тисяч сімей. Але програма має процедури, строки й обмеження. Пошкодження потрібно задокументувати, дочекатися комісії або самостійно зафіксувати руйнування, оформити акт, отримати кошти на спеціальну картку і відзвітувати за витрати. Для людини, у якої після удару немає вікон, дверей або частини будинку, така процедура може виглядати надто повільною. Якщо руйнування значні, очікування компенсації здатне затягнутися на місяці. До того ж держава має ліміти на різні види пошкодженого майна, і фактична вартість ремонту часто перевищує суму допомоги.
Саме тут з’являється місце для страхування. Поліс від воєнних ризиків не замінює державну компенсацію, але дає людині додатковий фінансовий інструмент, який може спрацювати швидше. Страхова компанія направляє експерта, оцінює пошкодження і здійснює виплату за умовами договору. Для власника квартири це означає меншу залежність від черги державної програми та більшу передбачуваність у перші тижні після удару. За наявними даними, подібними полісами вже застраховано близько 6,5 тисяч квартир. Одна зі страхових компаній повідомляє про 6400 застрахованих квартир і будинків та понад 22 млн грн виплат клієнтам. Популярність продукту майже подвоїлася. Це показує, що для частини українців воєнне страхування перестало бути екзотикою і стало частиною особистої безпекової стратегії. Вартість поліса залежить від обраного ліміту. Для квартир пропонують покриття від 500 тисяч грн до 3 млн грн. Річна ціна страхування може стартувати приблизно від 5600 грн. Для власника житла це додаткова витрата, але на тлі реальної вартості ремонту після удару вона виглядає як спроба купити бодай часткову фінансову визначеність. Особливо важливо, що страхування покриває не абстрактний ризик, а дуже конкретну українську реальність вибухову хвилю, уламки, пошкоджені вікна, двері, конструкції, техніку й внутрішнє майно. У містах, які регулярно живуть під загрозою ракет і дронів, це вже не крайній сценарій, а ризик, який люди почали враховувати так само, як раніше враховували пожежу, затоплення або пограбування.
Водночас цей ринок має жорсткі обмеження. Майно, розташоване ближче ніж за 100 км до лінії фронту або кордону з Росією, зазвичай не страхують. Це означає, що мешканці Харкова, Сум, Дніпра, Запоріжжя фактично не можуть скористатися стандартним продуктом, хоча саме ці міста живуть із найвищим рівнем загрози. Одеса і Чернігів мають лише часткову доступність. Основними клієнтами залишаються кияни та жителі міст, які страхові компанії оцінюють як прийнятніші за рівнем ризику. Це створює нерівність у захисті. Люди в умовно безпечніших містах можуть купити поліс, а жителі прифронтових і прикордонних громад, які найбільше потребують такого захисту, часто залишаються поза ринком. Для страховиків це зрозуміло з погляду ризику якщо ймовірність руйнування надто висока, приватний бізнес не може масово брати такі об’єкти на покриття без загрози для власної фінансової стійкості. Але для громадян це виглядає болісно: найвразливіші території отримують найменше доступу до страхового інструменту.
Страхові компанії також враховують концентрацію ризиків. Якщо багато людей з одного будинку або житлового комплексу хочуть застрахувати майно, компанія оцінює, скільки квартир уже взято на покриття. Значення має і близькість до критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів або місць, які частіше стають цілями російських ударів. Тому навіть у межах одного міста доступність страхування може відрізнятися. Окремо починає розвиватися страхування бізнесу від воєнних ризиків. Тут суми більші, а підхід складніший. Пакетних рішень майже немає кожен об’єкт оцінюється індивідуально, з урахуванням активів, розташування, вартості відновлення і наслідків можливої втрати. Для компанії один удар може означати не лише пошкоджені стіни, а повну зупинку виробництва або логістичного ланцюга. Найбільш зацікавлені у такому страхуванні ті підприємства, для яких об’єкт є критичним активом. Якщо склад, виробництво, обладнання або офіс знищені, бізнес може втратити не частину майна, а здатність працювати. Через високі суми до покриття таких ризиків залучають міжнародні страхові ринки. Без цього українським страховикам було б складно самостійно нести великі збитки у випадку масштабних атак.
Держава також шукає окрему модель для бізнесу на прифронтових територіях. Нещодавно була розроблена програма страхування підприємств у таких регіонах із компенсацією до 30 млн грн на підприємство. Це менше ніж 700 тисяч доларів, але для малого й середнього бізнесу така сума може стати шансом відновити роботу після удару. Поява страхування воєнних ризиків показує, що українська економіка адаптується до війни не лише через донати, волонтерство і державні програми. Вона поступово створює нові фінансові механізми, які раніше здавалися майже неможливими. Якщо війна стала постійним ризиком, ринок намагається знайти спосіб оцінити цей ризик, поставити йому ціну і дати людині чи бізнесу бодай частковий захист. Але така модель не повинна створювати ілюзію повної безпеки. Страхування має ліміти, винятки, територіальні обмеження і залежить від умов договору. Воно не скасовує потреби в державній програмі відновлення, не покриває всі випадки і не вирішує проблему людей, які живуть у найнебезпечніших регіонах.
Найреалістичніша роль воєнного страхування сьогодні бути другим рівнем захисту після державної допомоги, а не її заміною. Держава залишається відповідальною за відновлення житла і підтримку постраждалих, бо саме війна, а не приватна необережність, руйнує будинки українців. Страхування ж дає тим, хто може ним скористатися, додатковий шанс швидше отримати гроші на ремонт і не залишитися сам на сам із руйнуваннями. У цьому й полягає головна причина зростання попиту. Люди не страхують житло тому, що перестали вірити в державну допомогу. Вони страхують його тому, що розуміють між ударом і реальною компенсацією може пройти надто багато часу, а ремонт часто коштує більше, ніж повертає програма. Український ринок воєнного страхування лише формується. Його майбутнє залежатиме від трьох речей швидкості виплат, довіри до страхових компаній і здатності держави знайти рішення для територій, які приватні страховики не готові покривати. Якщо ці три умови працюватимуть, страхування воєнних ризиків може стати важливою частиною системи відновлення. Якщо ні, воно залишиться корисним, але обмеженим інструментом для тих, кому пощастило жити далі від фронту.
About the Author
Читати також:
Страхування житла від воєнних ризиків: між обмеженим захистом і зростаючим попитом 
Первинний ринок житла змінюється: українці обирають не метри, а готовий результат 
Страхування під час війни: ринок зростає в цифрах, але звужується в реальності 
Медичне страхування як ключовий фактор конкурентоспроможності бізнесу під час кризи
