Масована атака на Київ і Київщину, Росія вдарила ракетами, дронами та «Орешником»
Масована атака Росії, яка почалася ввечері 23 травня і тривала до ранку 24 травня, стала одним із найважчих комбінованих ударів по Україні за останній період. Російська армія застосувала 90 ракет різних типів і 600 безпілотників, а головним напрямком удару стали Київ і Київська область. Атака тривала всю ніч, до 09:30 ранку, і залишила після себе загиблих, десятки поранених, зруйновані будинки, пошкоджені школи, музеї, церкви, об’єкти водопостачання, станцію метро, ринок і торговий центр. Час для дій розібрався ця атака була не лише спробою пробити українську протиповітряну оборону, а й черговим ударом по цивільному життю. Росія знову намагалася показати силу там, де її ракети фактично били по квартирах, укриттях, навчальних закладах, культурних установах і місцях, якими щодня користуються звичайні люди.
Унаслідок удару загинули четверо людей двоє в Києві й двоє в області. Майже 100 людей отримали поранення. У столиці кількість постраждалих сягнула 81 людини, серед них троє дітей. У лікарнях перебували 31 постраждалий, зокрема двоє дітей. У Київській області відомо про двох загиблих у Бучанському та Обухівському районах, а також про дев’ятьох постраждалих, серед яких є немовля. Масштаб пошкоджень у Києві показує справжній характер російського удару. Руйнувань зазнали понад 40 локацій у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах. Були пошкоджені або зруйновані близько 30 житлових будинків. Одна з ракет зруйнувала під’їзд житлового будинку. На місцях ударів працювали рятувальники, медики, комунальні служби й психологи ДСНС, які надали допомогу 247 людям.
Окремим ударом по щоденному життю столиці стало знищення ТРЦ «Квадрат» біля станції метро «Лук’янівська» та пожежа на продуктовому ринку поруч. Люди використовували станцію метро як укриття під час повітряної атаки, але після влучання по наземному вестибюлю і торговому центру над нею не могли піднятися на поверхню. Їх вивозили потягами на інші станції, звідки вони вже добиралися додому. Станція «Лук’янівська» тимчасово не працюватиме для пасажирських перевезень через пошкодження. Це дуже точно показує, як Росія б’є не тільки по будівлях, а й по самій логіці міського виживання під час війни. Метро в Києві давно стало не лише транспортом, а й укриттям. Удар по такому місцю означає удар по простору, де люди намагаються врятуватися. Ще один небезпечний сигнал удар по Білій Церкві балістичною ракетою середньої дальності «Орешник» із полігону Капустин Яр. Факт застосування цієї ракети підтвердив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Сам запуск такого типу озброєння має не лише військове, а й політичне значення. Росія демонструє готовність до подальшої ескалації та намагається залякати Україну масштабом засобів ураження.
Президент Володимир Зеленський різко описав характер російської атаки, звернувши увагу на те, що під ударами опинилися не абстрактні «цілі», а житлові будинки, школи, ринок і об’єкти водопостачання.
«Важкий був удар ракет різних типів 90, із них багато балістики 36. Дронів 600. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки. Путін вже й слово «ура» не може нормально вимовити шамкає, а все ще своїми ракетами перемагає житлові будинки. Три російські ракети проти обʼєкта водопостачання, спалив ринок, десятки житлових будинків пошкодив, кілька звичайних шкіл. Запустив свій «орешник» проти Білої Церкви»
Російське Міноборони заявило, що нібито цілило по об’єктах військового управління, авіабазах і підприємствах оборонно-промислового комплексу. Але наслідки атаки показують іншу картину пошкоджені житлові будинки, метро, торговий центр, ринок, школи, виші, музеї, театри, церкви та будівля Міністерства закордонних справ. Це саме той розрив між російськими заявами й реальністю, який Україна бачить після кожного великого обстрілу.
Особливо промовистим є масштаб пошкоджень культурних і освітніх установ. У Києві постраждали приміщення Національної філармонії, Національної музичної академії, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Українського дому, Київської опери на Подолі, Національного художнього музею та численні пам’ятки. Було пошкоджено і Національний музей «Чорнобиль». Вибухова хвиля зачепила Церкву Різдва Христового на Подолі, а російський ракетний удар зруйнував будівлю поруч із Домініканським монастирем та Інститутом релігійних наук святого Томи Аквінського. Пошкоджень зазнала й будівля Міністерства закордонних справ України. Очільник МЗС Андрій Сибіга зазначив, що ця унікальна пам’ятка архітектури, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, була пошкоджена вперше з часів Другої світової війни. Це має окрему символіку Росія б’є по столиці України так, що під ударом опиняється не лише житло, а й державні інституції, історичні будівлі та культурна пам’ять. Сибіга закликав союзників не знижувати підтримку України, а посилювати її.
«Нашим союзникам я хочу сказати таке настав час подвоїти зусилля, а не відступати, у підтримці України та посиленні тиску на російський режим. Ми закликаємо до додаткових оборонних можливостей, зокрема для захисту нашого неба; інвестицій у нашу оборонну промисловість; посилення тиску на Росію, включаючи заборону на в’їзд російським бойовикам, повне використання заморожених активів; рішучі політичні рішення щодо вступу України до ЄС та інші кроки»
З військового погляду ця атака показала два важливі моменти. Перший – Росія продовжує робити ставку на комбіновані удари, щоб одночасно запускати дрони, крилаті ракети, балістику, «Кинджали», «Циркони» та інші засоби ураження. Це створює максимальне навантаження на українську ППО. Другий – Україна зберігає високу здатність відбивати масовані атаки, але проблема балістики залишається критичною.
За попередніми даними Повітряних сил, протиповітряна оборона знешкодила 604 повітряні цілі 11 балістичних ракет Іскандер-М/С-400, 44 крилаті ракети Х-101/Іскандер-К/Калібр і 549 безпілотників. Водночас були зафіксовані влучання 16 ракет і 51 ударного дрона на 54 локаціях, а також падіння уламків на 23 локаціях. Ці цифри показують і силу української оборони, і межу того, що вона може зробити без достатньої кількості сучасних систем протиповітряного захисту.
Удар не обмежився Києвом і Київщиною. Богодухів на Харківщині зазнав атаки безпілотниками, постраждали 12 людей. Протягом доби російських ударів зазнали 20 населених пунктів Харківської області. Було пошкоджено автомобілі, будівлю пошти, готель, кав’ярню, заклад освіти, багатоповерхівку та спортивний заклад. На Полтавщині два дні поспіль російські сили атакували промислові об’єкти у Миргородському районі. У Черкасах через удар безпілотника по багатоповерхівці постраждали понад десять людей. Реакція міжнародних партнерів також має значення. Президент Франції Емманюель Макрон засудив масовану атаку Росії та застосування «Орешника», назвавши це проявом подальшої ескалації та безвиході російської агресії. Він заявив, що рішучість Парижа підтримувати Україну, працювати для справедливого й тривалого миру та зміцнювати безпеку Європи лише посилюється.
Росія продовжує воювати проти українських міст як проти живої системи. Вона б’є по воді, школах, метро, ринках, музеях, будинках, церквах, лікарнях, промислових об’єктах і транспортних вузлах. Її мета не лише фізичне руйнування, а виснаження людей, страх, ніч без сну, черги до лікарень, втрачені квартири, згорілі робочі місця, закриті станції метро, уламки у дворах і життя, яке знову доводиться збирати після вибухів. Саме тому відповідь на такі атаки не може бути лише словами співчуття. Україні потрібні додаткові системи ППО, більше засобів для перехоплення балістики, швидші інвестиції в оборонну промисловість, жорсткіший тиск на Росію та повне документування кожного удару по цивільних об’єктах. Бо кожен пошкоджений будинок, кожна школа, кожен музей і кожне укриття, по якому прилітає російська ракета, доводять: Москва не шукає миру. Вона продовжує бити по життю.
About the Author
Читати також:
Енергетичний терор і відповідь країни: анатомія масованої атаки на Київ і Україну 
Київ під ударом по енергосистемі, чому столиця знову без тепла і світла 
Антишахедна система оборони: як ЗСУ нарощують спроможності боротьби з дронами 
Нічна атака на Київ: як працюють “шахеди” зі шрапнеллю та що робити в разі ураження
