Штучний інтелект у вищій освіті вже став нормою, але університети не встигають змінювати правила
Штучний інтелект уже став звичною частиною навчання, але університети досі не встигли перебудувати правила, оцінювання та сам підхід до викладання. Студенти активно використовують ШІ для підготовки завдань, пошуку інформації та аналізу матеріалу, тоді як багато закладів вищої освіти лише формують політику його застосування. Це показало міжнародне дослідження AI in Higher Education Global Survey 2026, яке оприлюднила Digital Education Council. Звіт представили 9 липня. У ньому взяли участь 45 398 респондентів із 35 країн, серед яких 27 284 студенти та 18 114 викладачів. Дослідження стало одним із найбільших глобальних опитувань про використання штучного інтелекту у вищій освіті. Його результати демонструють розрив між реальними практиками студентів і тим, як швидко університети здатні змінювати навчальні програми, правила академічної доброчесності та способи перевірки знань.
Час для дій проаналізував, як ШІ змінює навчання, які ризики вже бачать студенти та викладачі і чому університетам потрібні не формальні заборони, а чіткі правила роботи з новими інструментами. За даними опитування, 88% студентів уже використовують інструменти штучного інтелекту у навчанні. Серед викладачів цей показник становить 77%, що на 16 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. Ці цифри показують, що ШІ вже не є експериментальним інструментом для окремих груп. Він став частиною повсякденного навчального процесу. Проблема полягає в тому, що університетські правила та методики змінюються значно повільніше. Понад половина студентів, 57%, заявили, що не отримують достатньо чітких рекомендацій щодо використання ШІ під час виконання завдань. Лише 29% вважають, що їхні викладачі добре підготовлені до того, щоб пояснювати, як правильно працювати з такими інструментами. Водночас 64% викладачів повідомили, що вже проходили навчання з ШІ-грамотності. Це свідчить, що певна підготовка відбувається, але її результати поки не стали помітними для більшості студентів.
«Штучний інтелект увійшов у повсякденне життя студентів і викладачів швидше, ніж університети змогли адаптуватися. Масове використання вже стало нормою, але цілісної практики його впровадження досі немає», – зазначають автори звіту.
ШІ дає студентам реальні переваги. 61% опитаних повідомили, що завдяки таким інструментам можуть більше часу приділяти аналізу та осмисленню ідей. Ще 31% почали виконувати складніші навчальні завдання. Це означає, що штучний інтелект може бути не лише способом швидше отримати відповідь, а й інструментом для роботи з великими обсягами інформації, пошуку зв’язків і перевірки гіпотез. Проте користь залежить від того, як саме студент використовує технологію.
Дослідження також зафіксувало перші ознаки надмірної залежності. 22% студентів визнали, що їм стає складніше працювати без штучного інтелекту. 20% покладаються на нього, щоб виконувати завдання якісніше. Ще 19% помітили, що стали гірше запам’ятовувати навчальний матеріал. Ці показники не означають, що ШІ автоматично погіршує навчання. Вони показують іншу проблему якщо інструмент починає замінювати самостійну роботу, а не доповнювати її, студент поступово втрачає частину навичок, які мав би розвивати.
Особливе занепокоєння викликає критичне мислення. 66% студентів побоюються, що використання ШІ може зробити навчання поверховішим. Серед викладачів такої думки дотримуються понад 73%. Ризик полягає в тому, що готова відповідь може створювати відчуття розуміння без глибокої роботи з матеріалом. Студент отримує структурований текст або розв’язання, але не завжди проходить шлях, необхідний для формування власної позиції, перевірки аргументів і виявлення помилок. Ще одна проблема стосується академічної чесності. 60% студентів хвилюються, що їхні однокурсники можуть використовувати ШІ для отримання несправедливої переваги. Це питання складніше за звичайне списування. Межа між дозволеною допомогою і підміною самостійної роботи часто залишається нечіткою. Один викладач може дозволяти використання ШІ для пошуку ідей, інший лише для мовного редагування, а третій повністю забороняти будь-які інструменти. У результаті студенти навчаються за різними правилами навіть у межах одного університету.
Найбільше відставання видно в системі оцінювання. Лише 28% студентів вважають, що університетські завдання допомагають їм розвивати навички, необхідні для майбутньої роботи зі штучним інтелектом. Ще 24% повідомили, що їм взагалі не дозволяють використовувати ШІ під час виконання жодного оцінюваного завдання. Такий підхід може тимчасово спростити контроль, але не готує студентів до ринку праці, де подібні інструменти вже активно використовуються. Через це 37% студентів не впевнені, що їхня освітня програма відповідає майбутнім вимогам професійного середовища. Серед викладачів 43% не вважають, що їхні курси можуть застаріти до моменту випуску студентів. Цей розрив у сприйнятті показує, що студенти сильніше відчувають тиск змін на ринку праці. Вони вже бачать, що роботодавці очікують уміння працювати з ШІ, аналізувати його відповіді, перевіряти дані та використовувати технологію без втрати власної професійної компетентності.
Автори звіту також нагадують про результати іншого дослідження Digital Education Council. У 2025 році 80% роботодавців заявили, що вища освіта не встигає за змінами, які відбуваються в індустрії. Це означає, що проблема виходить за межі окремих університетів. Якщо навчальні програми не оновлюються, студенти можуть отримувати диплом, але не мати практичних навичок, які вже стали базовими для сучасної роботи. Дослідження також виявило регіональні відмінності. У країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону, Європи, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки більшість викладачів планують і надалі активно використовувати ШІ у викладанні. У США та Канаді частка викладачів, які планують продовжувати активне використання ШІ, знизилася з 76% до 67%. Це найнижчий показник серед регіонів, охоплених дослідженням. Однак ці дані не варто трактувати як повну відмову від технології. Швидше вони свідчать про більш обережне ставлення до її впливу на якість навчання, академічну доброчесність і самостійність студентів.
У США та Канаді 55% викладачів вважають, що штучний інтелект може становити загрозу для інтелектуального розвитку людини. Крім того, 43% студентів підтримали б повну заборону використання ШІ в університетах. Такі настрої можуть бути пов’язані з тим, що університети цього регіону гостріше реагують на ризики автоматизації мислення, підміни авторства та складність перевірки знань. Водночас сама заборона не вирішує проблему, якщо студенти вже масово користуються ШІ поза формальними правилами. Університетам потрібна системна політика. Студенти мають розуміти, коли ШІ можна використовувати, для яких завдань це допустимо і де проходить межа між допомогою та порушенням академічної доброчесності. Викладачам, своєю чергою, потрібні не лише короткі курси з ШІ-грамотності, а готові методики, оновлені формати завдань і чіткі правила оцінювання. Традиційні письмові роботи, які легко виконати за допомогою генеративного ШІ, дедалі гірше показують реальні знання студента. Тому університетам доведеться ширше використовувати усні захисти, практичні завдання, проєктну роботу, аналіз джерел і пояснення логіки власного рішення.
«Студенти не просять знизити вимоги вони просять чітких правил. Викладачі хочуть адаптуватися, але потребують інституційного бачення. Ті університети, які почнуть діяти вже зараз, визначатимуть майбутнє освіти, а не наздоганятимуть зміни», – підсумовують Алессандро Ді Лулло та Денні Бієлік.
Штучний інтелект уже змінив спосіб, у який студенти шукають інформацію, виконують завдання та готуються до занять. Тепер головне завдання університетів не намагатися повернути освіту до стану, який існував до появи генеративного ШІ, а побудувати правила, що дозволять використовувати технологію без втрати якості навчання. Від того, наскільки швидко університети оновлять програми, оцінювання та стандарти академічної доброчесності, залежить не лише якість освіти. Це визначатиме, чи зможуть випускники працювати з новими технологіями професійно, критично та відповідально.
Джерела: Digital Education Council, EdTech Innovation Hub.
About the Author
Читати також:
Журналістика проти штучного інтелекту і хто має платити за контент 
Як ринки, що розвиваються, перебудовують інвестиційні стратегії через бум штучного інтелекту 
Україна і Європейська рада зі штучного інтелекту: новий рівень цифрової інтеграції 
Дорога освіта: як нові правила МОН змінюють контрактне навчання в Україні
