НКРЕКП готує нове підвищення прайс-кепів на ринку електроенергії: що може змінитися вже з 1 травня
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, готує перегляд граничних цін на ключових сегментах оптового ринку електроенергії. Йдеться про ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок і балансуючий ринок саме ті майданчики, де формується ціна ресурсу для трейдерів, постачальників і великого бізнесу. Поки що це не остаточне рішення, але сама поява такого проєкту вже показує напрям, у якому рухається регулятор. Після відкритого обговорення, що відбулося 17 квітня, департамент енергоринку представив пропозицію, яка передбачає нові цінові межі з 1 травня 2026 року.
Час для дій проаналізував, що саме пропонує регулятор для оптового ринку електроенергії, чому це питання знову винесли на порядок денний і як можливе підвищення граничних цін може позначитися на генерації, імпорті та витратах бізнесу.
Якщо постанову ухвалять у фінальній редакції без суттєвих змін, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна має зрости до 15 000 грн за МВт·год на всі години доби, а мінімальна становити 10 грн за МВт·год. Для балансуючого ринку пропонується встановити ще вищу верхню межу 17 000 грн за МВт·год, а мінімальну ціну 0,01 грн за МВт·год. Формально йдеться про технічне регуляторне рішення для оптового сегмента, але його наслідки виходять далеко за межі професійного ринку. Саме на цих майданчиках формується реальна ринкова вартість електроенергії у короткостроковій перспективі. Тому будь-яке розширення цінових меж автоматично означає, що в системі з’являється більше простору для дорожчого ресурсу, особливо у години підвищеного попиту або дефіциту потужностей.
Логіка такого кроку зрозуміла. Перегляд прайс-кепів зазвичай пояснюють необхідністю збалансувати ринок, підтримати імпорт електроенергії та забезпечити економічну доцільність генерації у складні періоди. Якщо електроенергія на короткострокових сегментах продається за ціною, яка не покриває витрати або не стимулює вихід додаткового ресурсу на ринок, система стає менш гнучкою. У такій ситуації виробники не мають достатньої мотивації збільшувати пропозицію, а імпорт може втрачати економічний сенс. Саме тому підвищення верхніх меж розглядається як інструмент, який має зробити ринок більш привабливим для тих, хто продає ресурс у пікові години. Для генерації це означає шанс отримати вищу виручку в моменти дефіциту. Для імпортерів можливість активніше заходити на ринок, якщо різниця в ціні робить постачання економічно виправданим. Для системи загалом спробу уникнути ситуацій, коли ресурс потрібен, але його невигідно продавати.
Водночас у цього рішення є й інший бік. Вищі прайс-кепи не дорівнюють автоматичному зростанню цін у кожну годину, але вони відкривають можливість для більш дорогих цінових піків. А це вже безпосередньо важливо для бізнесу, який купує електроенергію за ринковими правилами. Якщо у години підвищеного навантаження ресурс коштуватиме дорожче, витрати підприємств зростатимуть. Для частини компаній це означатиме тиск на собівартість виробництва, для частини потребу переглядати графіки споживання або шукати способи зменшення витрат. Тому дискусія навколо прайс-кепів завжди виходить за межі вузького професійного середовища. З одного боку, ринку потрібні стимули для стабільної генерації та імпорту. Без цього важко гарантувати стійке покриття попиту, особливо у періоди напруження в енергосистемі. З іншого боку, дорожчий ресурс на оптовому рівні створює ризик подальшого подорожчання для тих, хто залежить від ринкової ціни електроенергії.
Окрему увагу привертає те, що питання перегляду цінових обмежень знову виноситься вже після попередніх змін. На початку року регулятор уже підвищував прайс-кепи на короткострокових сегментах ринку. Тоді верхня межа цін на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку фактично була доведена до 15 000 грн/МВт·год. Тепер ідеться про новий етап перегляду, який має зафіксувати ці параметри та окремо визначити нові межі для балансуючого ринку.
Це показує, що ринок електроенергії входить у фазу, де регулятор дедалі активніше використовує цінові механізми як інструмент управління стійкістю системи. Такий підхід не усуває ризики сам по собі, але дозволяє швидше реагувати на нестачу ресурсу й змінювати стимули для учасників ринку. На цьому етапі ключове питання полягає не лише в самих цифрах, а в тому, як швидко і в якій саме редакції рішення буде ухвалене. Очікується, що проєкт постанови найближчим часом винесуть на засідання НКРЕКП, де й затвердять остаточний варіант документа. За ринковими оцінками, це може статися вже наступного тижня.
Якщо рішення ухвалять, з 1 травня 2026 року ринок отримає нові цінові межі. Для генерації та імпорту це може стати сигналом, що держава готова дати більше економічної свободи в обмін на більшу стійкість системи. Для бізнесу попередженням, що електроенергія у пікові години може коштувати дорожче. Для всього ринку підтвердженням, що період відносно стриманих цінових обмежень поступово змінюється моделлю, де вища ціна розглядається як плата за наявність ресурсу в потрібний момент. У підсумку йдеться про вибір між двома чутливими речами стабільністю енергосистеми і вартістю ресурсу для споживача ринкового сегмента. Регулятор, схоже, робить ставку на перше. Але остаточний ефект цього рішення визначатиметься тим, як саме нові прайс-кепи працюватимуть у реальних умовах ринку вже після 1 травня.
About the Author
