Ормузька протока знову пропускає танкери, чому енергетичний ринок ще не повернувся до стабільності
Відновлення руху нафтових і газових танкерів через Ормузьку протоку стало важливим сигналом для світового енергетичного ринку. Після майже трьох місяців блокування через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном через один із найважливіших морських маршрутів знову почали проходити судна із зрідженим природним газом і нафтою. Це може зменшити напругу на ринку, але поки не означає, що ризики для цін, логістики й постачання енергоносіїв зникли.
Прохід перших танкерів через Ормузьку протоку є не стільки поверненням до нормальності, скільки обережною перевіркою, чи готовий регіон бодай частково розблокувати енергетичний рух. Судна проходять транзитним маршрутом, який дозволив використовувати Іран. Це важлива деталь, бо вона показує ключ до стабільності залишається не лише в руках ринку, а й у політичних рішеннях Тегерана, Вашингтона та інших учасників конфлікту. Через протоку вже пройшли або рухаються кілька важливих суден. Серед них танкери для перевезення зрідженого природного газу Fuwairit, Al Rayyan і Al Hamra, а також супертанкер Eagle Verona, який перевозить близько 2 млн барелів басрійської нафти до китайського порту Нінбо. Маршрути цих суден ведуть до Пакистану, Китаю та Індії країн, для яких безперебійний рух через Ормуз має стратегічне значення.
Ормузька протока є одним із найвразливіших місць світової енергетики. Через неї зазвичай проходить приблизно 20% глобальних постачань нафти та зрідженого газу. Це не просто морський шлях на мапі. Це канал, від якого залежать ціни на пальне, промислове виробництво, авіаційні перевезення, енергетична безпека країн Азії та стабільність біржових котирувань у світі. Саме тому блокування протоки одразу спричинило нервову реакцію ринку. Після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого Тегеран почав погрожувати перекриттям маршруту. Ціни на нафту, які були близько 70 доларів за барель, на піку в березні наблизилися до 120 доларів. Це показало, наскільки швидко політична й воєнна напруга в Перській затоці може перетворитися на глобальну цінову проблему. Нинішній рух танкерів знижує частину цієї напруги. Але ситуація залишається хиткою, бо за останні тижні позиція Ірану змінювалася кілька разів. Спочатку Тегеран оголошував про відкриття протоки під час перемир’я, що одразу обвалювало ціни. Потім знову заявляв про закриття і погрожував атаками на судна. Паралельно США зберігають морську блокаду й наполягають на укладенні угоди.
Саме тому енергетичний ринок дедалі менше реагує на гучні заяви й дедалі більше дивиться на реальні дії.Якщо танкери проходять, ціни можуть знижуватися. Якщо з’являються нові погрози або судна знову зупиняються, ринок миттєво закладає ризик у вартість нафти, газу й пального. У таких умовах будь-яка заява з Тегерана чи Вашингтона може за кілька годин змінити очікування трейдерів, імпортерів і споживачів. Найбільш залежною від Ормузької протоки залишається Азія. Для окремих країн регіону постачання через цей маршрут сягають до 90%. Китай, Індія, Пакистан та інші імпортери не можуть спокійно ігнорувати перебої, бо йдеться про енергію для промисловості, транспорту, електростанцій і побутового споживання. Через затримки вже з’являлися обмеження скорочення робочих тижнів, заклики економити електроенергію, зміна графіків роботи підприємств.
Європа також не захищена від наслідків. Навіть якщо вона не залежить від Ормузу так сильно, як Азія, світовий ринок енергоносіїв працює як сполучена система. Якщо в одному місці виникає ризик дефіциту, ціна реагує всюди. Особливо чутливим може бути авіаційне пальне. За тривалих перебоїв запасів може вистачити лише на кілька тижнів, а це вже впливає не тільки на авіакомпанії, а й на логістику, туризм, вантажні перевезення та суміжні галузі.
Для України ця історія не є далекою. Навіть якщо український ринок фізично не стоїть у черзі за танкерами в Ормузькій протоці, він залежить від світових котирувань на нафту, газ і пальне. Будь-яке різке подорожчання на міжнародному ринку швидко відбивається на очікуваннях трейдерів, закупівлях, цінах на АЗС і настроях споживачів. Після загострення на Близькому Сході нафта подорожчала на 8%, газ на 28%. Для України це створило додатковий тиск на паливний ринок. Важливо, що подорожчання в Україні пояснювали не лише реальною зміною собівартості, а й панічними настроями. Це типовий ризик для ринку пального коли є загроза великого дефіциту у світі, ціни можуть зростати ще до того, як дефіцит реально дійшов до конкретної країни. Така поведінка ринку зрозуміла, але небезпечна для споживачів. Якщо мережі АЗС швидко реагують на погані новини й піднімають ціни, вони мають так само реагувати на зниження котирувань. Саме тому важливо, щоб падіння цін на основних біржах відображалося і на українських заправках. Окремий позитивний сигнал реакція «Укрнафти», яка після зниження котирувань почала знижувати ціни. Антимонопольний комітет не знайшов доказів змови учасників паливного ринку щодо підвищення цін. Але це не скасовує потреби уважно стежити за ціноутворенням. Паливний ринок дуже чутливий до страху, а страх часто коштує споживачам не менше, ніж реальні перебої з постачанням.
Відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку може стати короткостроковим полегшенням для світових цін. Але це полегшення тримається на дуже тонкій основі. Якщо конфлікт не отримає стійкого політичного врегулювання, будь-яка нова військова дія, погроза або обмеження для суден може знову підняти ціни. Ринок уже побачив, наскільки швидко барель може подорожчати з 70 до майже 120 доларів.
Ормузька протока знову працює, але світова енергетика все ще живе в режимі підвищеного ризику. Фізичний прохід танкерів важливий, бо він дає ринку реальний сигнал. Але поки маршрут залежить від політичних рішень і воєнної напруги, стабільність залишається умовною. Для України це означає кілька речей. Потрібно уважно стежити за світовими котируваннями, не дозволяти паливному ринку прикривати панікою необґрунтовані стрибки цін, вимагати симетричної реакції на подорожчання і здешевлення, а також враховувати, що навіть далекий конфлікт у Перській затоці може швидко прийти в українські ціни на пальне. Ормуз показав головне у сучасній енергетиці відстань між кризою на морському маршруті й чеком на заправці може бути дуже короткою.
About the Author
Читати також:
Ормузька протока стала точкою великого тиску, США та Іран увійшли у гру на витримку 
Ормузька протока і світова торгівля, як блокада б’є по добривах, алюмінію, гелію та базових потребах 
Сонячні панелі знову дорожчають, як змінюється ринок і що це означає для України 
Біткоїн повернувся вище 78 тисяч доларів, що стоїть за зростанням
