Таємні навчання Китаю і Росії, чому Європа бачить у цьому загрозу для безпеки
Таємна військова підготовка російських сил у Китаї стала новим сигналом для Європи співпраця Москви і Пекіна дедалі більше виходить за межі дипломатичних заяв і набуває практичного військового значення. За даними Reuters, навчання були пов’язані з війною Росії проти України, відбувалися на об’єктах Народно-визвольної армії Китаю та були схвалені на високому рівні в російському оборонному відомстві. Час для дій розібрався, чому ці навчання викликали занепокоєння в ЄС, яку роль у них могли відігравати російські й китайські генерали та чому тема радіологічного, біологічного і хімічного захисту має особливе значення під час війни.
За інформацією Reuters, таємна підготовка російських військових у Китаї минулого року була особисто схвалена міністром оборони Росії. У секретному російському документі, з яким ознайомилося агентство, міститься пряме посилання на внутрішній наказ, виданий Андрієм Бєлоусовим у серпні 2025 року. У документі йдеться, що відповідно до його рішення делегація Збройних сил Росії вирушила до Китаю для участі в навчаннях на об’єктах Народно-визвольної армії Китаю. Ця деталь важлива, бо показує не випадковий контакт між військовими структурами, а організовану взаємодію, погоджену на рівні оборонного керівництва. Участь щонайменше чотирьох російських і китайських генералів, про яку повідомляє Reuters, також свідчить, що йдеться не про технічний обмін або формальну освітню програму. Особливу увагу європейських посадовців привернула тематика одного з курсів. За даними агентства, у листопаді на військовому об’єкті в Пекіні відбувся тритижневий тренінг, присвячений радіологічному, хімічному та біологічному захисту. У звітах описані російські військові, які слухали лекції китайського інструктора, розглядали модель ядерного реактора та проходили навчання з «хімічної розвідки», «радіаційної розвідки» і захисту вентиляційних систем від забруднення.
Для мирного часу такі курси можна було б пояснювати стандартною підготовкою армії до надзвичайних ситуацій. Але для Росії, яка веде війну проти України, будь-яке навчання у сферах радіологічного, біологічного чи хімічного захисту має інше політичне звучання. Воно може підсилювати російські військові можливості, навіть якщо формально подається як оборонне. Один із європейських чиновників, коментуючи цю частину підготовки, наголосив, що саме включення навчання з радіологічної, біологічної та хімічної війни підкреслило стратегічний характер обмінів.
«Включення навчання з радіологічної, біологічної та хімічної війни підкреслило стратегічний характер обмінів»
Пекін заперечує звинувачення і продовжує наполягати, що його позиція щодо війни Росії проти України не змінилася. Китайське МЗС заявило, що відповідні твердження не мають підстав.
«Відповідні звинувачення є абсолютно безпідставними»
Китай роками намагається зберігати образ держави, яка не є стороною війни й може претендувати на роль посередника. Але повідомлення про підготовку російських військових на китайських військових об’єктах ставлять цю позицію під сумнів для європейських урядів. Для ЄС проблема полягає не лише у словах Пекіна, а в тому, чи отримує Росія практичну підтримку, яка допомагає їй продовжувати війну. Ще минулого місяця Reuters повідомляло з посиланням на європейські розвідувальні служби та військові документи, що Китай у листопаді навчив близько 200 російських військовослужбовців, частина яких згодом могла приєднатися до бойових дій в Україні. Кремль тоді відмовився від коментаря, але заявив про «неправдиву інформацію», опубліковану на Заході.
Керівниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас 15 червня заявила, що Брюссель підтвердив проведення навчань через власні канали і зараз оцінює наслідки. Пекін, у відповідь, назвав її слова «нічим іншим, як наклепом». Реакція Німеччини показує, що ця тема вже перейшла з площини розвідувальних оцінок у політичну. 3 липня Берлін викликав посла Китаю до МЗС через повідомлення про таємні російсько-китайські навчання. Німецьке дипломатичне джерело сформулювало позицію жорстко: усе, що допомагає Росії продовжувати війну проти України, створює ризики і для європейської безпеки.
«Все, що дає змогу Росії продовжувати її агресивну війну проти України, також загрожує нашій безпеці. Таким чином рішуча та наростаюча підтримка Китаєм жорстокої агресивної війни Росії напряму впливає на нашу безпеку»
Для Європейського Союзу ця ситуація є складною. Китай залишається одним із ключових торговельних партнерів ЄС, але водночас його зв’язки з Росією дедалі частіше розглядаються як безпекова проблема. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські держави сприймають Москву як головну воєнну загрозу. Тому будь-яке поглиблення військової взаємодії Росії з Китаєм автоматично потрапляє у поле уваги європейських урядів.
У межах ЄС уже тривають закриті обговорення щодо можливої реакції на ці навчання. Питання полягає в тому, чи готовий блок посилювати тиск на Китай, якщо це може вдарити по торговельних інтересах. ЄС уже запроваджував санкції проти китайських компаній, які, за твердженням Брюсселя, підтримують російські військові зусилля. Нові дані можуть посилити аргументи тих, хто вважає, що до Китаю більше не можна ставитися лише як до економічного партнера. Ще один важливий аспект різниця у військовому досвіді Росії та Китаю. Росія після більш ніж чотирьох років бойових дій проти України має практичний досвід сучасної війни. Китай, попри велику та технологічно розвинену армію, десятиліттями не брав участі у масштабних бойових діях. Саме тому співпраця може бути вигідною обом сторонам: Китай надає інфраструктуру, обладнання, симулятори й теоретичну підготовку, а Росія може приносити досвід реальної війни. У російських внутрішніх військових звітах, з якими ознайомилося Reuters, згадувалися сильні та слабкі сторони китайської підготовки. Один зі звітів про навчання в Нанкіні високо оцінював рівень обладнання, використання симуляторів і теоретичні знання інструкторів, але окремо зазначав відсутність бойового досвіду у Китаю.
«В одному звіті про навчання в Нанкіні високо оцінювався рівень обладнання, використання симуляторів та високі теоретичні знання інструкторів, а також особливо зазначалася відсутність бойового досвіду у Китаю»
Російська сторона публічно намагається знецінити повідомлення про такі навчання. Голова комітету з питань оборони російського парламенту Андрій Картаполов назвав інформацію «повною нісенітницею» і заявив, що російським військовим нічому вчитися в Китаю.
«Російським військовим нічому вчитися в Китаю»
Однак така заява не знімає головного питання: чому тоді російські військові, зокрема високопоставлені офіцери, могли брати участь у підготовці на китайських військових об’єктах. За даними Reuters, російську делегацію очолював генерал-полковник Рустам Мурадов, заступник головнокомандувача Сухопутними військами Росії. Також у документах згадуються китайський генерал-майор Лі Цзіньсунь, начальник Військової академії радіологічного, хімічного та біологічного захисту армії Китаю, і російський генерал-майор Віталій Герасимов, який брав участь у курсі в Бенбу.
Участь таких посадовців робить історію значно серйознішою. Це не рівень окремих інструкторів або разового візиту. Це рівень, на якому військова співпраця може мати довгострокові наслідки для війни в Україні та для безпеки Європи. Для України ця інформація важлива з кількох причин. По-перше, вона вказує на можливі додаткові канали підтримки Росії, які не завжди мають вигляд прямого постачання зброї. По-друге, вона показує, що російська армія продовжує шукати зовнішні ресурси для підготовки своїх військових. По-третє, вона посилює аргументи Києва у діалозі з європейськими партнерами щодо необхідності уважніше оцінювати роль Китаю у війні. Найбільший ризик для Європи полягає в тому, що китайсько-російська співпраця може ставати більш системною. Якщо навчання російських військових у Китаї підтвердяться на політичному рівні, це означатиме, що Пекін не лише зберігає зв’язки з Москвою, а й допускає практичну взаємодію, яка може допомагати російській армії. ЄС опинився перед непростим вибором. Ігнорувати такі сигнали вже складно, але жорстка реакція на Китай може мати економічну ціну. Саме тому повідомлення про таємні навчання є не лише військовою історією. Це перевірка для європейської політики: чи готовий ЄС розглядати Китай не тільки як торговельного партнера, а й як державу, дії якої можуть напряму впливати на війну Росії проти України.
About the Author
Читати також:
Санкції ЄС проти Китаю: як Захід реагує на технологічну підтримку Росії у війні проти України 
Ядерні навчання Росії та Білорусі, що стоїть за новим тиском на північні кордони України 
18-й пакет санкцій ЄС: чим Європа б’є по економіці росії цього разу 
Саміт США і Китаю в Пекіні, про що домовляються Трамп і Сі та чи вплине це на Україну
