
Без щеплень — без школи: що змінює законопроєкт №13367
13 червня 2025 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради законопроєкт №13367 «Про захист населення від інфекційних хвороб». Документ містить важливі зміни, які зачіпають права дітей, обов’язки батьків і повноваження медиків.
Суть не в тому, щоб когось покарати. Йдеться про системну відповідь на виклики, пов’язані з падінням рівня вакцинації в країні, ризиками спалахів і правовими прогалинами, через які освітні заклади фактично не мали чітких інструкцій, як діяти у випадках відмови від щеплень.
Розбираємося спокійно: що пропонує уряд, чи дійсно будуть заборони для дітей без щеплень і як держава намагається врівноважити право на освіту та безпеку суспільства.
Що саме пропонує законопроєкт?
Уряд пропонує внести зміни до чинного Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» (редакція від 2000 року, з численними змінами). Законопроєкт №13367 уточнює і конкретизує процедури, що вже частково діяли, але не мали чіткої правової опори.
Основні новації:
1. Чітке обмеження: без щеплень без навчання у школі або садку
«Діти, які не отримали профілактичні щеплення згідно з Календарем, без наявних медичних протипоказань, не можуть відвідувати заклади освіти, крім форм дистанційного або екстернатного навчання.» (законопроєкт №13367)
Це означає: якщо дитина не щеплена, але є здоровою (тобто відсутні медичні протипоказання), вона не може бути присутня у колективі у школі, дитсадку, гуртках тощо.
Пропонується альтернатива: дистанційна або екстернатна форма навчання.
2. Обов’язок дотримуватись лікувального режиму для хворих
Особи, які є носіями інфекційних захворювань, повинні дотримуватись санітарно-епідемічного режиму, визначеного лікарем або уповноваженим органом.
Це положення формалізує вже відомі практики ізоляція, лікування, обмеження контактів які діяли під час COVID-19 і епідемій кір/дифтерії. Тепер це буде закріплено на законодавчому рівні.
3. Формалізація відмови від щеплень
Медичні заклади повинні мати:
- письмову відмову батьків від щеплення або
- акт про відмову (якщо письмової згоди немає), оформлений за формою, затвердженою МОЗ.
Це знімає правову невизначеність, коли лікарі не знали, як діяти у випадку відмови і коли самі батьки вважали, що щось «можна обійти».
Чому ця тема знову стала актуальною?
В Україні рівень охоплення вакцинацією знижується. Наприклад, станом на лютий 2025 року:
- лише 58% дітей вакциновані від кору;
- менше ніж 60% від дифтерії і правця.
Це нижче за рекомендований ВООЗ рівень у 95%, який дозволяє сформувати колективний імунітет. У таких умовах навіть кілька нещеплених дітей можуть стати вразливим ланцюгом і привести до спалаху.
Питання вже не в ідеології. А в практичному наслідку. У 2018–2019 роках Україна пережила найбільший в Європі спалах кору. У 2020-х загроза дифтерії. У 2025 нова хвиля дебатів. Уряд, схоже, вирішив діяти на випередження.
Як це вплине на батьків і дітей?
Якщо дитина має щеплення нічого не зміниться.
Батьки просто надають довідку за формою 063/о (про проведення щеплень), як і раніше.
Якщо є медичні протипоказання дитина навчається у звичайному режимі.
Це має бути підтверджено офіційно рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) або випискою з медичної картки.
Якщо відмова навчання тільки дистанційне або екстернат.
І саме це стане точкою напруги для багатьох сімей.
Що каже Конституція і чи не порушує це права дитини?
Ключове питання: чи мають право обмежити доступ до освіти через відсутність щеплень?
Конституція України гарантує право на освіту (ст. 53).
Водночас ст. 49 гарантує право на охорону здоров’я, а це включає право на безпечне середовище для інших дітей.
Рішення Європейського суду з прав людини (справа Vavřička v. Czech Republic, 2021) визнало допустимим обмеження доступу до дитячих закладів для нещеплених дітей як законну і виправдану міру захисту суспільного здоров’я.
Отже, законопроєкт ґрунтується на міжнародних прецедентах і не суперечить базовим правам, якщо забезпечується альтернатива, а вона тут є (дистанційна форма).
Чи є це обов’язковою вакцинацією?
Ні. Закон не передбачає примусового щеплення.
Йдеться не про покарання, а про умови доступу до освітніх установ. Це інструмент епідемічного контролю, а не втручання в тіло.
Батьки мають право відмовитись. Але у такому разі мають погодитися на іншу форму навчання.
Чи підтримають депутати цю ініціативу?
Проєкт поданий Кабінетом Міністрів, підтриманий Міністром охорони здоров’я та Комітетом з питань здоров’я нації. Це свідчить про політичну консолідованість.
Але можливий спротив окремих депутатів та груп, які орієнтуються на електорат із критичним ставленням до вакцинації. Дискусія точно буде особливо у частині прав дитини, освіти та морального вибору.
Законопроєкт №13367 це спроба систематизувати і врівноважити дві важливі сфери:
- право дитини на освіту;
- право інших дітей на безпечне освітнє середовище.
Держава не змушує вакцинуватись, але чітко окреслює правила для тих, хто не хоче цього робити.
Це не кара, а механізм відповідальності.
І якщо його ухвалять, освітні заклади, батьки і лікарі, нарешті, отримають єдину зрозумілу правову позицію.















