Чотириденний робочий тиждень в Україні: що дозволяє закон і які є міфи
У травні 2024 року ідея чотириденного робочого тижня знову стала темою для обговорень цього разу не лише в експертних колах, а й у масових медіа. Привід заява Даніїла Гетманцева, голови фінансового комітету Верховної Ради, про те, що українські компанії можуть експериментувати з новими форматами роботи, але лише за згодою сторін. Спробуємо розібратися: чи справді в Україні можна перейти на чотириденний тиждень, хто і як це вирішує, а також що каже закон.
Що насправді обговорюють
Чотириденний робочий тиждень не новація. Дискусії про те, чи може український бізнес скоротити робочий графік, точаться вже не перший рік. Цього разу тему підхопили після коментаря Гетманцева в інтерв’ю Новини.LIVE. Він зазначив:
«Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання».
Ключова думка: ніхто не може змусити компанії чи працівників переходити на чотири робочі дні рішення залишається суто добровільним, а експеримент можливий лише за взаємною згодою.
Як працює трудове законодавство: розбираємо по статтях
В Україні режим роботи та його тривалість регулює Кодекс законів про працю України (КЗпП):
1. Основна норма ст. 50 КЗпП:
Тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Цей ліміт є обов’язковим для всіх, і роботодавець не має права вимагати працювати понад цю межу без компенсації.
2. Організація робочого тижня ст. 52 КЗпП:
Передбачає, що може бути і п’ятиденний, і шестиденний робочий тиждень із двома або одним вихідним. Як саме розподіляти години питання, що вирішується у правилах внутрішнього трудового розпорядку, колективних чи індивідуальних договорах. Закон не забороняє погодити й інший формат, якщо сумарно працівник не перевищує 40 годин на тиждень.
3. Гнучкий або скорочений час ст. 56 КЗпП:
Ця стаття дозволяє встановити неповний робочий час (неповний день або тиждень), але тільки за взаємною згодою працівника і роботодавця. Формулювання “за угодою сторін” означає без згоди людини нічого змінити не можна.
4. Колективні договори та правила ст. 65 КЗпП:
Конкретний режим роботи (у тому числі можливий перехід на 4 дні) може бути прописаний у колективному договорі, що діє на підприємстві.
5. Військовий час і форс-мажор:
На період воєнного стану трудові права обмежуються лише в межах, встановлених спеціальним законом (зокрема, йдеться про пріоритет безперервної роботи для підприємств критичної інфраструктури), але це не означає заборону на гнучкі формати для приватного сектору.
Як це працює на практиці
Можливість чотириденного робочого тижня цілком реально передбачена законом.
Головна умова добровільність і дотримання ліміту в 40 годин на тиждень. Якщо працівник і роботодавець домовились: наприклад, працювати по 10 годин чотири дні на тиждень це цілком законно. Те ж стосується і випадків, коли працівник хоче менше годин за меншу оплату це також оформляється за погодженням сторін.
Роботодавець не має права в односторонньому порядку скоротити або збільшити тривалість робочого часу без письмової згоди працівника.
У державному секторі (держслужба, освіта, медицина) режими роботи часто визначені окремими актами Кабміну, тому зміни тут вимагають офіційних змін до нормативної бази.
Європейський і світовий досвід
Гетманцев у своїх словах посилається на європейські приклади:
- Бельгія із 2022 року дозволено працівникам самостійно обирати, працювати 4 чи 5 днів, головне не перевищити 38-40 годин на тиждень.
- Польща у 2024-му стартував державний експеримент із чотириденним тижнем у кількох компаніях. Це добровільна участь, і законодавчої вимоги до всіх роботодавців немає.
- Ірландія кілька тестових проєктів для окремих галузей, поки без широкого впровадження.
У більшості країн ЄС та Великій Британії ініціатива зі скорочення робочого тижня йде від бізнесу і профспілок, а не з урядового мандату.
Актуально
Які міфи і спекуляції поширюють
- “Завтра всіх переведуть на чотири дні”
Це неправда. Усі заяви про масовий або обов’язковий перехід не підтверджені жодним законом чи урядовим рішенням. - “Можуть зменшити зарплату, якщо погодишся на чотири дні”
Якщо зберігається обсяг робочого часу (наприклад, 40 годин у 4 дні), то зарплата не має зменшуватися. Якщо ж погоджуєтеся на скорочений тиждень із меншими годинами оплата також буде меншою, але це питання взаємної домовленості, а не автоматичного зменшення. - “Закон забороняє гнучкі формати”
Це також не відповідає дійсності. Головне фіксувати домовленість у трудовому договорі чи додатковій угоді до нього.
Що варто знати працівникам і роботодавцям
- Право на відмову: працівник має повне право не погоджуватись на зміну графіка. Примус незаконний.
- Графік узгоджується: новий режим фіксується письмово, бажано в додатковій угоді до трудового договору.
- Усі соцгарантії зберігаються: якщо не порушується загальний трудовий стаж і ліміт у 40 годин на тиждень.
- Важливо: у держсекторі будь-які зміни можливі лише за окремим наказом або змінами в нормативці.
Чотириденний робочий тиждень в Україні це не примха і не загроза, а питання домовленості між працівником і роботодавцем, яке вже сьогодні дозволяє чинне трудове законодавство. Перехід на інший графік можливий лише добровільно, без тиску, і лише в межах, визначених законом. У найближчій перспективі немає жодних законопроєктів, які б запроваджували обов’язковий чотириденний робочий тиждень для всіх.
Ключові норми КЗпП:
- ст. 50 тривалість робочого часу
- ст. 52 розподіл робочого тижня
- ст. 56 гнучкий, неповний робочий час
- ст. 65 роль колективного договору
Світовий досвід показує: нові формати роботи стають популярними тоді, коли враховують баланс інтересів бізнесу й людини. Для України ключовим залишається одне зберігати вибір за працівником і роботодавцем.
About the Author
Читати також:
Повоєнні вибори: чому Україні потрібен окремий закон і як його готують у Верховній Раді 
Чи можна жити в нічному ритмі й залишатися здоровим: міфи, наука і досвід воєнного часу 
Закон про нетерпимість: чому 5488 не загроза свободі, а юридичний захист кожного 
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює?
