Торговельна напруга довкола українського експорту: чому п’ять країн ЄС блокують нову угоду і що стоїть за вимогами
Україна офіційно зберегла розширений доступ до європейського ринку завдяки новій тимчасовій торговельній угоді з ЄС. Але п’ять сусідніх країн Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина й Болгарія відкрито виступили проти чинної редакції угоди. Чому саме вони опинились у центрі конфлікту, які основні претензії висувають і як виглядає новий режим експорту для українських аграріїв розкладаємо по фактах із посиланнями на офіційні документи.
Що таке «торговельний безвіз» і як змінився підхід ЄС
Після початку повномасштабної війни у 2022 році ЄС підтримав Україну, скасувавши всі мита й квоти на експорт українських товарів до Євросоюзу.
Цей тимчасовий режим, так званий «торговельний безвіз», мав допомогти українській економіці втриматися у період шоку та втрат.
- Спочатку «безвіз» діяв один рік, а згодом ЄС його подовжував уже з певними обмеженнями на агропродукцію, яка спричинила найбільше напруження.
- Офіційний пресреліз Єврокомісії (2022)
Чому країни-сусіди забили на сполох: економічний тиск і протести фермерів
Найбільше від зміни торговельних правил постраждали фермери країн, що межують з Україною.
Власні виробники зерна, меду, кукурудзи, м’яса птиці та яєць опинились у нерівних умовах — через низькі ціни на українську продукцію та її масовий наплив.
- За оцінками урядів Польщі, Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини:
- їхній агросектор втрачає прибутки через демпінг з боку України;
- збільшується ризик банкрутств локальних ферм;
- ціни на внутрішньому ринку стають нерентабельними для місцевих виробників.
- Це викликало масові протести фермерів, блокування кордонів і тиск на уряди з вимогою захистити свої ринки.
- Reuters: EU agrees new restrictions on Ukraine agri imports (2024)
Які основні вимоги висунули п’ять країн
- Введення “захисних механізмів: країни вимагали автоматично запроваджувати квоти, мита або тимчасову заборону на ввезення, якщо обсяги імпорту певних товарів з України перевищують погоджений ліміт.
- Прозорість та відкритість переговорів щодо нової угоди: представники Польщі та Румунії заявили, що переговори проходили поспіхом, а реальні економічні наслідки для локального агросектору врахували недостатньо.
- Компенсаційний фонд для місцевих фермерів: Болгарія, Угорщина й інші наполягають на створенні спеціального фонду для підтримки фермерів, які несуть збитки через конкуренцію з українським агроекспортом.
- Обов’язкова екологічна сертифікація та посилений контроль якості: Уряд Угорщини, зокрема, підкреслює, що продукція має відповідати екологічним та фітосанітарним стандартам ЄС, а контроль за якістю повинен бути посилений.
- Окремі країни (наприклад, Польща) вимагають автоматичних компенсацій для аграріїв, якщо ціни на внутрішньому ринку падають через конкуренцію з Україною.
Як виглядає нова тимчасова угода Україна-ЄС (з червня 2025 року)
- Безмитний режим діє, але з “гнучкими обмеженнями”:
- Україна зберігає майже повний безмитний доступ до ринку ЄС, але для найбільш чутливих категорій (зерно, яйця, м’ясо птиці, мед, цукор, овес, крупи) впроваджуються обмеження за обсягами (ліміти).
- Якщо експорт певної групи товарів перевищує ліміт автоматично активуються safeguard-механізми (тимчасові мита чи квоти, а у крайніх випадках тимчасова заборона).
- Залишається вимога до якості та екології: експортери з України мають підтверджувати відповідність європейським стандартам.
- Угода є тимчасовою: вона діє до чергового перегляду або до стабілізації ринку.
- Офіційний пресреліз Єврокомісії, 28 червня 2025
Які аргументи наводить Єврокомісія та позиція України
- Єврокомісія: пояснює, що компромісна угода дозволяє одночасно підтримати українську економіку в умовах війни і врахувати проблеми європейських фермерів. У разі необхідності обіцяють ввести додаткові safeguard-механізми. Зазначають, що Україна виконує більшість стандартів якості ЄС і оперативно реагує на проблемні випадки.
- Україна: наголошує на життєвій важливості доступу до європейського ринку, особливо в умовах заблокованих морських шляхів. Влада обіцяє працювати з ЄС над прозорістю експорту й розвитком локальної переробки сільськогосподарської продукції, щоб уникнути надлишкового тиску на європейських фермерів.
Чому конфлікт саме із цими п’ятьма країнами
- Географічна близькість: увесь наземний потік українського експорту йде саме через Польщу, Словаччину, Румунію, Болгарію та Угорщину. Саме їхній ринок “переповнюється” дешевою агропродукцією до того, як вона потрапить до решти ЄС.
- Структура економіки: аграрний сектор у цих країнах значна частина ВВП, велика частина населення працює у сільському господарстві.
- Внутрішньополітичний тиск: урядові ці країни змушені реагувати на масові протести фермерів і захищати свої електоральні інтереси напередодні виборів.
Конфлікт довкола нової торговельної угоди це не просто економічна суперечка, а питання балансу між підтримкою України під час війни та захистом внутрішніх ринків ЄС. Польща, Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина мають об’єктивні економічні й політичні причини наполягати на додаткових обмеженнях та компенсаціях для своїх фермерів. Єврокомісія намагається знайти гнучкий компроміс: підтримати Україну, але не “поховати” фермерський рух у країнах-сусідах.
Угода, укладена в червні 2025 року, є тимчасовою і передбачає як преференції для України, так і чіткі safeguard-механізми для ринків ЄС. Дискусія триває і політичний тиск сусідів може призвести до подальших змін у режимі торгівлі.
About the Author
Читати також:
Волинське питання у 2025 році: як Польща та Україна шукають примирення через правду 
Україна та ОАЕ: історична угода про економічне партнерство, яка відкриває двері до глобального ринку 
Нова торгівля з ЄС: як змінився режим експорту для України і чому це компроміс для обох сторін 
Угода під тиском: що стоїть за новим торговельним пактом США та Британії і чому тут з’являється Китай
