Іноземці у ЗСУ: чому питання легалізації досі не вирішене у 2025
Станом на 2025 рік у лавах Збройних сил України служать тисячі іноземців з 72 країн світу. За відкритими даними, до складу Сухопутних військ приєдналися понад 8 тисяч добровольців-іноземців. Серед них громадяни Білорусі, Росії, Грузії, США, Польщі, Литви та інших країн. Особливо помітною є участь білоруських добровольців: їхні формування нараховують понад тисячу осіб, багато з яких отримали поранення або загинули під час бойових дій.
На відміну від таких історичних зразків, як Французький іноземний легіон, Україна не має сталого механізму легалізації іноземців-військових. Відсутність чіткого алгоритму створює для іноземців, які воюють на боці України, низку перешкод від проблем із посвідкою на проживання до неможливості отримати громадянство чи навіть базового страхування життя.
У 2024-2025 роках в Україні ухвалено декілька знакових нормативних актів:
- Закон про множинне громадянство №11469, який мав спростити отримання громадянства для тих, хто захищав Україну або зазнав політичних переслідувань у країнах-агресорах.
- Закон, що дозволяє іноземцям отримувати офіцерські звання за службу у ЗСУ.
Проте впровадження цих законів не супроводжується чіткою процедурою: у відомствах відсутні інструкції, немає “дорожньої карти”, і на практиці іноземці залишаються без захисту навіть після кількох років служби на фронті.
Бюрократія, дискримінація та соціальні обмеження
Реалії життя іноземного добровольця у ЗСУ це постійна боротьба з абсурдними перепонами:
- Білорусів і росіян часто не страхують або виставляють удвічі більшу ціну на страхування життя.
- Військовий квиток так звана “мілітарі-віза” дозволяє перебувати офіційно лише 90 днів, і не рятує від штрафів або ризику депортації.
- Банківські та побутові обмеження: труднощі з проведенням платежів за нерухомість, з отриманням резидентського статусу навіть для тих, хто виконує бойові завдання.
- Проблеми з отриманням або продовженням посвідки на проживання, водійських прав, відсутність базового соціального захисту для сімей військових.
Державні органи часто не мають чіткої відповіді щодо виконання законів, а будь-яке просування питання можливе лише після публічного резонансу. Всі ці моменти формують атмосферу правової невизначеності та моральної втоми серед іноземних військових.
Соціально-психологічний вимір і наслідки для обороноздатності
На передовій питання громадянства чи легалізації не мають значення: всі воюють за спільну справу, ризикують життям і підтримують один одного. Але у мирному житті поза фронтом іноземці опиняються у ситуації соціального та правового вакууму. Іноземний військовий може бути учасником бойових дій, але не мати доступу до найпростіших інструментів захисту чи повсякденного життя. Численні приклади від проблем з оформленням документів до ризику втрати легального статусу через суворі і часто непрозорі вимоги лише посилюють почуття несправедливості та фрустрації.
Законодавчі декларації не мають сили, якщо вони не підкріплені дієвими інструкціями та практичними механізмами. Інституційна слабкість призводить до того, що навіть після прийняття важливих законів іноземці залишаються без офіційного статусу, не можуть легально залишатися в Україні або забезпечити захист собі й своїм родинам. У відповідь багато добровольців обирають інші країни наприклад, Польщу, яка вже за кілька місяців легалізує білорусів, що втекли від режиму Лукашенка чи воювали на стороні України. Ті ж, хто залишаються, продовжують службу попри ризики, бо керуються особистими переконаннями, відданістю Україні і почуттям відповідальності за вибір, зроблений у 2022 році.
Ключові проблеми та необхідність змін
- Відсутність дієвого механізму легалізації та захисту іноземних військових;
- Байдужість або формалізм у виконанні законів органами влади;
- Соціальні та побутові обмеження, що створюють додатковий тиск на іноземців і їхні сім’ї;
- Демотивація, що призводить до втрати цінних союзників та підсилює ризики для обороноздатності.
Україна опинилася на роздоріжжі: залучення іноземних добровольців це не лише питання безпеки, а й тест на зрілість держави, її інституцій та системи цінностей. Тільки впровадження реальних, а не декларативних змін дозволить зберегти партнерство, підтримку і ефективність захисту країни у майбутньому.
Пояснення слів:
- Закон про множинне громадянство №11469 -нормативний акт, що передбачає спрощене отримання громадянства іноземцями, які воювали за Україну або постраждали від переслідувань у Білорусі чи РФ.
- Мілітарі-віза – тимчасовий статус, який дозволяє іноземцю перебувати на території України під час служби, але не гарантує тривалого легального перебування.
- Посвідка на проживання – документ, який дозволяє іноземцю легально перебувати та працювати в Україні тривалий час.
- Бюрократія – надмірне регулювання та формалізм у системі прийняття рішень, що ускладнює отримання базових прав.
About the Author
Читати також:
ФОП-нерезиденти в Україні: як іноземці відкривають бізнес у 2025 році 
Фінансова мотивація для захисників: чи зможе Україна змінити підхід до оборони за підтримки ЄС і партнерів? 
Як ЗСУ знищили «Іскандери» в Брянській області точна операція в тилу ворога 
Сумщина чи Донбас: де Росія готує головний удар цього літа?
