Михайло Драпатий замість Сирського, які зміни готують у керівництві ЗСУ
21 липня президент Володимир Зеленський оголосив про звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України. Новим керівником ЗСУ стане генерал-майор Михайло Драпатий. Формалізацію кадрових рішень президент анонсував на наступний день. Зміна головнокомандувача відбувається разом з оновленням Генерального штабу, підготовкою нової оборонної стратегії та продовженням корпусної реформи. Від Драпатого очікують стабільного управління бойовими операціями, виконання запитів підрозділів і чіткого бачення мобілізаційного процесу.
Час для дій проаналізував, чому вибір зупинили на Михайлові Драпатому, які завдання він отримав і наскільки обґрунтовано пов’язувати відставку Сирського з протестами у містах України.
«Я визначив, що новим Головнокомандувачем Збройних Сил України стане Михайло Драпатий. Разом з Михайлом, Євгенієм Хмарою, Павлом Палісою визначили, як має бути оновлена конфігурація Генерального штабу Збройних Сил України».
Ключовою деталлю заяви Зеленського стало одночасне оновлення кількох рівнів військового управління. Президент не обмежився оголошенням прізвища нового головнокомандувача. Він повідомив про майбутні зміни у Генеральному штабі та залучення до роботи командирів із бойовим, управлінським і технологічним досвідом. Перед ухваленням рішення Зеленський провів зустрічі з командирами армійських корпусів, корпусу морської піхоти, командувачем оперативного угруповання «Схід» Віктором Ніколюком та іншими представниками вищого військового керівництва. Серед учасників консультацій президент назвав Апостола, Редіса, Білецького, Горбатюка, Оболєнського та Бровді. За словами Зеленського, під час цих розмов аналізували пріоритети та подальшу модернізацію управління армією. Це вказує на те, що кадровому рішенню передувало обговорення з командирами різних рівнів, які безпосередньо відповідають за бойові підрозділи та окремі напрямки фронту.
Відставка Сирського була представлена як керована передача повноважень. У заяві президента немає звинувачень у провалі операцій або неналежному виконанні обов’язків. Навпаки, Зеленський згадав результати Сирського під час оборони Києва, Харківської наступальної та Курської операцій.
«Факт, що Олександр Сирський забезпечив результати України у захисті Києва, у Харківській наступальній операції, у Курській операції. Значний шлях пройдено, захист України триває, і потрібне гідне ставлення до кожного воїна. Я вдячний Олександру Сирському та кожному нашому воїну за сильні фронтові позиції України. Я вдячний Михайлу Драпатому за саме такий погляд. Сьогодні з Олександром Сирським та з Андрієм Гнатовим ми говорили про подальші формати служби і правильну передачу справ».
Згадка про можливі подальші формати служби Сирського означає, що його досвід можуть використати після залишення посади головнокомандувача. Конкретної посади або нового напрямку роботи президент не назвав. Особливу увагу Зеленський приділив безперервності бойового управління. Зміна головнокомандувача під час активних операцій потребує швидкої передачі інформації, повноважень і поточних планів. Саме тому президент окремо наголосив на злагодженому та інституційному переході.
«Визначив з Михайлом Драпатим, які завдання мають бути реалізовані найближчим часом і в середньостроковій перспективі. Операції Сил оборони України тривають і мають тривати стабільно. План далекобійних санкцій України, наша програма мідлстрайків будуть виконуватись абсолютно чітко. Максимально злагоджено, інституційно передати всі справи в армії, продовжити заплановані кроки в бойових операціях».
Першим завданням Драпатого стане збереження стабільності управління військами. Заплановані операції мають продовжуватися без зупинок, спричинених кадровою перебудовою. Окремо президент підтвердив продовження української програми далекобійних ударів і так званих мідлстрайків. Другим напрямком стане підготовка оновленої оборонної стратегії. До цієї роботи разом із Драпатим мають долучитися Євгеній Хмара та інші командири, яких визначить військово-політичне керівництво. Стратегію повинні представити на затвердження, однак строки її підготовки поки не оголошені. Третє завдання стосується продовження корпусної реформи. Президент включив її до переліку найближчих пріоритетів нового керівництва ЗСУ. Детальної моделі майбутніх змін він не розкрив, тому оцінювати конкретний розподіл повноважень між корпусами та Генеральним штабом поки зарано. Ще одним напрямком стане виконання запитів бойових командирів на зброю, дрони та обладнання. Такі потреби обговорювалися під час засідань Ставки та прямих зустрічей із командирами. Включення цього питання до першочергових завдань Драпатого показує, що нове військове керівництво має посилити зв’язок між потребами підрозділів і рішеннями Генерального штабу.
Серед пріоритетів також названо захист повітряного простору від російських ударів та підготовку зрозумілого бачення мобілізаційного процесу. Зеленський не повідомив, які саме зміни можуть відбутися у мобілізації. Від нового головнокомандувача очікують конкретних пропозицій, які мають бути частиною загальної оборонної стратегії. Вибір Михайла Драпатого пов’язаний із його тривалим досвідом командування бойовими та оперативними угрупованнями. Він пройшов шлях від командира механізованого підрозділу до командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському. У 2004 році закінчив Харківський інститут танкових військ, отримав звання лейтенанта та розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді. Із початком війни у 2014 році він командував другим механізованим батальйоном цієї бригади. Одним із найбільш відомих епізодів його служби стала операція зі звільнення будівлі міліції в Маріуполі, яку захопили проросійські бойовики. Драпатий особисто керував бойовою машиною піхоти, що прорвала барикади. У червні 2014 року його батальйон брав участь у рейді вздовж українсько-російського кордону, спрямованому на переривання каналів постачання бойовиків. Українські підрозділи опинилися під інтенсивними обстрілами з території Росії та потрапили у складне становище в районі Ізвариного і Червонопартизанська. Драпатий керував виведенням військових із цього району. У 2016-2019 роках він командував 58-ю окремою мотопіхотною бригадою. Паралельно навчався у Національному університеті оборони України, де у 2017 році здобув ступінь магістра. Після початку повномасштабного російського вторгнення Драпатий у березні 2022 року керував обороною Кривого Рогу. Згодом він очолив оперативне угруповання військ «Херсон» і був серед командувачів, які керували звільненням правобережної частини Херсонської області.
У лютому 2024 року Драпатого призначили заступником начальника Генерального штабу ЗСУ з підготовки військовослужбовців. У травні–вересні того ж року він керував оперативним угрупованням військ «Харків», яке займалося стабілізацією ситуації після російського наступу. Пізніше Драпатий очолював оперативно-тактичне угруповання військ «Луганськ». 5 жовтня 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора. У листопаді він став командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Після російського ракетного удару по розташуванню полігону «Черкаське» у Дніпропетровській області Драпатий подав у відставку. Згодом він заявив, що залишається у війську, а в червні 2025 року був призначений командувачем Об’єднаних сил ЗСУ. Він нагороджений орденом Богдана Хмельницького та має відзнаку «Народний герой України».
Досвід Драпатого охоплює командування на рівні батальйону, бригади, оперативного угруповання, Сухопутних та Об’єднаних сил. Він також працював у Генеральному штабі та відповідав за підготовку військовослужбовців. Таке поєднання фронтової, штабної та навчальної роботи відповідає завданням, які Зеленський поставив перед новим головнокомандувачем. Кадровому рішенню передувала ширша політична перебудова. 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. Разом із главою уряду у відставку пішов весь Кабінет Міністрів. Одним із головних кадрових питань залишалася подальша робота міністра оборони Михайла Федорова.
Перед оголошенням рішень у медіа з’являлася інформація про можливий конфлікт Федорова із Сирським та частиною військового керівництва. «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу» повідомляла, що президент не планує знову пропонувати Федорова на посаду міністра оборони. Про відсутність підтримки окремих реформ серед частини військового керівництва писав і Economist. Ці повідомлення не підтверджували офіційного рішення щодо Сирського. 20 липня, після появи інформації про підготовку його відставки, Генеральний штаб заявив, що головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки. Наступного дня Зеленський оголосив про зміну керівника ЗСУ. Упродовж 16-19 липня в українських містах проходили мирні акції проти звільнення Федорова з посади міністра оборони. Учасники протестів також вимагали відставки Сирського. Акції створили помітний суспільний і політичний тиск, але прямих доказів того, що саме вони спричинили зміну головнокомандувача, немає.
У зверненні Зеленський не назвав протести причиною кадрового рішення. Президент пояснив його результатами консультацій із військовими керівниками, потребою модернізувати управління та підготувати оновлену оборонну стратегію. Тому твердження про відставку Сирського виключно через мітинги було б необґрунтованим. Коректно говорити, що протести передували рішенню та посилили публічну увагу до кадрових суперечок у військовому керівництві. Окреме місце у майбутній системі має посісти технологічний напрямок. Зеленський повідомив про зустріч із Михайлом Федоровим і пропозицію перейти на іншу посаду у владі, яка дозволить об’єднати технологічні складові держави. Назву посади та обсяг повноважень президент поки не оголосив. До підготовки рішень також залучений Євгеній Хмара, досвід якого Зеленський пов’язав із роботою «Альфи», технологічними результатами та далекобійними ударами. Повний склад оновленого Генерального штабу ще не представлений, тому остаточний розподіл відповідальності між Драпатим, Хмарою, Палісою та іншими командирами стане зрозумілим після формалізації рішень.
Зміна головнокомандувача відкриває новий етап для військового управління, але її результат визначатиметься виконанням конкретних завдань. Це стабільність бойових операцій, продовження корпусної реформи, постачання підрозділам зброї та дронів, захист від російських ударів, розвиток далекобійних спроможностей і зрозумілі рішення щодо мобілізації. Михайло Драпатий отримує посаду в момент одночасного оновлення армійського керівництва, уряду та оборонної стратегії. Його призначення спирається на досвід командування підрозділами й угрупованнями на різних ділянках фронту. Водночас першим показником роботи нового головнокомандувача стане здатність провести передачу справ без порушення керованості військ і виконання вже запланованих операцій.
About the Author
