Провайдери фіксованого інтернету у 2025 році: ринок не пішов у тінь, а почав платити більше
У 2025 році український ринок фіксованого інтернету показав тенденцію, яка виглядає майже всупереч очікуванням. Замість масового «відходу в тінь» сектор продемонстрував зростання податкових надходжень, підвищення офіційних зарплат і помітне збільшення сплати ПДВ. Це не означає, що тінь зникла. Але означає інше: у галузі з’явився тренд на легальнішу модель роботи, навіть у воєнній економіці, де «сірі» практики зазвичай тільки множаться. Найважливіше тут не загальні фрази, а цифри. Вони якраз і дають картину без ілюзій.
Станом на 1 грудня 2025 року сума податків, сплачених платниками з сегмента провайдерів фіксованого інтернету, становила 6,1 млрд грн. За аналогічний період 2024 року було 4,1 млрд грн. Різниця +2 млрд грн, або +48,5%. У структурі надходжень за 2025 рік зафіксовано:
- ПДФО та військовий збір 1,9 млрд грн (+61%)
- податок на прибуток 0,6 млрд грн (+25,8%)
- ПДВ 3,27 млрд грн (+58,1%)
Окремо показовий індикатор частка ПДВ. Рівень сплати ПДВ у секторі зріс з 8,61% до 9,71%. Це не революція, але саме такі невеликі зрушення часто сигналізують: частина обороту перестає “розчинятися” у схемах.
Зарплати як маркер: гроші почали «світитися» офіційно
Ще один показник, який важко ігнорувати: середня зарплата у секторі.
- у жовтні 2024 року 14,1 тис. грн
- у жовтні 2025 року 17,9 тис. грн
Зростання +26,9%.
Це важливо не лише як «соціальна хороша новина». Для ринку, де довгі роки значна частина витрат на персонал могла проходити «в конвертах» або через непрозорі схеми, підвищення офіційної середньої зарплати часто означає: частина компаній змінює форму оформлення працівників, або принаймні підтягує “білу” базу.
Час для дій розібрався, що насправді означає “легалізація” у цих цифрах
Тезу про «вихід з тіні» легко подати як готовий факт. Але у журналістській аналітиці важливі межі. Зростання податків саме по собі не доводить повної детінізації. Воно може бути наслідком кількох факторів одночасно:
- зростання попиту на фіксований інтернет через регулярні перебої електроенергії та потребу в стабільному зв’язку
- переорієнтація частини абонентів на оптику та енергонезалежні рішення
- посилення уваги держави до галузі, яка стала критичною для роботи, навчання, комунікації та безпеки
- точкова легалізація частини сегмента, а не “очищення” всього ринку
Тобто коректніше говорити так: ринок демонструє ознаки легалізації, але цей процес нерівномірний, а місцями вимушений.
Проблема, яка нікуди не поділась: подрібнення і «дрібний тіньовий» сектор
Навіть на тлі зростання надходжень залишається ключова хвороба ринку: подрібнення операторів. Це коли бізнес структурується так, щоб мінімізувати податкове навантаження: багато дрібних юросіб або ФОП-ланцюжків, фрагментація обороту, спрощені схеми там, де фактично працює середній або великий оператор.
У цій же площині звучить і ще один важливий сигнал: робота Бюро економічної безпеки щодо порушень на ринку, за оцінками, поки не має системного характеру. Це означає, що ефект «детінізації» у 2025 році значною мірою тримається не на силовому тиску, а на поєднанні економіки, регуляторних змін та зміни споживчого попиту.
Чому держава паралельно підсилює правила у зв’язку: мобільний сегмент і нацроумінг
Важливо чітко розділяти: податкова статистика стосується фіксованого інтернету, але 2025 рік також приніс посилення вимог до мобільного зв’язку. Президент підписав закон № 4670-IX, який робить швидкість мобільного інтернету офіційним показником якості. Також у ньому вдосконалено механізм національного роумінгу коли у надзвичайних ситуаціях мережі операторів можуть підстраховувати одна одну, щоб люди залишалися на зв’язку. Це не пряме «лікування» ринку провайдерів фіксованого інтернету. Але це частина ширшої логіки: держава намагається зробити зв’язок більш вимірюваним і підзвітним. Коли якість фіксується як стандарт, простору для маніпуляцій менше, а вимоги до інфраструктури стають жорсткішими.
xPON і “інтернет без світла”: що змінюється на рівні технологій
Окремий пласт енергонезалежні мережі xPON. У 2025 році на тлі нової хвилі знеструмлень попит на xPON у різних регіонах зростав у діапазоні 45-77%. Частка абонентів, які користуються енергонезалежною технологією, оцінювалася на рівні 52%, тоді як у 2021 році було 30%. Також анонсовано функціональність, яка дозволить у «Дії» перевіряти, чи підключений будинок до xPON, бачити провайдерів, орієнтовну витривалість зв’язку під час знеструмлень і залишати відгуки про якість послуг. Для ринку це означає дві речі одночасно:
- зростає конкуренція за якість, бо люди починають обирати не лише за ціною
- зростає “видимість” провайдерів, що в перспективі тисне на «сірі» моделі роботи
Що це означає для 2026 року: головні сценарії
Сценарій 1: продовження обережної легалізації
Якщо держава зберігатиме правила гри і посилюватиме вимірюваність якості, частина ринку й надалі виходитиме у «білу» зону поступово, без різких стрибків.
Сценарій 2: легалізація зупиняється через економіку
Якщо витрати на інфраструктуру, резервне живлення, оптику та ремонт мереж зростатимуть швидше, ніж доходи, частина дрібних операторів може знову піти у «сірий» режим, щоб вижити.
Сценарій 3: ринок укрупнюється
Технологічні вимоги та очікування абонентів підштовхують до укрупнення: сильніші гравці поглинають слабших, а дрібним стає важче тягнути стандарти якості.
2025 рік показав несподіване: ринок фіксованого інтернету не зламався і не сховався, а вийшов на зростання податкових платежів і офіційних доходів. 6,1 млрд грн проти 4,1 млрд грн це не дрібна статистика, а сигнал про зміну поведінки частини сектору. Але ключове не впасти в ілюзію «все легалізувалось». Подрібнення і схеми залишаються, контроль не виглядає системним, а економіка війни завжди створює спокусу для повернення у тінь. Втім, паралельні процеси посилення вимог до якості мобільного інтернету, національний роумінг, розвиток xPON і публічні інструменти перевірки покриття формують нову реальність: зв’язок стає не просто послугою, а критичною інфраструктурою, де прозорість і стандарти будуть витісняти “ручні” правила ринку.














