Гренландський конфлікт зірвав домовленості щодо відбудови України в Давосі
Плани підписання масштабної угоди про післявоєнну відбудову України обсягом близько $800 мільярдів у Давосі не були реалізовані. Домовленості, які готувалися до Всесвітнього економічного форуму як ключовий економічний і безпековий сигнал для України, опинилися на другому плані через різку ескалацію конфлікту навколо Гренландії, ініційовану президентом США Дональд Трамп.
За інформацією Axios, саме гренландська криза зруйнувала намір використати Давос як майданчик для досягнення порозуміння між США, Україною та європейськими державами щодо гарантій безпеки та довгострокової відбудови України. Український посадовець повідомив, що підписання так званого «плану процвітання» було скасовано. Йдеться про рамкову домовленість, яка мала відкрити шлях до кредитів, грантів і приватних інвестицій протягом десяти років для відновлення економіки країни. Водночас у Білому домі цю інтерпретацію заперечили, заявивши, що конкретної дати підписання не існувало, а сам документ потребував подальшого доопрацювання. Формально позиції сторін різняться, але політичний результат один: жодної угоди в Давосі не підписали, а тема відбудови України втратила статус центральної на форумі.
Ситуація швидко вийшла за межі дипломатичних нюансів. Через заяви Трампа про можливе запровадження тарифів проти Данії та інших союзників по НАТО, а також публічні сигнали про бажання отримати контроль над Гренландією, європейські столиці були змушені терміново змінювати порядок денний. За словами українського чиновника, європейським партнерам довелося буквально викинути напрацьовані тези щодо України й оперативно готувати нові вже про Гренландію. На цьому питання відбудови України опинилося поза фокусом навіть у тих дискусіях, де воно мало бути визначальним. Давос, який розглядався як простір для фіналізації домовленостей між ключовими союзниками Києва, перетворився на арену кризового реагування на нову геополітичну напругу.
Паралельно президент США оголосив про розширення мандата власної ініціативи «Ради миру», яка спочатку позиціонувалася як інструмент для відбудови Гази. За наявною інформацією, її мандат планують зробити глобальним, а проєкт статуту передбачає право вето за президентом США щодо всіх рішень. Частина союзників сприйняла це як спробу створити альтернативу Раді Безпеки ООН.
Трамп офіційно запросив 58 світових лідерів приєднатися до новоствореної структури, серед запрошених є й Україна. Водночас Франція дала зрозуміти, що не готова приєднуватися до цієї ініціативи на нинішньому етапі, а низка інших європейських держав висловила глибокий скепсис. Така реакція лише підсилила напруження всередині західного табору. На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський залишився в Києві через кризу в енергетиці, спричинену російськими атаками. Попри плани зустрічі з Трампом у Давосі, американська сторона одразу сигналізувала, що проривів очікувати не варто. Це фактично зафіксувало зниження політичних очікувань від форуму для України ще до початку ключових заходів.
Історія з Давосом показала вразливість українського переговорного порядку денного до зовнішніх геополітичних шоків. Навіть масштабні фінансові плани, які готувалися за участі США та європейських партнерів, можуть бути відсунуті, якщо глобальний фокус зміщується в інший бік. У цій конфігурації питання не лише в тому, чи була формально скасована угода, а в тому, що відбудова України перестала бути беззаперечним пріоритетом міжнародного порядку денного на одному з ключових світових форумів. Це означає, що Києву доведеться шукати більш стійкі формати просування власних інтересів, які не залежатимуть від ситуативних конфліктів і політичного стилю окремих світових лідерів. Давос цього разу такою платформою не став.
About the Author
Читати також:
Корупційний скандал та відставка Єрмака: як змінилася позиція США щодо підтримки України 
Що насправді стоїть за новими домовленостями України та США 
Без Угорщини, але з рішучістю. Що насправді вирішили лідери ЄС щодо України 
Призначення Юлії Свириденко: як конфлікт навколо БЕБ впливає на довіру до влади
